Постанова № 44544777, 03.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. Справа№ 910/5935/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача Юр'єва М.В. дов. від 12.03.2015 №б/н,

від відповідача Бут Д.В. дов. від 18.05.2015 №81/2015,

Роменський Р.Ю. дов. від 31.12.2014 №2/2014,

розглянувши апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 (підписане 20.04.2015)

у справі № 910/5935/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 4 168,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» (далі - позивач, або ТОВ «Маркс.Капітал») до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач, або МТСБУ) про стягнення 4 168,20 грн. задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 4 168,20 грн та 1 827 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено наявність заборгованості Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія") за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 прийнято апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 03.06.2015. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали від 18.05.2015) позивачу та відповідачу - 25.05.2015, які долучені до матеріалів справи.

02.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

02.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав письмові пояснення по справі.

03.06.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав додаткові пояснення до апеляційної скарги.

У судовому засіданні 03.06.2015 представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» в особі представника за довіреністю Процика С.М. (фактор) та фізичною особою-підприємцем Кругляк О.С. був укладений договір про надання фінансових послуг факторингу, щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що виникли у Рішки Д.С. до ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" в зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди клієнту внаслідок ДТП.

В порядку та на умовах, визначених договором факторингу, клієнт передає фактору (ТОВ "Маркс. Капітал"), а фактор приймає і зобов'язується оплатити клієнтові усі права вимоги за зобов'язаннями, що виникли у клієнта у зв'язку з фактом настання ДТП.

Відповідно до п. 1.2. договору факторингу, фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов'язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.

Пунктом 1.4. договору факторингу передбачено, що зобов'язаною особою є: особа, визнана винною у скоєнні ДТП, цивільно-правову відповідальність якої було застраховано ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія" згідно полісу №АВ/0353323 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Моторно (транспортне) страхове бюро України у порядку передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

На підставі укладеного договору факторингу, ТОВ "Маркс.Капітал" набуло право грошової вимоги за зобов'язаннями до ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія", в зв'язку з нездійсненням страховою компанією відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

24.09.2012 між фізичною особою - підприємцем Кругляк О.С. (цесіонарій) та Рішкою Д.С. (цедент) був укладений договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, на підставі ст.512-519 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Рішка Д.С. відступає фізичній особі-підприємцю Кругляк О.С. усі права вимоги, що виникли у цедента у зв'язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Mersedes-Bens 416 CDI Sprinter», державний номер ВМ 7386 АІ. під керуванням Клименка Анатолія Анатолійовича, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.11.2011. (номер полісу АВ/0353323 у страховій компанії ПрАТ "Українська екологічна страхова компанія".

Між ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» (страховик) та Феденком Євгеном Олександровичем (страхувальник) укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/0353323, згідно з яким застрахувано автомобіль «Mersedes-Bens 416 CDI Sprinter», державний номер ВМ 7386 АІ.

За договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/0353323) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну ,становить 50 000, 00 грн., безумовна франшиза - 500,00 грн.

ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» здійснило розрахунок страхового відшкодування потерпілій особі Рішці Д.С., проте, виплату такого страхового відшкодування не провело.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відтак, до позивача у межах суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке Рішка Д.С. мала до ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Між тим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі №5011-46/12625-2012 визнано кредитором ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» позивача на суму 1 644 182,94 грн.

Як вбачається з ухвали суду, 14.11.2012 до суду надійшла заява позивача про грошові вимоги до боржника на суму 1 643 109,94 грн, що ґрунтуються на невиконаних ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» зобов'язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами загальнообов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому, суд зазначив, що на підтвердження заявлених вимог, позивачем подано договори факторингу, договори відступлення права вимоги, страхові акти, розрахунки розміру страхового відшкодування та поліси за 116 страховими випадками, на підставі яких судом встановлено, що обставини прострочення боржника та порушення грошового зобов'язання за 116 страховими випадками підтверджуються належними та допустимими доказами.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі №5011-46/12625-2012 ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом.

Як вбачається з постанови Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 прийняття комітетом кредиторів рішення про необхідність визнання боржника банкрутом стало наслідком заслуховування інформації розпорядника майна щодо проведеної роботи та його звіту, у результаті якої, зокрема, за наслідками подання запитів до державних реєстраційних та інших органів зі спеціальною компетенцією, не було виявлено активів підприємства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд у судовому засіданні за участю сторін приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом (ст. 37 Закону).

У п. 20.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов'язки за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов'язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Згідно з п.п. 41.1 п.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, в тому числі, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

За змістом наведених норм слідує, що Законом визначено обов'язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом або його ліквідації; наявність невиконаних зобов'язань страховика за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання цих зобов'язань.

З встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що наявність невиконаних зобов'язань ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підтверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2013 у справі №5011-46/12625-2012, якою позивача визнано кредитором ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія».

Внаслідок того, що розпорядником майна проведено роботу у результаті якої не було виявлено активів товариства, комітетом кредиторів прийнято рішення про необхідність визнання ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» банкрутом, внаслідок чого постановою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 по справі №5011-46/12625-2012 ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Відповідач в обґрунтування своєї апеляційної скарги посилається на те, що процедура банкрутства ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» не завершена, страхова компанія не ліквідована, а відтак, у МТСБУ відсутні правові підстави для проведення виплат за невиконаними зобов'язаннями щодо договорів цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Проте, апеляційний суд не приймає до уваги ці доводи відповідача, оскільки відсутність ліквідаційного балансу ліквідатора ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» не є перешкодою для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати позивачу спричинену шкоду, згідно з вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Водночас, з наявних в матеріалах справи письмових пояснень відповідача слідує, що МТСБУ визнав про надання з боку позивача відповідних підтверджень щодо: 1) наявності факту недостатності коштів та майна страховика ПрАТ«Українська екологічна страхова компанія» для погашення заборгованості за відповідними договорами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; 2) визнання ПрАТ «Українська екологічна страхова компанія» банкрутом; 3) існування заборгованості ПрАТ«Українська екологічна страхова компанія» за відповідними договорами цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2015 у справі №910/5935/15-г - без змін.

2. Матеріали справи №910/5935/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій