Рішення № 44543659, 02.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/93/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2015 Справа № 908/2119/15-г

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, буд. 108)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Проїзд Індустріальний, буд. 1; тел. (062) 209-25-55, (062) 210-48-60)

про стягнення суми 21635,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - не з'явився (Барчунінов К.О., дов. № 36 від 01.01.2015 р.,

у судовому засіданні 15.05.2015 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 21635,00 грн. штрафу за неправильно зазначену масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.04.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2119/15-г, справі присвоєно номер провадження 20/93/15, справу призначено до розгляду на 28.04.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 15.05.2015 р., 02.06.2015 р.

02.06.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 02.06.2015 р., не з'явився. 29.05.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшло письмове клопотання (вих. № 13-04/194 від 27.05.2015 р.) про розгляд справи без участі представника, зазначено, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 15.05.2015 р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступними обставинами. У вересні 2014 р. зі станції Авдіївка Донецької залізниці відповідач згідно з залізничною накладною № 52617230 здійснив відправлення вантажу (коксу) на станцію Чертомлик Придніпровської залізниці. При проходженні вагону через станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці на підставі ст. 24 Статуту залізниць України було зроблено перевірку маси вантажу у вагонах. Під час перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в накладній № 52617230, не відповідає масі вантажу насправді, різниця становить 3550 кг (по накладній 70000 кг, при перевірці 73550 кг у вагоні № 59086546). Контрольне переважування вагону проводилось на 150-тонних вагах. У зв'язку з викладеним було складено акти загальної форми № 7721 від 26.09.2014 р., № 13853 від 27.09.2014 р. та комерційний акт РА № 004385/1264 від 27.09.2014 р. У зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, залізницею на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України нараховано штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати, що становить суму 21635,00 грн. (розмір провізної плати 4327,00 грн.). Обґрунтовуючи позов ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. 307 ГК України, ст.ст. 3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 21635,00 грн.

Відповідач у судові засідання не з'явився. Місцезнаходженням відповідача є адреса: 86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. проїзд Індустріальний, буд. 1. Згідно з листом ЗД УДППЗ «Укрпошта» від 30.03.2015 р. № 04-16-416 припинено приймання та пересилання поштових відправлень на територію Донецької області, зокрема, міста Авдіївки. Таким чином, ухвали суду поштою відповідачу не направлялися. Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області «Новини суду» офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Згідно з письмовим клопотанням відповідача, яке надійшло до суду 22.04.2015 р., ухвали від 28.04.2015 р., 15.05.2015 р. направлялися на електронну адресу відповідача, зазначену в клопотанні: oleg.Bychkov@akhz.com.ua. 22.04.2015 р. представник відповідача згідно з письмовим клопотанням ознайомився з матеріалами справи в приміщенні господарського суду.

14.05.2015 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив, в якому зазначено, що при розгляді справи необхідно взяти до уваги, що відносно відповідача в період відправки діяли форс-мажорні обставини в зв'язку з проведенням антитерористичної операції та веденням постійних бойових дій та обстрілів підприємства, що унеможливило нормальне ведення господарської діяльності, про що ТПП України було видано відповідний сертифікат № 2750/05-4 від 01.09.2014 р. Форс-мажорні обставини безпосередньо стосуються взаємовідносин між сторонами, оскільки відсутність електропостачання, відсутність значної кількості працівників, які займаються як зважуванням вантажів, так і заповненням провізних документів (із 16 прийомоздатчиків працювати залишилось лише 2), постійна напруга та стресовий стан працівників, можливість невірного вимірювання в момент інтенсивних обстрілів, та інші чинники, пов'язані із форс-мажорними обставинами, могли стати причиною неправильного зазначення маси вантажу в накладній. Оскільки форс-мажорні обставини унеможливлюють настання відповідальності в період їх існування, просить врахувати це при прийнятті рішення по справі та не стягувати штрафні санкції в розмірі 100%, а в межах ст. 83 ГПК України зменшити суму санкцій на 50%.

Відповідач причини неявки в судове засідання, призначене на 02.06.2015 р., не повідомив. Будь-яких документів, заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.

Враховуючи обмеженість строку розгляду спору господарським судом, встановленого ст. 69 ГПК України (02.06.2015 р. є останнім днем строку вирішення спору), суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, надані в попередньому судовому засіданні, оглянувши оригінали документів, суд

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 р. зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію Чортомлик Придніпровської залізниці за залізничною накладною № 52617230 у групі вагонів, в тому числі у напіввагоні № 59086546, ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" був направлений вантаж: кокс, не пойменований в алфавіті, шлам коксовий (вологий). Відповідно до даної накладної маса вантажу, визначена відправником, склала 956600 кг, в тому числі у напіввагоні № 59086546 - 70000 кг. Зазначено, що вантаж маркований, вантаж зважений на електронних вагах ВВ 100-Э-091, вантаж у вагон завантажений вантажовідправником. Правильність внесення відомостей в накладну підтвердив своїм підписом представник відправника. Провізна плата у напіввагоні № 59086546 склала 4327,00 грн.

Згідно з актом загальної форми № 1563Т, складеним на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, вагон № 59086546 відчеплений на переважування, буде досланий по досилці.

На станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці 26 та 27 вересня 2014 р. були складені акти загальної форми №№ 7721, 13853, в яких зафіксовано, що при візуальному огляді вантажу у вагоні № 59086546 встановлено завантаження шлаком вище бортів 20 см. При контрольному переважуванні на вагах № 87 станції Запоріжжя-Ліве, держповірених 29.01.2014 р., виявилося, що по документу у вагоні № 59086546 значиться маса 70000 кг, тара 23500 кг, фактично виявилося брутто 97050 кг, тара з документу 23500 кг, нетто 73550 кг, що більше ваги, вказаної у документі та вантажопідйомності вагону на 3550 кг, та загрожує безпеці руху, вагон затриманий.

Відповідно до комерційного акту РА № 004385/1264 від 27.09.2014 р., складеного за Формою ГУ-22 на станції Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці, на підставі актів загальної форми № 7721 від 26.09.2014 р., № 13853 від 27.09.2014 р. здійснено контрольне переважування вантажу, який прибув груповою відправкою, а саме: вагону № 59086546 на вагонних вагах станції № 87, держповірених 29.01.2014 р. При переважуванні було встановлено: вага брутто - 97050 кг, тара по документу - 23500 кг, нетто - 73550 кг, що більше ваги, вказаної в документі, та вантажопідйомності вагону на 3550 кг. У комерційному відношенні навантаження вище рівня бортів на 20 см, вантаж не маркований. У технічному відношенні вагон справний, люки закриті, витікання вантажу немає.

Акт підписаний заступником начальника станції, інженером по розшуку вантажу та прийомоздавальником.

У розділі «Є» комерційного акту «Відмітка станції призначення про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції» зазначено, що під час перевірки вантажу різниці проти цього акту не виявлено.

Позивач звернувся до суду з позовом, за яким порушено провадження у даній справі, про стягнення з відповідача штрафу в сумі 21635,00 грн. (5-ти кратна провізна плата) на підставі ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, нарахованого в зв'язку з невірним визначенням відповідачем маси вантажу

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням відповідача є адреса: Донецька область, м. Авдіївка. Відповідно, справа за позовом до Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» стосовно стягнення штрафу підсудна господарському суду Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим у районі проведення антитерористичної операції судам.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Враховуючи викладене вище, на час порушення провадження у справі справа за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» штрафу підсудна господарському суду Запорізької області.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Аналогічний припис містить ст. 307 ГК України.

Частиною 5 ст. 307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 3 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Аналогічне викладено в Правилах оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р. Згідно з п. 1.3 даних Правил усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником у відповідні графи.

Частинами 1, 2 ст. 24 Статуту визначено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 37 Статуту, п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 р., під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах. Спосіб визначення маси зазначається у накладній. Маса вантажів визначається відправником. Тип ваг указується у накладній.

Відповідно до додатку 3 Правил оформлення перевізних документів визначено, що "маса вантажу визначена відправником" заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Відповідно до п. 2.3 зазначених Правил, правильність внесених в перевізний документ відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.

Як вбачається з залізничної накладної № 52617230, у графі 26 "Спосіб визначення маси" зазначено: "на електронних вагах", в графі 24 "Маса вантажу, визначена відправником" зазначено: "956600 (дев'ятсот п'ятдесят шість тисяч шістсот", на звороті накладної конкретизовано щодо вагону № 59086546 (напіввагон), тара вагону 23500 кг, маса вантажу 70000 кг, провізна плата 4327,00 грн.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Як слідує із матеріалів справи, вантаж відповідача був завантажений останнім у вагон № 59086546. Проти даних, зазначених у комерційному акті РА № 004385/1264 від 27.09.2014 р. та актів загальної форми, не заперечив. У письмовому відзиві відповідач зазначив, що неправильність визначення маси вантажу сталася внаслідок, зокрема, відсутності електропостачання, відсутності значної кількості працівників, проведення бойових дій та обстрілів підприємства.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача - з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. N 644, встановлено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

Пунктом 1 Правил складання актів (стаття 129 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 р. N 334, встановлено, що при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти (додаток 1) та акти загальної форми (додаток 6 до Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу від 25.02.99 N 113 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.99 за N 165/3458).

Як свідчать матеріали справи, 27.09.2014 р. комерційним актом РА № 004385/1264 та актом загальної форми № 13853 від 27.09.2014 р. засвідчено невідповідність маси вантажу на 3550 кг даним, зазначеним відповідачем у залізничній накладній № 52617230.

Відповідно до Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 р. № 04-5/225 у застосуванні статті 118 Статуту залізниць слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Вивчивши та оцінивши комерційний акт РА № 004385/1264 від 27.09.2014 р., суд вважає його таким, що складений відповідно до вимог, які ставляться до його складання.

Зважування вантажу, згідно з залізничною накладною № 52617230, здійснювалося відповідачем на електронних вагах. У комерційному акті РА № 004385/1264 від 27.09.2014 р. зазначено, що переважування було здійснено на 150-тонних вагонних вагах № 87, тобто таким самим способом, як і при завантаженні вантажу. Відповідно до технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (зввт, вагонні, тензометричні) № 87, держповірка ваг відбулася 29.07.2014 р.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про невірне (помилкове) зазначення відповідачем у залізничній накладній № 52617230 маси вантажу у вагоні № 59086546.

Позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та доведеними, розмір штрафу розраховано вірно (4327,00 (провізна плата, грн.) х 5 = 21635,00 грн. штраф).

Відповідач у письмовому відзиві просить врахувати форс-мажорні обставини, які унеможливлюють настання відповідальності в період їх існування, та не стягувати з відповідача штрафні санкції в розмірі 100%.

Відповідно до ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» належним доказом форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Пунктом 6.2 Регламенту (нова редакція) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України 18.12.2014 № 44(5), визначено, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Відповідач додав до відзиву копію сертифікату (висновку) про настання обставин непереборної сили (вих. № 2750/05-4 від 01.09.2014 р.), який виданий Торгово-промисловою палатою України на звернення ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод». Відповідно до даного сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчила настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 р. ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» при здійсненні діяльності на території Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. На момент видачі сертифікату (висновку) Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо.

Відповідно, враховуючи предмет позову, наданий відповідачем сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати України не може бути прийнятий судом в якості засвідчення настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) при визначенні та зазначенні відповідачем маси вантажу в залізничній накладній № 52617230.

Відповідачем у письмовому відзиві з посиланням на ст. 83 ГПК України викладено клопотання про зменшення розміру штрафу на 50%.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 частини 1 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як було встановлено судом, відповідачем помилково зазначено в накладній № 52617230 масу вантажу із різницею 3550 кг, ніж фактична маса. Будь-яких збитків даною помилкою позивачу завдано не було.

Суд враховує, що загальними засадами цивільного законодавства згідно з ст. 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу, судом також береться до уваги, що м. Авдіївка Донецької області (місцезнаходження відповідача) знаходиться на території, на якій здійснюється антитерористична операція. Місто Авдіївка та, зокрема, ПАТ "Авдіївський коксохімічний завод" неодноразово перебували під обстрілами і цей факт суд визнає загальновідомим, оскільки інформація була поширена в засобах масової інформації та мережі Інтернет.

Для забезпечення підтримки суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, враховуючи предмет спору - стягнення штрафних санкцій, керуючись вказаними вище нормами законодавства, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу до 50% від заявленої суми та стягнути з відповідача суму 10817,50 грн. штрафу.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю, оскільки спір доведено до суду внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод" (86065, Донецька область, м. Авдіївка, вул. проїзд Індустріальний, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191075) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828, на поточний рахунок відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» Державного підприємства "Придніпровська залізниця", р/р 2600822098601 у Дніпропетровському регіональному відділенні АБ «Експрес-Банк», код ЄДРПОУ 04713145, МФО 322959) суму 10817 (десять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 50 коп. штрафу, суму 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 04 червня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів із дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.