Постанова № 44544737, 25.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" травня 2015 р. Справа№ 910/2573/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Корсакової Г.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

від позивача: Крат А.В. - дов. від 23.02.2015 року № 10-74/2109

від відповідача: Жигадло І.Б. - дов. від 19.09.2014 року № 52/10

від третьої особи: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Полтаваобленерго" на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року

у справі № 910/2573/13 (суддя Жагорнікова Т.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Полтаваобленерго" (м. Полтава)

до Дочірньої компанії ,,Газ України" Національної акціонерної компанії ,,Нафтогаз України" (м. Київ)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України" (м. Київ)

про стягнення 298 947 грн. 72 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство ,,Полтаваобленерго" з позовом до Дочірньої компанії ,,Газ України" Національної акціонерної компанії ,,Нафтогаз України" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 298 947 грн. 72 коп., з них: 274 377 грн. 19 коп. - переоплата за газ, що не був поставлений, 10 719 грн. 50 коп. - неустойка, 3 612 грн. 63 коп. - інфляційні нарахування на суму боргу, 10 238 грн. 40 коп. - 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою від 11.02.2013 року господарський суд міста Києва залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство ,,Національна акціонерна компанія ,,Нафтогаз України".

Рішенням від 11.04.2013 року господарський суд міста Києва позовні вимоги задовольнив частково. Стягнув з ДК ,,Газ України" НАК ,,Нафтогаз України" на користь ПАТ ,,Полтаваобленерго" суму боргу у розмірі 274 377 грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 5 487 грн. 54 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ ,,Полтаваобленерго" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року по справі № 910/2573/13 в частині відмовлених позовних вимог про стягнення 10 719 грн. 50 коп. неустойки, 3 612 грн. 63 коп. інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних від простроченої суми в розмірі 10 238 грн. 40 коп.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2013 року апеляційна скарга ПАТ ,,Полтаваобленерго" на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/2573/13 у судовому засіданні за участю представників сторін та третьої особи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 25.05.2015 року склад судової колегії змінювався

В судове засідання 25.05.2015 року повноважні представники третьої особи не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 25.05.2015 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 30.08.2011 року Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (постачальник) та Публічне акціонерне товариство „Полтаваобленерго" (покупець) уклали договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються, з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єкті господарювання № 06/11-871БО-24/2233, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України ПАТ „НАК „Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом договору.

Згідно із п. 1.2 договору від 30.08.2011 року № 06/11-871БО-24/2233 постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 року по 30.09.2011 року природний газ (надалі - газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 68,000 тис. (шістдесят вісім тисяч) куб.м, в тому числі по місяцях: серпень - 8 000 тис. куб.м, вересень 60,000 тис. куб.м, разом 68,000 куб.м. За розрахункову одиницю переданого газу приймається один кубічний метр (куб. м), проведений до стандартних умов (1-20 град. За Цельсієм Р = 760 мм. рт.ст.).

Пунктом 3.1 договору від 30.08.2011 року № 06/11-871БО-24/2233 встановлено, що ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 3 023 грн. 50 коп. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; - податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1 000 куб.м природного газу - 3 368 грн. 97 коп., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3 425 грн. 97 коп. Загальна вартість цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 3.1.1 логовору).

Оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку.

За серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору. За вересень 2011 року: - оплата в розмірі 34% (тридцять чотири відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; - оплати в розмірі по 33% (тридцять три відсотки) від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 4.3 договору від 30.08.2011 року № 06/11-871БО-24/2233 визначено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

Строк поставки газу: з 06.08.2011 року по 30.09. 2011 року включно (п. 5.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06.08.2011 року і діє у частині поставки газу по 30.09.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення (п. 10.1 договору).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

Ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання вимог договору від 30.08.2011 року № 06/11-871БО-24/2233 позивач здійснив передплату у розмірі 349 748 грн. 53 коп., що підтверджується платіжними дорученням: від 08.08.2011 року № 7675135 у розмірі 348 694 грн. 40 коп. та від 08.08.2011 року № 7668668 у розмірі 1 054 грн. 13 коп. Проте в платіжних дорученнях було вказано призначення платежу: „розп. Кош. за спож. пр. газ.зг.ПКМУ№1082 від 03.12.08; Реєстру №0 8/2011 на серпень 11; п. 2.1.5 дог. банк. р. 476 від 04.06.09; дог№0 6/10-2587БО-24/2608 від 20.12.10 р. Втч ПДВ". Проте, листом від 31.08.2011 року № 02-30/11225ПуАТ „Полтаваобленерго" звернулось до ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" з проханням платіжні доручення від 08.08.2011 року № 7675135 та від 08.08.2011 року № 7668668 зарахувати в оплату за споживчий природний газ по договору від 30.08.2011 року № 06/11-871 БО-24/2233, в т.ч. 20% ПДВ в частині транспортування природного газу. Відповідач зарахував попередню оплату у розмірі 274 377 грн. 19 коп. по договору від 30.08.2011 року № 06/11-871 БО-24/2233, що підтверджується актом звірки розрахунків від 30.09.2011 року, який підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідач же в порушення умов договору, покладені на нього зобов'язання не виконав, та поставив природного газу лише на 75 371 грн. 34 коп., що підтверджується актами приймання природного газу: від 31.08.2011 року обсяг 8 000 тис. м куб. газу на суму 27 407 грн. 76 коп. та 30.09.2011 року обсяг 14 000 тис. м куб. газу на суму 47 963 грн. 58 коп.

У зв'язку із вищевикладеним, 11.10.2011 року позивач звернувся до відповідача із листом № 02-30/12127 в якому просив повернути суму попередньої оплати у розмірі 274 377 грн. 19 коп. Вказаний лист було отримано відповідачем 11.10.2011 року, що підтверджується вхідним № 15319/2.

У відповідності до статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач не здійснив поставки енергоносіїв (природного газу) та не повернув грошових коштів.

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, та дати отримання відповідачем листа про повернення попередньої оплати, відповідач повинен був повернути попередню оплату позивачу до 18.10.2011 року (11.10.2011 року + 7 днів).

За таких обставин колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позов в частині стягнення заборгованості по попередній оплаті у розмірі 274 377 грн. 19 коп. підлягає задоволенню, а зазначена сума підлягає стягненню з відповідача а користь позивача.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 19.10.2011 року по 19.04.2012 року у розмірі 10 719 грн. 50 коп., збитки внаслідок інфляції за час прострочення за період серпня 2011 року - грудня 2012 року у розмірі 3 612 грн. 63 коп. та 3% річних за період з 19.10.2011 року по 14.01.2013 року у розмірі 10 238 грн. 40 коп.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що, оскільки договором від 30.08.2011 року № 06/11-871БО-24/2233 не було передбачено розміру пені, то її нарахування позивачем є неправомірним і місцевим господарським судом вірно відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

При цьому колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст. 625 ЦК України.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

Проте, ані умовами договору від 30.08.2011 року № 06/11-871БО-24/2233, ані законом, зокрема, ст.ст. 536, 693, 1214 Цивільного кодексу України, не визначено розмір процентів за користування відповідачем чужими коштами, сплаченими позивачем в якості передоплати товару (такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України в постановах від 02.07.2013 року № 18/1372/12 та 15.10.2013 року № 5011-42/13539-2012, Вищий господарський суд України у постановах від 28.09.2010 року № 9/67-38 та від 09.06.2011 року №43/308-10).

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позову про стягнення з відповідача 3% річних та інфляції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Полтаваобленерго" на рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року по справі № 910/2573/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.04.2013 року по справі № 910/2573/13 залишити без змін.

3. Справу № 910/2573/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

Г.В. Корсакова