Рішення № 44544578, 03.06.2015, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2015 року Справа № 925/622/15

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Біляєв М.М. - за довіреністю у справі;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма "Агросвіт"

до фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Сироти Антона Ігоревича про стягнення 62 448,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62 448,42 грн. з яких: 35 437,04 грн. основного боргу та 27 011,38 грн. як 30 % річних на підставі укладеного між сторонами договору поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 97 від 08 травня 2012 року. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в останнє судове засідання не направив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами оформлені договором поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції № 97 від 8 травня 2012 року (а.с. 20-25) у відповідності до якого позивач (Продавець) зобов'язався здійснити постачання Товарів безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, відповідача (Покупцю/виробникові) такої сільськогосподарської продукції, а саме: насіння, засоби захисту рослин, добрива, який відповідач (Покупець) зобов'язався прийняти та оплатити відповідно до п. 1.2 цього договору на умовах, що вказуються сторонами в Доповненнях (п. 1.1 договору).

Загальна кількість Товару, "Еквівалент ціни Товару", "Погоджений курс", асортимент, ціна, строки поставки, оплати Товару, що постачається за цим Договором визначається на кожну окрему партію товару у Доповненнях до договору ( п. 1.2 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором ( п. 13.1 договору).

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу, яка також застосовується до відносин поставки (ст. 712 ЦК України), покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, до договору поставки були підписані доповнення про поставку товарів на умовах товарного кредиту № 1/тк від 08 травня 2012 року (а.с. 26-27), № 2/тк від 08 травня 2012 року (а.с. 28-29) , № 3/тк від 03 липня 2012 року (а.с. 30-31), № 4/тк від 03 липня 2012 року (а.с. 32-33), № 5/тк від 11 липня 2012 року (а.с. 34-35), якими Сторони узгодили асортимент товару, що постачається позивачем (Продавцем), його кількість, ціну товару та строки оплати.

За твердженням позивача, на виконання умов договору та доповнень до нього, позивачем було поставлено товар відповідачу на загальну суму 84 637,04 грн., що підтверджується накладними:

- № ЧФ/05-090 від 08 травня 2012 року на суму 31 357,44 грн. ( а.с. 36);

- № ЧФ/05-091 від 08 травня 2012 року на суму 16 473,60 грн. ( а.с. 36);

- № ЧФ/07-016 від 03 липня 2012 року на суму 10 604,40 грн. ( а.с. 37);

- № ЧФ/07-017 від 03 липня 2012 року на суму 17 024,00 грн. ( а.с. 37);

- № ЧФ/07-039 від 11 липня 2012 року на суму 9 177,60 грн. ( а.с. 38).

Відповідач заперечень проти неотримання товару суду не надав.

Асортимент товару, вказаний у кожній із накладних, відповідає переліку товару, вказаному у доповненнях до договору, які укладені між сторонами.

Доказів існування між сторонами спору з приводу якості товару між сторонами немає. Відповідачем не надано суду доказів, що відпуск товару по вказаних накладних проведено за іншим договором, ніж договір № 97 від 08.05.2012 року, укладений між сторонами.

Відповідач (Покупець) зобов'язався оплатити прийнятий ним товар в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача (Продавця), в строки встановлені в Доповненнях до цього Договору. Сторони за окремим Доповненням до цього Договору можуть вибирати іншу форму оплати за переданий Товар (п. 4.1 договору).

За умовами всіх доповнень до договору, за поставлений товар відповідач повинен провести остаточний розрахунок до 15 або до 20 жовтня 2012 року.

Відповідач свій обов'язок по оплаті товару виконав частково, сплативши позивачу кошти в сумі 49 200,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку ( а.с. 39-43).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить лише 35 437,04 грн. (84 637,04 - 49 200,00), які підлягають примусовому стягненню з відповідача, оскільки доказів проведення розрахунку за товар у справу не надано.

Строк виконання зобов'язання по оплаті товарів за всіма вищевказаними накладними на час розгляду справи вже є таким, що настав.

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сторонами в пункті 11.4. договору погоджено інший розмір процентної ставки, який становить 30 (тридцять) відсотків річних від простроченої суми.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 30 % річних за період з 15.10.2012 року по 31.03.2015 року в сумі 27 011,38 грн.

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 30% річних в сумі 27 011,38 грн. за період з 15.10.2012 року по 31.03.2015 року встановив, що за належним розрахунком сума вказаного платежу складає 27 018,46 грн.

Однак позивач свої вимоги в цій частині не змінив і просить стягнути 30% річних лише в сумі 27 011,38 грн.

Доказів проведення відповідачем розрахунків і сплати на користь позивача 30% річних у справу не надано, а тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

З урахуванням викладеного, на підставі досліджених у справі доказів, суд вважає, що позивач довів правомірність своїх позовних вимог, доказів проведення розрахунку за товар відповідач суду не надав, а тому з відповідача на користь позивача до примусового стягнення підлягає 35 437,04 грн. залишку боргу за товар та 27 011,38 грн. як 30% річних на підставі договору № 97 поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 08 травня 2012 року.

Підстав для звільнення відповідача від майнової відповідальності перед позивачем чи доказів припинення зобов'язання по оплаті товару, за матеріалами справи судом не встановлено.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності Сироти Антона Ігоревича (ідентифікаційний номер 3197221653, Черкаська область, Маньківський район, с. Вікторівка, вул. Радянська, 52) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробнича фірма "Агросвіт" (ідентифікаційний код 23233729, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Приютівка, вул. Свердлова, 2/1) -- 35 437,04 грн. за товар, 27 011,38 грн. як 30% річних на підставі договору № 97 поставки товару для виробництва сільськогосподарської продукції від 08 травня 2012 року та 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 04 червня 2015 року

Суддя Н.М.Спаських