Вирок № 44542581, 15.07.2014, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/202/14-к

Провадження № 1-кп/263/208/14р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2014 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області

у складі: судді Папаценко П.І.,

при секретарі Заворотинській С.В.,

за участю прокурорів Селютіна Л.О., Кайдаш К.О., Бабій О.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

представника потерпілого ТОВ «Комфі Трейд» ОСОБА_3,

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,

законного представника ОСОБА_6,

педагога ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі кримінальне провадження, внесене 14.07.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №1201305077002593 відносно :

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, не одруженого, маючого неповну середню освіту, не працюючого, раніше судимого:

- вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 3.10.2005 року за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 10.05.2006 року за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки;

- вироком Приморського районного суду м.Маріуполя від 21.11.2006 року за ст.185 ч.2, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Приморського районного суду м.Маріуполя від 2.08.2007 року за ст.186 ч.2, ст.71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

- вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 20.10.2009 року за ст.185 ч.2, ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- вироком Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 17.11.2009 року за ст.185 ч.2, ст.70 ч.4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 29.01.2013 року умовно достроково на 2 місяці 23 дня;

- вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11.02.2014 року за ст.309 ч.1 КК України до арешту строком на 2 місяці, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

що обвинувачується за ст.185 ч.2, ст.189 ч.2, ст.296 ч.2 КК України;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Маріуполя Донецької області, громадянина України, маючого неповну середню освіту, не судимого, учня Маріупольського центру професійно-технічної освіти, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

що обвинувачується за ст.296 ч.2 КК України , -

ВСТАНОВИВ :

14.07.2013 року, приблизно о 1 годині, ОСОБА_4 та неповнолітній ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на алеї, поблизу будинку №248 по б-ру Шевченко в Жовтневому районі м.Маріуполя, діючи умисно за попередньою змовою групою осіб, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, підбігши до раніше незнайомого їм громадянина ОСОБА_2, безпричинно побили останнього, а саме нанесли йому чисельні удари руками та ногами по різних частинах тіла та голови, внаслідок чого спричинили потерпілому, тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми - забоїв м'яких тканин голови, струсу головного мозку, які віднесені до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

14.07.2013 року, приблизно в 1 час, ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після скоєння хуліганських дій відносно ОСОБА_2, з місця вчинення вказаних дій, почав переслідувати ОСОБА_2, та наздогнавши його біля будинку №248 по б-ру Шевченко в Жовтневому районі м.Маріуполя умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами, переслідуючи мету вимагання, пройшовши під приводом помити руки до приміщення квартири №35 по вказаному адресу, де за місцем мешкання ОСОБА_2 став примушувати потерпілого передати йому гроші, висловлюючи при цьому погрозу пошкодження телевізора, який знаходився у кімнаті, у разі якщо потерпілий не знайде йому грошей. Виказані погрози потерпілий сприйняв реально та побоювався їх здійснення з тієї причини, що під час хуліганських дій йому вже були спричинені тілесні ушкодження, тому він злякався та передав ОСОБА_4 гроші у сумі 100 грн. Після цього ОСОБА_4 почав надалі вимагати від ОСОБА_2 передачі грошей, та потерпілий утік з приміщення квартири за допомогою.

Крім того, ОСОБА_4 14.07.2013 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, після вчинення вимагання, перебуваючи у приміщенні квартири АДРЕСА_3, скориставшись тим, що потерпілий вибіг з кімнати за допомогою, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадення чужого майна, підійшов до шафи, звідки з ящика, умисно, таємно, повторно викрав майно, що належить ОСОБА_2, а саме гроші у сумі 2000 грн., з викраденим зник, спричинивши матеріальну шкоду на вказану суму.

15.01.2014 року приблизно о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_4, знаходячись у приміщенні магазину «Соmfy» ТОВ «Комфі Трейд», розташованого за адресою: пр.Металургів, 112 в Жовтневому районі м.Маріуполя, умисно, керуючись корисливими мотивами, з метою таємного викрадання чужого майна, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за його злочинними діями, таємно, повторно з торгівельного залу викрав майно, що належить ТОВ «Комфі Трейд», а саме: смартфон «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist», вартістю 5249,16 грн., чим спричинив ТОВ «Комфі Трейд» матеріальний збиток на вказану суму та з місця скоєння злочину втік.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю цивільні позови, пред'явлені потерпілими про стягнення матеріальної шкоди, свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, та не оспорюючи фактичні обставини, викладені у обвинувальних актах, перелік, вартість вкраденого, суду пояснив, що дійсно в ніч з 13.07.2013 року на 14.07.2013 року зустрівся з малознайомим ОСОБА_5, разом випили пиво та прогулювалися по б-ру Шевченко в м.Маріуполі, де зустріли раніше незнайомих ОСОБА_8, ОСОБА_2 при цьому останнього безпричинно побили. З дозволу ОСОБА_2 він зайшов до його квартири, щоб вимити руки від крові потерпілого, а ОСОБА_8 та ОСОБА_5 залишилися в загальному коридорі. Під загрозою розбити телевізор ОСОБА_2 віддав йому 100 грн. після чого вибіг із квартири. Скориставшись відсутністю потерпілого він вкрав у ОСОБА_2 2000 грн., після чого покинув квартиру. До вимагання, крадіжки грошей ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відношення не мають. Стосовно відшкодування потерпілому ОСОБА_2 завданої моральної шкоди, відносно визначення її розміру покладався на розсуд суду. Також, 15.01.2014 року приблизно о 19 годині 40 хвилин він знаходився у приміщенні магазину «Соmfy», розташованого за адресою: пр.Металургів, 112 м.Маріуполь, де з вітрини, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за його злочинними діями, таємно вкрав смартфон «Samsung», який в подальшому за допомогою раніше знайомого ОСОБА_9 здав у ломбард, отримані гроші у сумі 1700 грн. витратив на свої потреби. В скоєних злочинах розкаюється, просить суд строго не карати та врахувати, що 19.12.2013 року померла його мати, в зв'язку з чим на його утриманні знаходиться бабка ОСОБА_10, 1934 року народження, яка через незадовільний стан здоров'я потребує сторонньої допомоги.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю, його фактичні обставини не оспорює, та пояснив, що дійсно з 13.07.2013 року на 14.07.2013 року, випивши пиво, разом з малознайомим ОСОБА_4 прогулювалися по б-ру Шевченко в м.Маріуполі, де зустрівши раніше незнайомих ОСОБА_8, ОСОБА_2 безпричинно побили останнього. В подальшому до квартири ОСОБА_2 він не заходив, що там відбувалося між потерпілим та ОСОБА_4 не знає, до вимагання, крадіжки грошей у потерпілого відношення не має. В скоєному злочині розкаюється. На цей час він навчається, усвідомлює, що скоїв злочин, обіцяє виправитися, просить суд не позбавляти його волі, та звільнити від покарання, застосувавши Закон України «Про амністію у 2014 році», так як вчинив вказаний злочин неповнолітнім.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 - його батько ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що очевидцем події він не був, про вчинене дізнався зі слів співробітників міліції, сина виховує разом з його матерю, запевняє, що на теперішній час син виправився, він продовжує навчатися, допомагає вдома по господарству. Він, зі свого боку, вживає всіх заходів, щоб син в подальшому не вчинив злочин, контролює його, просить суд звільнити сина від покарання, застосувавши Закон України «Про амністію у 2014 році», так як він вчинив вказаний злочин неповнолітнім.

Свідок ОСОБА_11, що є матерю неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5, в судовому засіданні повністю підтримала позицію законного представника ОСОБА_6, щодо поведінки та виховання сина.

Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 визнали свою вину у інкримінованих кримінальних правопорушеннях, суд вважає їх вину повністю доказаною у судовому засіданні, доказами наданими стороною обвинувачення та дослідженими у ході судового розгляду кримінального провадження.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 14.07.2013 року приблизно о 1 годині разом із знайомою ОСОБА_8 він повертався до будинку АДРЕСА_3, де проживав в орендованій квартирі №35. Поблизу вказаного будинку до нього підбігли раніше незнайомі ОСОБА_4, ОСОБА_5, які безпричинно стали його бити, наносячи удари руками та ногами по різних частинах тіла та голови, після чого товкаючи довели до будинку. ОСОБА_4 під приводом помити руки від його крові зайшов до квартири, а ОСОБА_8 та ОСОБА_5 залишилися в загальному коридорі. Помивши руки ОСОБА_4 став у нього вимагати гроші, погрожуючи розбити телевізор. Перелякавшись за своє майно він віддав ОСОБА_4 гроші у розмірі 100 грн., після чого вибіг в коридор, став стукати по дверях сусідів, кликав на допомогу. Відкрив двері сусід та зразу їх закрив. В цей час ОСОБА_4 швидко покинув квартиру, повернувшись до квартиру він виявив крадіжку грошей у сумі 2000 грн. В той же день з приводу отриманих тілесних ушкоджень він звернувся до лікарні. Ним до ОСОБА_4 заявлений цивільний позов, вимагає від останнього відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 2100 грн., та сплати компенсації моральної шкоди у розмірі 8000 грн., пов'язану з фізичними та моральними стражданнями. Внаслідок вчинення відносно нього кримінального правопорушення порушився його сон, змінився звичайний уклад життя, що вимагало від нього вживати додаткових зусиль для його відновлення. Погоджується із звільненням від покарання неповнолітнього ОСОБА_5 на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».

Представник потерпілого ТОВ «Комфі Трейд» ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що дійсно 15.01.2014 року приблизно о 19 годині 40 хвилин ОСОБА_4 знаходився у приміщенні магазину «Соmfy», розташованого за адресою: пр.Металургів, 112 в м.Маріуполі, при цьому таємно вкрав з торгівельного залу самий дорогий смартфон «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist», вартістю 5249,16 грн. По теперішній час обвинуваченим ОСОБА_4 не відшкодована завдана ТОВ «Комфі Трейд» матеріальна шкода у вказаному розмірі, тому наполягає на задоволені позову.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в судовому засіданні дали свідчення аналогічні показам представника потерпілого ТОВ «Комфі Трейд» ОСОБА_3 щодо обставин крадіжки обвинуваченим ОСОБА_4 смартфона «Samsung», що мала місце 15.01.2014 року.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що в середині січня 2014 року на прохання знайомого ОСОБА_4, він, використовуючи свій паспорт, в Ломбард заклав смартфон «Samsung», який йому передав обвинувачений, отриманні гроші у сумі 1700 грн. передав останньому.

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що в середині липня 2013 року пізно в ночі хтось подзвонив до його квартири АДРЕСА_4, коли вийшов в коридор побачив потерпілого ОСОБА_2, який орендував квартиру №35, у останнього обличчя було в крові, він просив щоб йому відали гроші. В коридорі він бачив молодого чоловіка, зовнішньо схожого на обвинуваченого ОСОБА_4

Окрім зазначеного, вина обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтверджується сукупністю письмових доказів:

Заявами ОСОБА_2 від 14.07.2013 року, 7.08.2013 року про притягнення до кримінальної відповідальності незнайомих, що побили його біля будинку №248 по б-ру Шевченко в м.Маріуполі, та в подальшому заволоділи грішми у розмірі 2100 грн.

/т.3, а.с.3,53/

Протоколами пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 11.11.2013 року, за якими потерпілий ОСОБА_2 впізнав обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, як осіб, що безпричинно побили його та заволоділи майном.

/т.3, а.с.73-81/

Висновком судово-медичної експертизи №571 від 14.11.2013 року, за яким у потерпілого

ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма - забої м'яких тканин голови, струс головного мозку, які віднесені до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я, та могли утворитися при обставинах на які посилаються обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_2

/т.3, а.с.82-83/

Заявою директора магазину «Соmfy» ТОВ «Комфі Трейд», розташованого за адресою: пр.Металургів, 112 в м.Маріуполі, про крадіжку смартфона «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist» із магазину, що мала місце 15.01.2014 року.

/т.1, а.с.3/

Актом інвентаризації від 17.01.2014 року, за якою в магазині «Соmfy» ТОВ «Комфі Трейд», розташованого по пр.Металургів, 112 в м.Маріуполі, в результаті крадіжки, встановлена недостача смартфона «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist».

/т.1, а.с.4/

Довідкою адміністрації магазину «Соmfy» ТОВ «Комфі Трейд», за якою вартість вкраденого смартфона «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist» складає 5249 грн. 16 коп.

/т.1, а.с.14/

Протоколами пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 6.03.2014 року, за якими свідки ОСОБА_13, ОСОБА_17, ОСОБА_15 впізнали обвинуваченого ОСОБА_4, як особу, що вкрала 15.01.2014 року смартфон «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist» в магазині «Соmfy» ТОВ «Комфі Трейд», розташованого по пр.Металургів, 112 в м.Маріуполі.

/т.1, а.с.40-48,60-62/

Протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 6.03.2014 року, за яким свідок ОСОБА_9 впізнали обвинуваченого ОСОБА_4, як особу, що передала йому смартфон «Samsung» для закладу в Ломбард.

/т.1, а.с.54-56/

Специфікацією №1, та довідкою виданою Повним товариством «КЛИМЧУК І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» про прийняття 16.01.2014 року у ОСОБА_9 закладу - смартфону «Samsung 19500 Galaxy S4 Вlack Mist», та отримання фінансового кредиту у розмірі 1700 грн. на 30 календарних днів, з датою повернення - 15.02.2014 року. Фінансовий кредит ОСОБА_9 не повернув, внаслідок чого проведена реалізація закладеного майна.

/т.1, а.с.33,67/

Проколом огляду речей від 11.03.2014 року, а саме диску на якому маються файли, з яких зроблені фотознімки ОСОБА_4, коли він 15.01.2014 року, під час крадіжки, знаходиться в магазині «Соmfy» ТОВ «Комфі Трейд», розташованого пр.Металургів, 112 в м.Маріуполі. Диск з відеозаписом, та фотознімки долучені до кримінального провадження в якості речових доказів.

/т.1, а.с.68-7

За згодою учасників процесу, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, зокрема показань інших свідків, оскільки фактичні обставини ніким не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, та відсутні сумніви стосовно добровільності та істинності їх позиції. Учасникам судового розгляду роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що у діях обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, й відповідно їх умисні дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб. Крім того умисні дії ОСОБА_4 суд кваліфікує також: за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, скоєна повторно; за ч.2 ст.189 КК України, як вимогу передачі чужого майна (вимагання), вчинену повторно, з погрозою пошкодження майна.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин та злочини середньої тяжкості, а обвинувачений ОСОБА_5 злочин середньої тяжкості.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має на утриманні особу похилого віку, а тому суд визнає ці обставини пом'якшуючими покарання.

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_4, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину, вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_5 вчинив злочин середньої тяжкості, раніше не судимий, фізично здоровий, не перебуває на обліку у лікарів психіатра, нарколога, та на обліку в службі у справах дітей та у відділенні кримінальної міліції у справах дітей, навчається, позитивно характеризується за місцем проживання, та навчання.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, згідно зі ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

До обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 суд відносить: щире каяття у вчиненому злочині, вчинення його неповнолітнім.

Згідно ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу. Крім зазначених обставин, суд, за ст.103 КК України, повинен врахувати умови життя неповнолітнього обвинуваченого та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Враховуючи наведені обставини, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, систематично скоює злочини, суд вважає, що міра покарання ОСОБА_4 має бути обрана у вигляді позбавлення волі із застосуванням ч.1 та ч.4 ст.70, ст.72 КК України.

Вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11.02.2014 року ОСОБА_4 засуджений за ст.309 ч.1 КК України до арешту строком на 2 місяці. Після проголошення вироку встановлено, що обвинувачений винен у злочинах, вчинених ним до постановлення попереднього вироку, тому на підставі ст.70 ч.4 КК України суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, шляхом перерахунку у відповідності з вимогами ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту, зарахувавши покарання, відбуте повністю за вироком від 11.02.2014 року.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4, та цілком відповідати тяжкості вчинених злочинів та особі винній.

Враховуючи зазначене, запобіжний захід відносно ОСОБА_4, у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін.

Відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5, суд вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону, із застосуванням ст.ст.75,104 КК України та звільненням ОСОБА_5 від відбування покарання з іспитовим строком, з покладанням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.

При цьому, суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5, цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину та особі винній.

Разом з тим обвинувачений ОСОБА_5, його законний представник ОСОБА_6, захисник ОСОБА_1 подали спільну заяву про застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію у 2014 році», а саме звільнення від покарання на підставі вказаного Закону. Заслухавши думку учасників судового процесу, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, оскільки кримінальне правопорушення скоєне ОСОБА_5, відповідно до ст.12 КК України відноситься до середнього ступеня тяжкості і вчинене у неповнолітньому віці.

Таким чином, з урахуванням положень п.«а» ст.1, п.«г» ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VIІ від 8 квітня 2014 року, обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році» та враховуючи положення ст.1 зазначеного Закону, ч.2 ст.373 КПК України, ст.86 КК України може бути звільнена від відбування покарання.

При досудовому розслідуванні запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 не обирався. Оскільки останній в судові засідання з'являлися своєчасно, суд вважає недоцільним обирати відносно нього запобіжний захід.

До обвинуваченого ОСОБА_4 потерпілими пред'явлені цивільні позови: ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 2100 грн., компенсації моральної шкоди у розмірі 8000 грн.; Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 5249,16 грн.

Згідно ст.1166 ЦК України шкода, спричинена майну фізичної особи або юридичній особі, відшкодовується у повному обсязі особою, що спричинила її.

Таким чином, з урахуванням визнання обвинуваченим ОСОБА_4 позовів про відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає, що вони підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди судом враховуються наступні обставини.

Моральна шкода, спричинена потерпілому внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, підлягає відшкодуванню відповідно до вимог ст.23 ЦК України, згідно якої особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Визначаючи грошовий розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, ступінь вини звинуваченого, з урахуванням вимог потерпілого, а також вимог розумності та справедливості, суд оцінює моральну шкоду, що підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь потерпілого у розмірі 1500 гривень. Дана сума підлягає стягненню у відповідності до вимог ст.ст.127-129 КПК України, ст.1167 ЦК України. В іншій частині вимоги ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди слід залишити без задоволення, оскільки суд вважає, що дані вимоги завищені.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.189, ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання :

- за ч.2 ст.185 КК України - у вигляді двох років позбавлення волі;

- за ч.2 ст.189 КК України - у вигляді трьох років чотирьох місяців позбавлення волі;

- за ч.2 ст.296 КК України - у вигляді двох років шести місяців позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити покарання за сукупністю злочинів у виді трьох років чотирьох місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Жовтневого районного суду м.Маріуполя від 11.02.2014 року, більш суворим покаранням за вказаним вироком, ОСОБА_4 призначити остаточне покарання у вигляді трьох років чотирьох місяців позбавлення волі, зарахувавши у цей строк покарання відбуте повністю за попереднім вироком від 11.02.2014 року, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою залишити без змін, з утриманням останнього у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 за даним вироком рахувати з 20 січня 2014 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75,104 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши один рік іспитового строку, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України, впродовж іспитового строку на засудженого ОСОБА_5 покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання. Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем проживання засудженого.

Засудженого ОСОБА_5 - звільнити від подальшого відбування призначеного судом покарання, за цим вироком, відповідно до пункту «а» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році», у зв'язку з тим, що на момент вчинення злочину він був неповнолітнім.

Речові докази:

- диск з відеозаписом, та фотознімки долучені до кримінального провадження - зберігати у кримінальному провадженні.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, завдану матеріальну шкоду у розмірі 2100 грн., компенсацію моральної шкоди у розмірі 1500 грн, а всього 3600 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (49100, м.Дніпропетровськ, бульвар Слави, 6Б, кімната 413, ІПН 369624804639, код ЄДРПОУ 36962487) завдану матеріальну шкоду у розмірі 5249,16 грн.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: П.І. Папаценко