Рішення № 44543505, 04.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.05.15р. Справа № 904/2850/15За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз", м. Дніпропетровськ

до Криничанської селищної ради, смт. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області

про стягнення 116 576 грн. 61 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Духневич Т.С., дов. № 57 від 25.05.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Криничанської селищної ради заборгованість за поставлений газ в розмірі 116 576 грн. 61 коп., з яких: 105 893 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 3 950 грн. 97 коп. -втрат від інфляції, 571 грн. 18 коп. - проценти за користування коштами, 6 160 грн. 66 коп. - пеня, відповідно до умов Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів № 2014 ТП-Б-063237 від 18.02.14р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач явку повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

На адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому Криничанська селищна рада зазначає про визнання позовних вимог у повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2014р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом для потреб установ та організацій, які повністю або частково фінансуються з державного та/або міських бюджетів № 2014/ТП-Б-063237 (надалі - Договір), за умовами п.1.1. якого постачальник здійснює споживачу постачання природного газу (далі - газ) в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Цей Договір набуває чинності з дати підписання та поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 18 лютого 2014 року до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 10.1. Договору).

Згідно до п. 2.9. Договору акти приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Відповідно до п. 4.6. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Авансові платежі сплачуються споживачем постачальнику на розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання у розмірі 100 відсотків від вартості запланованого або погодженого постачальником обсягу газу на розрахунковий період за п'ять календарних днів до початку місяця поставки газу (п. 4.6.1. Договору).

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці (п. 4.6.2. Договору).

Протягом дії Договору сторони укладали додаткові угоди, якими вносили зміни щодо вартості природного газу та його обсягів, зокрема, додатковою угодою № 7 від 05.12.2014р. сторони дійшли згоди викласти з 01.12.2014р. п. 4.2 Договору в наступній редакції:

„4.2. Ціна за 1000,00 куб. м природного газу без урахування податку на додану вартість, ібору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, становить 5 900,00 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот гривень 00 копійок), крім того ПДВ 20% - 1 180,00 грн.:

- збір у вигляді цільової надбавки у розмірі 2% (два відсотки), відповідно до статей 314-317 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI нараховується на ціну газу за 1000,00 куб. м природного газу і складає 118,00 грн., крім того ПДВ 20% - 23,60 грн.;

- тариф на постачання природного газу за 1000,00 куб. м природного газу становить 73,50 грн., крім того ПДВ 20% - 14,70 грн.;

- тариф на транспортування природного газу розподільними та магістральними (або газовидобувними) газовими мережами за 1000,00 куб. м природного газу становить 366,70 грн., крім того ПДВ 20% - 73,34 грн.;

Всього за 1000,00 куб. м природного газу, з урахуванням збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, рознбділ і постачання - 6 458,20 грн., крім того ПДВ - 20% - 1 291,64 грн., разом за 1000,00 куб. м. - 7 749,84 грн. (сім тисяч сімсот сорок дев'ять гривень 84 копійки).»

Постачання та транспортування природного газу для потреб споживача здійснювалося позивачем в грудні 2014 р. на суму 105 893 грн. 80 коп., згідно акту № ДПН00006067 прийому-передачі природного газу від 31.12.2014 р. (а.с. 19).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитого газу не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість за поставлений та транспортований природний газ в сумі 105 893 грн. 80 коп.

За умов п. 6.2.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, нарахованої позивачем за період з 26.11.14р. по 03.03.15р. складає 6 160 грн. 66 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 571 грн. 18 коп. процентів за користування коштами за період з 26.11.14р. по 03.03.15р. та суму 3950 грн. 97 коп. витрат від інфляції за період з 26.11.14р. по 03.03.15р.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актом прийому-передачі природного газу тощо, обґрунтованим розрахунком суми позовних вимог .

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору.

За приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договором, зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості спожитого природного газу, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача заборгованості в сумі 116 576 грн. 61 коп., з яких: 105 893 грн. 80 коп. - сума основного боргу, 3 950 грн. 97 коп. -втрат від інфляції, 571 грн. 18 коп. - проценти за користування коштами, 6 160 грн. 66 коп. - пеня - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 33 грн. 79 коп. судового збору, вказана сума підлягає поверненню позивачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" шляхом винесення судом відповідної ухвали.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Криничанської селищної ради (52300, Дніпропетровська область, Криничанський район, смт. Кринички, вул. Нагірна, 2, код ЄДРПОУ 04338380) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) 105 893 грн. 80 коп. (сто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто три грн. 90 коп.) основного боргу, 3 950 грн. 97 коп. (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят грн. 97 коп.) втрат від інфляції, 571 грн. 18 коп. (п'ятсот сімдесят одну грн. 18 коп.) 3% річних, 6 160 грн. 66 коп. (шість тисяч сто шістдесят грн. 66 коп.) пені, 2 331 грн. 53 коп. (дві тисячі триста тридцять одну грн. 53 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 03340920) з Державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 33 грн. 79 коп. (тридцять три грн. 79 коп.), перерахованого згідно платіжного доручення № 722 від 17.03.15р., яке знаходиться в матеріалах справи № 904/2850/15.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 02.06.15р.