Рішення № 44543995, 03.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа №910/1477/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування»до1. Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 2. Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Групп»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на сторонівідповідачаЗубка Валерія Федоровичапростягнення 9 423,10 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача 1:Лінкевич О.В.від відповідача 2:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-Страхування» (надалі - ПАТ «ПРОСТО-Страхування») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - ВАТ НАСК «Оранта») про стягнення 9 423,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «ПРОСТО-Страхування» на підставі договору добровільного страхування транспортних засобі №ПК-000676 від 21.05.2013 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача, оскільки автомобіль ВАЗ-21074, реєстраційний номер 45968-КТ, яким скоєно ДТП, в момент ДТП знаходився під керуванням його працівника.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.01.2015 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Зубка Валерія Федоровича, розгляд справи призначено на 18.02.2015 р.

18.02.2015 р. до канцелярії суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, оскільки шкода, завдана власнику автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, та оцінена належним чином, була повністю відшкодована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Групп».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 23.03.2015 р. у зв'язку із неявкою третьої особи та неподанням витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. залучено Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» до участі у справі в якості відповідача 2, розгляд справи відкладено на 22.04.2015 р.

22.04.2015 р. представником відповідача 2 до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що ним було повністю відшкодовано позивачу оцінену у визначеному чинним законодавством порядку шкоду.

Судове засідання, призначене на 22.04.2015 р. не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. розгляд справи призначено на 18.05.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2015 р. розгляд справи відкладено на 03.06.2015 р. у зв'язку із неявкою представників відповідача 2 та третьої особи.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, а його пояснення стосовно суті спору були заслухані судом в попередніх судових засіданнях.

В судове засідання представник відповідача 1 з'явилася, надала пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

Представник відповідача 2 та третя особа, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.05.2013 р. між ПАТ «ПРОСТО-Страхування» (страховик) та Іваній Іваном Григоровичем (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобі №ПК-000676 (надалі - «Договір»), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП.

18.02.2014 р. о 17:10 год. у м. Борзні на вул. Г. Крут сталася ДТП за участі застрахованого автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, та автомобіля ВАЗ-21074, реєстраційний номер 45968-КТ, а саме: Зубок В.Ф., керуючи автомобілем ВАЗ-21074, не надав переваги в русі автомобілю Toyota Highlander, в результаті чого відбулося зіткнення та обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.

Факт скоєння ДТП підтверджується відомостями про дорожньо-транспортну пригоду №9352022.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Зубком В.Ф. вимог п. 8.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 13.03.2014 р. у справі №730/260/2014-п, відповідно до якої Зубка Валерія Федоровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №11972/94772, складеного 19.02.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 8 480,41 грн.

На підставі страхового акту №94772 від 06.03.2014 р., позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, перерахував на рахунок ТОВ «Автомобільна компанія Сівер-Авто» суму страхового відшкодування у розмірі 10 427,65 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7512 від 11.03.2014 р. Крім того, платіжним дорученням №9704 від 31.03.2014 р. позивачем було доплачено вартість страхового відшкодування у розмірі 7 475,86 грн. на підставі страхового акту №94772 від 31.03.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із відомостей про дорожньо-транспортну пригоду №9352022 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль ВАЗ-21074, реєстраційний номер 45968-КТ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, належить ВАТ НАСК «Оранта» та знаходився під керуванням Зубка Валерія Федоровича.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ-21074, реєстраційний номер 45968-КТ, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ-21074, реєстраційний номер 45968-КТ, застрахована ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/08077752.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп» на підставі вказаного полісу відшкодував позивачу вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, у розмірі 8 480,41 грн.

З огляду на викладене, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 як роботодавця винної особи суми страхового відшкодування у розмірі 9 423,10 грн. (17 903,51 грн. - 8 480,41 грн.), які не були відшкодовані ПАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Групп».

В той же час суд відзначає, що відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежує розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню страховиком за полісом ОСЦПВВНТЗ особі, яка має право на таке відшкодування.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, належним доказом розміру відновлювального ремонту з урахування коефіцієнту фізичного зносу може бути висновок особи, яка згідно чинного законодавства України має право на проведення експертної оцінки майна (суб'єкт оціночної діяльності або аварійний комісар).

При цьому, розмір витрат, які відшкодовуються відповідачем 2, обмежено, зокрема ст. 29 Закону, а саме в даному випадку, вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту експерта, а не фактичним розміром заподіяної шкоди згідно рахунків СТО.

Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження (звіту) №11972/94772, складеного 19.02.2014 р. суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем Кацара Ю.В., вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 8 480,41 грн.

В той же час, факт повної оплати відповідачем 2 вказаної суми страхового відшкодування, визначеної у встановленому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку, не заперечується жодною із сторін.

Більш того, позивачем належним чином не доведено суду того, що зафіксовані в акті огляду транспортного засобу №2 від 24.03.2014 р. пошкодження автомобіля Toyota Highlander, реєстраційний номер СВ 0015 ВВ, були спричинені саме внаслідок настання спірної ДТП, винним у настанні якої визнано працівника відповідача 1.

Вказані висновки зумовлені значним часовим проміжком між датою настання такої ДТП (18.02.2014 р.) та датою огляду спірного транспортного засобу (24.03.2014 р.), що свідчить про недоведеність отримання таких механічних пошкоджень саме внаслідок порушення водієм Зубком В.Ф. вимог п. 8.1 Правил дорожнього руху України, а відтак і зобов'язання відповідача 1 відшкодовувати завдану ним шкоду.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-Страхування» відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.06.2015 р.

Суддя В.П. Босий