Рішення № 44543476, 04.06.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.15р. Справа № 904/853/15За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСД1», м. Київ

До: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ

Про: стягнення 368 234 , 34 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ :

Від позивача : Дугінов Д.А. ( дов. від 30.01.15 р. ) ;

Від відповідача : Сизова А.Ю. ( дов. № 5803-К-Н-О від 01.10.14 р.)

СУТЬ СПОРУ :

ТОВ «ТСД1» ( позивач ) в лютому 2015 р. звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» ( відповідач ) про стягнення 368 234, 34 грн. ( в т.ч. : 264 079,60 грн. - основного боргу; 50 927,57 грн. - пені ; 6 598,67 грн. - 3 % річних ; 46 628,50 грн. - інфляційних збитків ) .

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на ту обставину , що 29.03.2013 р. ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» ( яке за твердженням позивача є попередньою назвою ТОВ «ТСД1» ) в ПАТ КБ «ПриватБанк» було відкрито поточний рахунок №26006054804299. В подальшому - з 18.03.2014 р. , відповідачем були припинені всі операції по банківських рахунках клієнтів на території АР Крим та м. Севастополя , були заблоковані всі рахунки , що унеможливило здійснення позивачем операцій по вищенаведеному банківському рахунку , на якому залишок коштів складав 264 079,60 грн. Як вказує позивач , 28.05.2014 р. на підставі внутрішнього наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» № 6695879 зазначені кошти позивача були переведені відповідачем без його відома з рахунку №26006054804299 на рахунок № 29030054804299 в ПАТ КБ «ПриватБанк». Позивач 27.12.2014 р. звернувся до відповідача з претензією , в якій вимагав негайно надати ТОВ «ТСД1» вільний доступ до належних йому коштів , але претензія була залишена відповідачем без задоволення , що обумовило звернення позивача з цим позовом до суду.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.15 р. ( суддя Кармазіна Л.П. ) вищезазначена позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі ; слухання справи призначено на 03.03.15 р.

Згідно з протоколом судового засідання від 03.03.15 р. : під час судового засідання за участю представників сторін позивач наполягав на задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 368 234, 34 грн. заборгованості ; представник відповідача заперечував проти задоволення позову ,оскільки позивачем не було дотримано порядку звернення до банку за отриманням коштів та не було надані платіжної вимоги в розумінні ЗУ «Про банки та банківську діяльність в Україні» щодо видачі грошових коштів ,які перебували на рахунку позивача. В слуханні справи було оголошено перерву до 26.03.15 р.

Після порушення провадження по справі позивач 16.03.15 р. звернувся до голови Правління ПАТ КБ «ПриватБанк» із заявою , в якій вимагав перерахувати належні ТОВ «ТСД1» грошові кошти з рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок у ПАТ «Укрсиббанк» .До цієї заяви було прикладене ( поміж-іншим ) п/д № 48 від 11.03.15 р. про перерахування 263 680,00 грн. з одного рахунку на інший .

26.03.15 р. відбулося ще одне засідання по справі під головуванням судді Кармазіної Л.П. за участю представників сторін , в якому було оголошено перерву до 09.04.15 р .

У зв'язку із знаходженням судді Кармазіної Л.П. на лікарняному , за розпорядженням керівника апарату суду № 281 від 10.04.15 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи , за результатами якого справу передано на розгляд судді Васильєву О.Ю. Ухвалою судді Васильєва О.Ю. від 14.04.15 р. справа прийнята до свого провадження та призначена до розгляду в засіданні на 05.05.15 р. ; від позивача витребувані докази правонаступництва ТОВ «ТСД1» щодо прав та обов'язків ТОВ « 1 Ворлдсинк ЮА» та реорганізації останнього.

Перед початком судового засідання 05.05.15 р. представник позивача подав до суду клопотання про надання дозволу на присутність представників телеканалу НТН у судовому засіданні 05.05.15р. із можливістю здійснення відео-зйомки. Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання відповідача, зазначаючи, що в судовому засіданні досліджуються питання, які містять в собі банківську таємницю. В подальшому представник позивача подав клопотання про відмову від заявленого клопотання про здійснення відео зйомки у судовому засіданні 05.05.15р.

Окрім того , представником позивача були надані для залучення до матеріалів справи Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.04.2014 р. ( сформований 12.05.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Голосіївського управління юстиції у м. Києві - Алмазовою Т.В. ) , в якому засновником ТОВ « 1 Вордсинк ЮА» ( ідентифікаційний код юридичної особи 37718236 ) вказано «СА2 Ворлдсинк Рус» ( а.с.121-123 ).

В той же час , у наданому представником позивача Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.03.2015 р. ( сформований 02.03.2015 р. державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві - Алмазовою Т.В. ) вказано , що засновником ТОВ «ТСД 1» ( ідентифікаційний код юридичної особи 37718236 ) є « 1 Ворлдсинк Рус» ( а.с.125-127) .

Таким чином , суду слід встановити , чи є ТОВ «ТСД 1» правонаступником прав та обов'язків ТОВ « 1 Вордсинк ЮА» , оскільки надані позивачем на вимогу суду документи цієї обставини не підтверджують.

Ухвалою суду від 05.05.15 р. у зв'язку із необхідністю вивчення матеріалів справи на предмет знаходження в них інформації, що містить банківську таємницю , розгляд справи було відкладено на 21.05.15 р. , від позивача вдруге були вдруге витребувані докази правонаступництва ТОВ «ТСД1» щодо прав та обов'язків ТОВ « 1 Ворлдсинк ЮА» та реорганізації останнього ( а.с.119 )

Ухвалою від 18.05.15 р. господарський суд запропонував Реєстраційній службі Головного управління юстиції у м. Києві в строк до 02.06.15 р. надати для огляду в судовому засіданні оригінали реєстраційної справи ТОВ «ТСД1» ( ідентифікаційний код юридичної особи 37718236, місцезнаходження - 03040,м. Київ , Голосіївський район , вул. Васильківська ,1, к.2-6 ) ; а у разі неможливості надати оригінали - належним чином засвідчену копію реєстраційної справи. ( а.с.130 )

Також ухвалою суду від 18.05.15 р. на підставі приписів ст.6 Конвенції «Про захист прав і свобод людини »,1950 року, перший протокол та протоколи № 1,4,6,7,9,10 та 11 до Конвенції ( Рим, 4.ХI.1950 ) ; ст.ст.60,61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» ; ст.11 ЗУ «Про судоустрій і статус судді» ; ст.1076 ЦК України ; ст.ст.44 , 86 ГПК України та враховуючи ту обставину , що в матеріалах справи містяться відомості про банківські рахунки клієнта - ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» ; про операції , які були проведені на користь чи за дорученням клієнта ; інформація про фінансово-економічний стан клієнта ; про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта , її керівників , напрями діяльності ( тобто відомості , що є банківською таємницею ) ; вирішено проводити розгляд справи у закритому засіданні ( а.с.128-129) .

ПАТ КБ «ПриватБанк» ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог про стягнення 368 234, 34 грн. ( в т.ч. : 264 079,60 грн. - основного боргу; 50 927,57 грн. - пені ; 6 598,67 грн. - 3 % річних ; 46 628,50 грн. - інфляційних збитків ) заперечував з наступних підстав : позивач до часу подання позовної заяви не звертався до банку з платіжними дорученнями про зарахування / перерахування відповідної суми ( яка зазначена у позові ) на рахунок клієнта або належного отримувача відповідно до вимог ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Претензія же не є тим документом , на підставі якого банк має право відповідно до приписів чинного законодавства України здійснити перерахування грошових коштів . Також відповідач вважає , що позивач обрав невірний спосіб захисту свого права ( а.с.136-141 )

Під час судового засідання 21.05.15 р. представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог від 21.05.15 р. , в якій просив суд зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 48 від 11.03.2015 р. про перерахування належних позивачу грошових коштів на поточний рахунок позивача № 26009505755300 в ПАТ «Укрсиббанк» ( а.с.132 )

ПАТ КБ «ПриватБанк» ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог про зобов'язання банк виконати платіжне доручення № 48 від 11.03.2015 р. також заперечував , обґрунтовуючи свої заперечення наступним : п/д №48 від 11.03.2015 р. про перерахування грошових коштів з поточного рахунку позивача у ПАТ КБ «ПриватБанк» на поточний рахунок позивача № 26009505755300 в ПАТ «Укрсиббанк» було подано до банку з порушенням вимог Інструкції НБУ № 22 від 21.01.04 р. , а саме - супровідний документ до цього платіжного доручення був підписаний не уповноваженою особою - адвокатом Дугіновим Д.А., який діяв на підставі довіреності від 30.01.15 р. , виданої та підписаної директором ТОВ «ТСД1» - Талалою М.В. Але із наявного у банку протоколу зборів учасників ТОВ «ТСД1» від 27.01.15 р. вбачається , що Талала М.В. станом на 30.01.15 р. вже не був директором товариства , а був його ліквідатором ( тобто на думку відповідача , він не мав повноважень підписувати довіреність від імені директора товариства ) ( а.с.169-170 ).

Дослідивши матеріали справи , заслухавши пояснення представників сторін , господарський суд , -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 р. ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» ( клієнт ) та ПАТ КБ «ПриватБанк» ( банк ) підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг , згідно з якою , підписавши цю заяву ( анкету) клієнт виразив свою згоду із Умовами та Правилами надання банківських послуг ( знаходяться на сайті банку www.pb.ua ) , Тарифами банку , які спільно з цією заявою( анкетою) складають договір банківського обслуговування ( а.с.55 )

В той же день ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» надав до банку заяву про відкриття рахунку та зразком підпису уповноваженої особи - директора товариства Талала М.В. , на підставі якої банком було відкрито товариству поточний рахунок № 26006054804299 та картковий рахунок № 26058054807664 ( а.с.54 )

Як стверджує позивач , з 18.03.2014 р. відповідачем були припинені всі операції по банківських рахунках клієнтів на території АР Крим та м. Севастополя , булі заблоковані усі рахунки , що унеможливило здійснення позивачем операцій по вищенаведеному поточному рахунку , на якому залишок коштів складав 264 079,60 грн. Як вказує позивач , 28.05.14 р. на підставі внутрішнього наказу ПАТ КБ «ПриватБанк» № 6695879 зазначені кошти позивача були переведені без його відома з рахунку №26006054804299 на рахунок № 29030054804299 в ПАТ КБ «ПриватБанк». На підтвердження цієї обставини позивачем надано скрин-шот п/д № Е0528L06RF від 28.05.2014 р. ( а.с.56 )

Також позивач вказує на те , що 04.04.14 р. загальними зборами учасників ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» ( протокол № 4 ) прийняте рішення про зміну назви товариства на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСД1» , зміну його місцезнаходження з м. Севастополь на м. Київ , затвердження нової редакції Статуту Товариства , підтвердження повноважень директора - Талали М.В. ( а.с.53 ) В той же день ,04.04.14 р. директор ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» видав наказ № 8 , згідно з яким : перейменовано з 04.04.14 р. ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» у ТОВ «ТСД1» ; вирішено знищити печатку ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» та виготовити печатку ТОВ «ТСД1» ( а.с.57 )

ТОВ «ТСД1» ( позивач ) 27.12.2014 р. звернувся до відповідача з претензією ( за підписом Дмитра Дугінова ) , в якій вимагав негайно надати ТОВ «ТСД1» вільний доступ до належних йому коштів на рахунку ( а.с.58 )

ПАТ КБ «ПриватБанк» 31.12.14 р. направив на адресу адвоката Дугінова Д.А. відповідь на претензію від 27.12.14 р. , в якій повідомив , що банк відповідно до вимог ст.ст.60,62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність » не має права розкрити банківську таємницю стосовно ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» за відсутності відповідного письмового запиту ( дозволу ) клієнту банку або відповідного рішення суду ( а.с.59 )

ТОВ «ТСД1» ( позивач ) 29.01.2015 р. звернувся до відповідача з претензією ( за підписом директора Талала М.В. ) , в якій вимагав перерахувати належні йому кошти в розмірі 264 079,60 грн. з рахунку № 29030054804299 в ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок ТОВ «ТСД1» № 26009505755300 в ПАТ «Укрсиббанк» ( а.с.153 )

16.03.2015 р. ТОВ «ТСД1» ( позивач ) ( за підписом Дмитра Дугінова ) звернувся до відповідача із заявою , в якій вимагав перерахувати належні йому кошти на рахунок ТОВ «ТСД1» № 26009505755300 в ПАТ «Укрсиббанк» ( а.с.155)

Разом із копією вищенаведеної заяви представником позивача 02.06.15 р. було додано до матеріалів справи також оригінал платіжного доручення № 48 від 11.03.2015 р. , із змісту якого вбачається , що воно виготовлено від імені ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» ( платник ). Отримувачем коштів в розмірі 263 680,00 грн. є також ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» ; кошти повинні бути перераховані з рахунку платника № 26006054804299 в ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок отримувача № 26009505755300 в ПАТ Укрсиббанк» Підписано це платіжне доручення від імені Талала М.В. та скріплено відтисками печаток як ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» , так і ТОВ «ТСД1» ( а.с.168 )

В той же час , ще 24.03.15 р. представником позивача було подано до суду клопотання від 19.03.2015 р. про залучення доказів ( а.с.70 ) ,згідно з яким до матеріалів справи ( поміж-іншим ) було залучено копію платіжного доручення № 48 від 11.03.2015 р. , із змісту якого вбачається , що воно виготовлено від імені ТОВ «ТСД1» ( платник ) . Отримувачем коштів в розмірі 263 680,00 грн. є також ТОВ «ТСД1» ; кошти повинні бути перераховані з рахунку платника № 26006054804299 в ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок отримувача № 26009505755300 в ПАТ Укрсиббанк» Підписано це платіжне доручення від імені Талала М.В. та скріплено відтиском печатки ТОВ «ТСД1» . Ця копія завірена штампом «Відповідає оригіналу Д.А.Дугінов» та підписом представника позивача , датованим 14.03.2015 р. ( а.с.91 )

Таким чином , представником позивача - Дугіновим Д.А. , на протязі розгляду справи у господарському суді Дніпропетровської області були надані 2 взаємовиключні докази - платіжні доручення № 48 від 11.03.2015 р. про перерахування 263 680,00 грн. з рахунку ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» та ТОВ «ТСД1» Але ж ці товариства не можуть існувати одночасно , якщо твердження позивача про зміну найменування товариства з « 1Ворлдсинк ЮА» на «ТСД1» відповідають дійсності .

Як зазначалося вище , під час судового засідання 21.05.15 р. представник позивача подав заяву про зміну позовних вимог від 21.05.15 р. , в якій просив суд зобов'язати відповідача виконати платіжне доручення № 48 від 11.03.2015 р. про перерахування належних позивачу грошових коштів на поточний рахунок позивача № 26009505755300 в ПАТ «Укрсиббанк» ( а.с.132 )

Відповідно до роз'яснень , що містяться в п.3.12. Постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 18 « Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» : …право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Предметом раніше заявлених ТОВ «ТСД1» позовних вимог було стягнення 368 234, 34 грн. заборгованості ( в т.ч. : 264 079,60 грн. - основного боргу; 50 927,57 грн. - пені ; 6 598,67 грн. - 3 % річних ; 46 628,50 грн. - інфляційних збитків ) ; тобто позовні вимоги носили майновий характер . Підставою цих позовних вимог позивач зазначав незаконну відмову відповідача у вільному доступі позивача до належних йому коштів .

Предметом позовних вимог , викладених позивачем у заяві від 21.05.15 р. , є зобов'язання відповідача виконати п/д № 48 від 11.03.2015 р. про перерахування належних позивачу грошових коштів ( напевне залишку коштів на рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 264 079,60 грн. ) на його рахунок в ПАТ «Укрсиббанк» . Тобто позовні вимоги носять немайновий характер . Підставою цих позовних вимог є посилання представника позивача на безпідставну відмову відповідача виконати вищезазначене платіжне доручення.

Відтак , одночасно мають місце як зміна вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, так і зміна підстав позову - зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Але ж згідно до вимог ст.22 ГПК України одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Тому суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про зміну позовних вимог від 21.05.15р. та розглядає по суті раніше заявлені позовні вимоги - про стягнення 368 234, 34 грн. заборгованості ( оскільки позивач не відмовляється від позову ) .

За своєю правовою природою укладений позивачем та відповідачем 29.03.13 р. договір є договором банківського рахунку , правовідносини за яким регулюються главою 72 ЦК України . Так , відповідно до ст.1066 цього кодексу за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Згідно до ст. 1068 ЦК України « Операції за рахунком, що виконуються банком» : банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до статті 1071 цього кодексу банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, відповідальність суб'єктів переказу, а також загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами встановлено Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» . Відповідно до статті 1 цього Закону : документ за операцією із застосуванням електронних платіжних засобів - документ, що підтверджує виконання операції із використанням електронного платіжного засобу, на підставі якого формуються відповідні документи на переказ чи зараховуються кошти на рахунки ( п.1.5.); документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів ( п.1.6.) ; документ на переказ готівки - документ на переказ, що використовується для ініціювання переказу коштів, поданих разом з цим документом у готівковій формі ( п.1.7.); платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача ( п.1.30. ) ; платіжний інструмент - засіб певної форми на паперовому, електронному чи іншому носії інформації, який використовується для ініціювання переказів. До платіжних інструментів належать документи на переказ та електронні платіжні засоби ( п.1.31.).

Згідно до ст.20 цього Закону : ініціатором переказу може бути платник, а також отримувач у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством, і стягувач, що отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

Статтею 21 встановлено , що ініціювання переказу проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - учасника платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем електронного платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання; 7) внесення готівкових коштів для подальшого переказу за допомогою платіжних пристроїв.

Згідно до ст.22 цього Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.

Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу. Платіжна вимога застосовується у випадках, коли ініціатором переказу виступає стягувач або, при договірному списанні, отримувач. Розрахункові документи, за винятком платіжної вимоги-доручення, мають подаватися ініціатором до банку, що його обслуговує. Платіжна вимога-доручення подається отримувачем коштів безпосередньо до платника. Доставка платіжної вимоги-доручення до платника може здійснюватися банком, що обслуговує отримувача коштів, через банк, що обслуговує платника, а також за допомогою засобів зв'язку. Стягувач має право подавати розрахункові документи, що ініціюють переказ з рахунка банку-резидента, відкритого в Національному банку України, безпосередньо до Національного банку України.

Таким чином , спеціальним Законом встановлені певні правила переказу коштів в Україні , які є обов'язковими для виконання як клієнтами , так і банківськими установами .

Як свідчать матеріали справи , позивач ( будучі клієнтом банку ) не дотримався встановлених законом правил переказу коштів та не ініціював в належний спосіб переказ коштів з рахунку в ПАТ КБ «ПриватБанк» на рахунок в ПАТ «Укрсиббанк» , а обмежився лише направленням на адресу банку претензій та заяв , які не є відповідно до вищенаведених правових норм розрахунковим документом , та які банк обґрунтовано відмовився виконувати.

Окрім того , суд вважає , що надані позивачем докази беззаперечно не доводять , що ТОВ «ТСД1» є правонаступником щодо прав та обов'язків ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» , та що ТОВ « 1Ворлдсинк ЮА» не здійснило перереєстрацію за законами Росії на тимчасово окупованій території м. Севастополя .

Враховуючи вищезазначене . керуючись вимогами ст.ст.33,49,82-85 ГПК України , господарський суд , -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ТОВ «ТСД1» про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» 264 079,60 грн. - основного боргу; 50 927,57 грн. - пені ; 6 598,67 грн. - 3 % річних та 46 628,50 грн. - інфляційних збитків відмовити в повному обсязі ; судові витрати покласти на позивача .

Суддя Васильєв О.Ю.

04.06.15р.