Ухвала суду № 44544742, 27.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" травня 2015 р. Справа №927/1253/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Стреж В.А. - адвокат, договір № 9 про надання правової допомоги від 19.05.2015;

від позивача: не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідачів: 1. Глущенко М.В. - представник, дов. № 17 від 29.01.2015;

2. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2014

у справі № 927/1253/14 (суддя Цимбал-Нарожна М.П.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс"

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації Кириєнко А.М.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна"

про зобов'язання відповідача-1 виконати умови договору застави майнових прав на депозитний вклад 123-60С/2 від 30.09.2013р. та звернути стягнення на предмет застави-майнове право на депозит в сумі 292 541,69 грн. в рахунок виконання простроченого зобов'язання за кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013р.; стягнення з відповідача-2 - 279 002,97 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2015 у справі № 927/1253/14 розгляд апеляційної скарги відкладено на 27.05.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2014 у справі № 927/1253/14 в позові відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі скаржник просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2014 у справі № 927/1253/14 скасувати частково з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права і прийняти нове рішення про зобов'язання першого відповідача виконати умови договору застави майнових прав на депозитний вклад в сумі 292 541,69 грн. в рахунок виконання простроченого зобов'язання за кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Скаржник наголошує на тому, що розгляд справи № 927/1253/14 відбувся без участі скаржника, не зважаючи на те, що у кредитному договорі № 12К-60С від 30.09.2013 чітко визначено (п.1.2.2), що виконання позичальником кредитних зобов'язань забезпечується також порукою ОСОБА_4; однак всупереч приписам ст. 27 ГПК України судом не залучено скаржника до участі у справі, як третьої особи, що для скаржника, як поручителя, є суттєвим, тому що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку та відповідає за порушення зобов'язання боржником (ст. 553 ЦК України).

На думку скаржника, суд вирішив питання про права та обов'язки скаржника як поручителя за кредитним договором, без участі останнього, чим позбавив права захищати власні інтереси та права, зокрема, і на апеляційне оскарження.

Скаржник вважає, що із наявних доказів вбачається, що суд не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи та при недоведеності обставин, які суд вважав встановленими.

Як вважає скаржник, судом порушено ст.4-2 ГПК України.

Скаржник зазначає, що судом не повно та не всебічно досліджено зміст договору застави, який забезпечив інтереси поручителів та впевненість, що банк не буде намагатися, крім отриманого депозиту, звертатись до боржника та його поручителів, щоб додатково отримати задоволення своїх безпідставних вимог.

У письмовому поясненні від 22.04.2015 скаржник обґрунтовує ту обставину, що господарський суд вирішив питання про його права та обов'язки тим, що скаржник, як поручитель, зацікавлений у виконанні банком умов укладених договорів та зверненні стягнення на предмет застави, оскільки це передбачений варіант погашення кредитних зобов'язань без участі поручителя; справа стосується скаржника, оскільки солідарний обов'язок повертати борги позичальника (ст.553 ЦК України) призведе до того, що скаржник буде витрачати кошти, замість отримання прибутку; оскільки справа розглядалася у господарському суді, участь поручителя є необхідною; скаржник вважав, що договір застави забезпечив інтереси поручителів та впевненість, що банк не буде намагатися, крім отриманого депозиту, звертатись до поручителів боржника, щоб додатково отримати задоволення своїх безпідставних вимог; протиправне, на думку скаржника, рішення суду призвело до того, що банку надано право (на підставі преюдиції) позиватися і до поручителів боржника; поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які б міг висунути сам боржник за умови, що вони не пов'язані з особою боржника, а для цього треба щоб поручитель брав участь у справі.

Позивач у клопотанні від 16.04.2015 про відкладення судового розгляду та другий відповідач у клопотанні від 14.05.2015 про розгляд справи без участі його представника, апеляційну скаргу підтримали.

У відзиві на апеляційну скаргу перший відповідач повідомив, що вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, з огляду, зокрема, на те, що в даному випадку сторони погодили, що у банку виникає право, а не обов'язок щодо звернення стягнення на предмет застави і такі положення закріплені в ч.2 ст.590 ЦК України; ПрАТ "СК "Грандвіс" не скористалося наданим йому правом згідно із ч.5 ст.45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку, тому кошти, які були розміщені на депозитному рахунку, підлягають поверненню в порядку черговості, визначеній Законом.

20.05.2015 через відділ документального забезпечення суду надійшло клопотання від скаржника про залучення до матеріалів справи у якості доказу додаткової угоди № 1 від 25.04.2014 до кредитного договору № 12К-60С від 30.09.2013.

Розглянувши подане клопотання, колегією суддів встановлено, що до зазначеного клопотання додано фотокопію додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 12К-60С від 25 квітня 2014р., підписаної представниками ПАТ "КБ "Південкомбанк" та ТОВ "ДТ-Україна" та на якій вчинено напис: "З оригіналом згідно ОСОБА_4." та підпис останнього; відповідно до ст.36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії; як встановлено в п.п.1.1, 5.7 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій); відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Таким чином, зазначеним ДСТУ передбачено засвідчення копії документу особою, уповноваженою на це організацією, яка створила цей документ в результаті діяльності, отже, засвідчення фотокопії додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 12К-60С ОСОБА_4, який не є автором зазначеного документу та відсутні докази наявності повноважень у нього на засвідчення копії цього документу, є неналежним чином засвідченням копії документу.

Оскільки надана скаржником фотокопія додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 12К-60С не відповідає вимогам ст.36 ГПК України, у зв'язку з чим не може вважатися письмовим доказом, колегія суддів залишає без задоволення клопотання скаржника про залучення цієї фотокопії, саме в якості письмового доказу, до справи № 927/1253/14.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників скаржника, першого відповідача, враховуючи доводи письмового пояснення скаржника, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивач подав до суду першої інстанції позовну заяву, у якій просив зобов'язати першого відповідача виконати умови, передбачені п.5.5 договору застави майнових прав на депозитний вклад 123-60С/2 та звернути стягнення на предмет застави - майнове право на депозит в сумі 292 541,69 грн. в рахунок виконання простроченого зобов'язання за кредитним договором шляхом списання грошових коштів з вкладного (депозитного) рахунку № 2652.6.027925.006 в Чернігівському відділенні ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" та переведення їх на позичковий рахунок № 2063.4.047263.001, відкритий на ім'я ТОВ "ДТ-Україна" в Чернігівському відділенні ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк"; стягнути з другого відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 279 002,97 грн.; стягнути з відповідачів суму судового збору відповідно до заявлених вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.09.2013 між першим та другим відповідачами укладено кредитний договір №12К-60С, згідно із п.1.1 якого перший відповідач, за договором кредитор, надає другому відповідачу, за договором позичальнику, кредит в грошовій формі в розмірі 413 000,00 грн. на придбання транспортного засобу, процентна ставка 7,7 процентів річних, з урахуванням умов п.2.7; разова комісія за надання кредиту - 1% від суми кредиту; кредит надається позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання; погашення кредиту здійснюється за графіком, який є додатком 1 та невід'ємною частиною цього договору.

Також, 30.09.2013 між позивачем та першим відповідачем укладено договір № 123Д-60Ю банківського вкладу (Страховий), відповідно до п.п.1.1 -1.4,1.6 якого перший відповідач, за договором банк, відкриває позивачу, за договором вкладнику, вкладний (депозитний рахунок № 2652.6.027925.006; вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а банк приймає грошові кошти вкладника в сумі 413 000,00 грн.; банк зобов'язується повернути вкладнику вклад 30.09.2015; за користування коштами банк сплачує вкладнику проценти з розрахунку 4,7%,часткове повернення вкладу здійснюється банком відповідно до графіку повернення вкладу (додаток 1 до цього договору), який є невід'ємною частиною договору.

До договору банківського вкладу № 123Д-60Ю позивачем та першим відповідачем укладені додаткові угоди №№ 1 - 6, 10,11.

Крім зазначених договорів, 30.09.2013 між першим відповідачем та позивачем укладено договір застави майнових прав на депозитний вклад 123-60С/2 (далі - договір № 123-60С/2) відповідно до п.1.1 якого цей договір забезпечує вимоги першого відповідача, за договором заставодержателя, що витікають з кредитного договору № 12К-60С від 30.09.2013, а також усіх додаткових угод/додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії, укладеного між першим відповідачем та другим відповідачем, за договором позичальником; відповідно до цього договору перший відповідач має право у випадку невиконання другим відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майнових прав, наданих в заставу на нижче вказаних умовах.

Згідно з п.1.2, пп.1.2.1 п.1.2 договору № 123-60С/2 в забезпечення виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1 цього договору, позивач, за договором заставодавець, на умовах, передбачених цим договором, передає в заставу першому відповідачу майнові права на депозитний вклад, що розміщений на рахунку № 26526027925006, відкритому в Чернігівському відділенні ПАТ "КБ "Південкомбанк"; депозитний вклад розміщений на підставі договору банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30.09.2013.

До договору 123-60С/2 укладені додаткові угоди №№ 1-3, 5-7.

В п.п.1.2 - 1.2.4 пункту 2 кредитного договору № 12К-60С, укладеного між першим та другим відповідачами, останніми передбачено, що виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується: заставою транспортного засобу; заставою майнових прав на грошові кошти у сумі 413 000,00 грн., розміщені ПрАТ "СК "Грандвіс", згідно з договором банківського вкладу "Страховий" № 123Д-60Ю від 30.09.2013; всім належним позичальнику майном та коштами, на які може бути звернено стягнення в порядку, встановленому чинним законодавством України; порукою фізичної особи ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1; порукою фізичної особи ОСОБА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.

Згідно із Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 257998, доданої до апеляційної скарги, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - НОМЕР_1, отже, у п.1.2.3 кредитного договору № 12К-60С вказано саме особу, яка в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, скаржник не є стороною ані договору № 123Д-60Ю банківського вкладу "Страховий" від 30.09.2013, ані кредитного договору № 12К-60С від 30.09.2013, ані договору застави майнових прав на депозитний вклад 123-60С/2 від 30.09.2013 і рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2014 у справі № 927/1253/14 не вирішено питання про права та обов'язки Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_4.

Відповідно до ст.91 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

У розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав) повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі; якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права та обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження (п.5-2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями.

Доводи скаржника є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 83 ГПК України передбачені права господарського суду щодо прийняття рішення, перелік яких є вичерпним. Нормами ГПК України не надано господарському суду право виходити за межі підстав або предмету позову, заявлених позивачем.

Отже, оскільки ані предмет, ані підстави позову не стосувались виконання договору поруки, укладеного із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, то ці питання й не були предметом розгляду в справі № 927/1253/14, відтак, у цій справі не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами, у зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження; права скаржника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про права та обов'язки скаржника стосовно сторін у справі № 927/1253/14 судом першої інстанції не вирішувались

Обставини щодо ймовірності у подальшому настання обов'язку виконання договору поруки, не стосуються ані предмету, ані підстав позову в справі № 927/1253/14, тому, за наявності підстав, підлягають вирішенню за окремим позовом в окремому провадженні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про припинення апеляційного провадження, порушеного за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

Керуючись п.1 ч.1 ст.80, ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Припинити апеляційне провадження, порушене за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.09.2014 у справі № 927/1253/14.

2. Повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 із Державного бюджету України 2 925,42 грн. судового збору, сплаченого згідно із квитанцією № ПН7060 від 09.02.2015, оригінал якої залишається у матеріалах справи.

3. Справу № 927/1253/14 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха