Ухвала суду № 44544071, 12.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"12" травня 2015 р. Справа № 911/4109/14

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс”, м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК Трейдсервісгруп”, с. Мархалівка, Васильківський район

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОКОМПЛЕКС”, с. Орлівщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про стягнення 58 918, 63 грн.

за участю представників:

позивач – не з’явився;

відповідач 1 – не з’явився;

відповідач 2 – не з’явився;

органу ДВС – не з’явився.

встановив:

23.03.2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” надійшла скарга № 23-1/03 від 23.03.2015 року щодо визнання неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 01.12.2014 у період з 23.12.2014 року по 23.03.2015 року.

В обґрунтування вимог скаржник посилається на те, що державним виконавцем ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області при здійсненні виконавчого провадження з виконання наказів господарського суду Київської області від 01.12.2014 року у справі №911/4109/14 не здійснено належних, повних та об’єктивних дій щодо примусового виконання рішення господарського суду Київської області від 27.10.2014 року, чим порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.03.2015 року розгляд вказаної скарги призначено на 27.04.2015 року.

24.04.2015 року через канцелярію суду від ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшли належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2015 розгляд скарги було відкладено на 12.05.2015 року.

30.04.2015 через канцелярію суду від скаржника надійшли додаткові письмові пояснення на скаргу, які були залучені до матеріалів справи.

05.05.2015 року через канцелярію суду від скаржника надійшли уточнення на скаргу, які були прийняті судом до розгляду.

12.05.2015 року у судове засідання представники учасників провадження не з’явились, проте через канцелярію суду від скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане клопотання та з огляду на те, що у відповідності до ст. 121-2 ГПК України, нез’явлення в судове засідання належним чином повідомлених представників сторін та відділу державної виконавчої служби не перешкоджає розгляду скарги на дії ДВС, суд вирішив відмовити в задоволенні клопотання скаржника про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши у судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” щодо визнання неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 01.12.2014 та надані матеріали виконавчого провадження, судом встановлено.

23.12.2014 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання наказів господарського суду Київської області від 01.12.2014.

30.01.2015 року ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції зроблено запит до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Управління Держземагенства у Новомосковському районі Дніпропетровської області, Держтехнагляду у Дніпропетровській області.

Для забезпечення виконання рішення господарського суду Київської області від 27.10.2014 року, старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову від 31.01.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

02.02.2015 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області винесено постанову про арешт коштів боржника, в межах суми, присудженої до стягнення за рішення господарського суду Київської області від 27.10.2014 року.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог ст.5 зазначеного закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. А саме, здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У відповідності до статті 57 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт і вилучення майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до вимог ст. 27 Закону, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно до ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах,на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;7) за згодою власника використовувати приміщення,у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ,із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10)звертатися до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб,або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;11)викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна-суб'єктів оціночної діяльності-суб'єктів господарювання; 13)накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото-і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд,у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників-фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням,трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18)у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України-до виконання зобов'язань за рішенням; 19)у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення ухвали про відкриття виконавчого провадження.

Здійснивши системний аналіз вищевказаних нормативних приписів, суд ставиться критично до тверджень скаржника, що бездіяльність ВДВС Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області полягає у не вчиненні дій, зазначених у скарзі, оскільки даними нормами не встановлено черговість вчинення виконавчих дій та не вказано конкретні строки на вчинення кожної з таких дій в межах шестимісячного строку.

Разом з тим, скаржник звернувся зі скаргою на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області до спливу шестимісячного терміну примусового виконання рішень, наданого державному виконавцеві Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що скаржник передчасно звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність органу ДВС, оскільки відповідні дії, не вчинення яких було підставою для звернення до суду, можуть вчинятись державним виконавцем протягом 6 місяців після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, не враховуючи час зупинення виконавчого провадження у передбачених законом випадках.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ніко-Тайс” на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області щодо виконання наказів господарського суду Київської області від 01.12.2014 року по справі №911/4109/14, - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі та Відділу державної виконавчої служби Новомосковського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області.

Суддя О.В. Щоткін