Ухвала суду № 44542050, 03.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/9502/14-ц Провадження № 22-ц/772/1777/2015Головуючий в суді першої інстанції Прокопчук А. В.Категорія 34Доповідач Кучевський П. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Кучевського П.В.

Суддів: Рибчинського В.П., Берегового О.Ю.

При секретарі: Топольській В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об'єднання» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об'єднання» , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - ПП «Мешканець», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок затоплення квартири, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вищевказаним позовом.

В подальшому ОСОБА_2 позовні вимоги уточнив та просив суд стягнути з ТОВ «ЖЕО» на його користь грошові кошти в сумі 26518 грн. 46 коп. в якості відшкодування майнової шкоди, 3542 грн. 46 коп. судових витрат та 5000 грн. моральної шкоди. Всього на суму 35060 грн. 92 коп.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 26518 грн. 46 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 3 542 грн. 40 коп. судових витрат. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ТОВ «ЖЕО» звернулося до Апеляційного суду Вінницької області з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись при цьому, на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2015 року вищевказаним вимогам Закону відповідає.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.08.2011 року, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Конюк В.О. (а.с. 10-12), та технічним паспортом на квартиру виготовленого 07.07.2011 року КП "ВМБТІ (а.с. 41-43).

25 березня 2014 року вищевказану квартиру було затоплено з технічного поверху будинку.

Відповідно до акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 28.03.2014 року ТОВ "ЖЕО", суд вбачає, що представниками ТОВ "ЖЕО": начальником ВЕІМ Самойленко П.Г., інженером Коваленко М.Ю. в присутності власника проведено обстеження на предмет встановлення наслідків та причин залиття вищевказаної квартири. В результаті затоплення встановлено: намокання стелі в коридорі у вигляді темних плям до 0,01 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 3,055 кв.м., намокання та розсихання ламінату до 7,3 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки в дитячу кімнату до 0,056 кв.м. та МДФ дверей до 0,015 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки на кухню до 0,056 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки в зал до 0,216 кв.м. та МДФ дверей до 0,6 кв.м., намокання та часткове розсихання ДСП шафи до 0,06 кв.м.; намокання та розсихання ламінату до 9,6 кв.м., намокання та часткове розсихання ДСП шафи купе до 0,063 кв.м.; намокання та розсихання до 16,9 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 0,042 кв.м. та відривання шпалер до 0,009 кв.м., намокання та часткове розсихання МДФ журнального столику до 0,32 кв.м.; намокання стелі в малому коридорі у вигляді темних плям до 0,042 кв.м. та відлущення шпаклівки до 0,014 кв.м., намокання шпалер на стінах у вигляді темних плям до 3,055 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки у санвузлі до 0,056 кв.м. та МДФ дверей до 0,015 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки у ванну кімнату до 0,067 кв.м. та МДФ дверей до 0,015 кв.м., часткове намокання та здуття МДФ лутки у спальню до 0,056 кв.м.; у санвузлі відставання багету до 1,4 п.м.; часткове намокання та розсихання ламінату в спальні до 2,38 кв.м. Також зазначено, що залиття виникло внаслідок розриву різьби на згоні (виробничій дефект згону) гарячого водопостачання на технічному поверсі. На момент обстеження витік був ліквідований шляхом заміни дефектного згону (а.с. 6).

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 21 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо будинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та / або законодавством.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за №927/11207 передбачено, що у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору на надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: 1) у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення - відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної та гарячої води - після першої водозапірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідведення - зливний отвір санітарно-технічних приладів; 2) у будинку садибного типу - місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця.

Як вбачається з акту про залиття квартири АДРЕСА_1 від 28.03.2014 року, джерело залиття квартири знаходилося на технічному поверсі, що перебуває в обслуговуванні відповідача ТОВ "ЖЕО."

Згідно рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.01.2013 року №25 "Про обслуговування житлового фонду", ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" визнано виконавцем послуг з управління будинками, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у житловому фонді, що є комунальною власністю територіальної громади м. Вінниці (а.с. 170).

З Додатку до вищевказаного рішення вбачається, що Департамент житлового господарства передав, а ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" прийняло на обслуговування житлові будинки, в тому числі і будинок АДРЕСА_1 (а.с. 170 зворіт - 172).

Як вбачається з Договору про передачу в господарське віддання житлові будинки та прибудинкові території від 22.01.2013 року, власник житлового фонду - Вінницька міська рада, в особі уповноваженого ним директора Департаменту житлового господарства ВМР Кушніра С.І. передала ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" в господарське відання житлові будинки і прибудинкові території, згідно переліку до цього Договору, для забезпечення надання житлово-комунальних послуг та проведення розрахунків з квартиронаймачами, орендарями та власниками житлових і нежитлових приміщень, забезпечення схоронності житлових будинків, а також належної їх експлуатації, згідно чинного законодавства (а.с. 165-166). Договір укладався строком на 3 роки.

Відповідно до Додатку №1 до договору №2/11 від 31.12.2013 року вбачається, що до дислокації житлових будинків по ТОВ "ЖЕО" станом на 01.01.2014 року відноситься і будинок АДРЕСА_1 (а.с. 168-169).

Судом першої інстанції встановлено, що в технічному журналі з експлуатації будівлі (споруди) будинку АДРЕСА_1 в м. Вінниці зазначено задовільний технічний стан елементів будинку, а саме згонів гарячого водопостачання на технічному поверсі, що свідчить про те, що ТОВ "ЖЕО" весною було виконано обов'язки щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень (а.с. 44-50). Разом з тим слід зазначити, що в даному технічному журналі не вказані дати проведення огляду, таким чином не можна визначити період, коли саме було проведено огляд: до затоплення, чи після.

31.12.2013 року між ПП "Мешканець" та ТОВ "ЖЕО" було укладено Договір № 2/11, відповідно до якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання здійснювати виконання робіт з технічного обслуговування житлових будинків та прибудинкових територій (перелік яких визначено в Додатку №1), зокрема: проведення пусконалагоджувальних, планово-попереджувальних, а також робіт по відновленню надання послуг, натомість замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі роботи на умовах визначених Договором (а.с. 151-152).

Згідно п. 2.4 вищевказаного договору, наданий виконавцем акт протягом 2-х днів перевіряється замовником на предмет того, чи дійсно мало місце виконання робіт, вказаних у ньому та чи належно, відповідно до умов Договору, виконані ці роботи.

Також, п. 2.7. вищевказаного договору, визначено, що факт невиконання чи неналежного виконання робіт, які є предметом цього договору фіксується актом комісії.

Колегія суддів з врахуванням вищевказаних документів та пояснень сторін, вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ПП "Мешканець" являється лише обслуговуючою організацією, яка виконує визначений договором об'єм робіт.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2014р. була призначена та проведена комплекса товарознавча та судова будівельно-технічна експертизи.

Відповідно до висновку експерта 30.09.2014р. за № 1051/1652/1653/14-21, визначено, що внаслідок залиття 25.03.2014 в квартирі АДРЕСА_1 була пошкоджена шафа-купе, журнальний столик, передпокій. Розмір матеріальної шкоди, при цьому, на час проведення експертних робіт становить 2141, 26 грн.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи в складі проведення комплексної експертизи від 05.12.2014р. № 1049/1050/14-21, судом встановлено, що причиною залиття 25.03.2014 року квартири АДРЕСА_1, згідно наданих на експертизу документів, може бути розрив різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 При проведенні експертизи встановлено, що вартість ремонтно-будівельних робіт (розмір завданої матеріальної шкоди), проведення яких необхідно для усунення пошкоджень внаслідок залиття 25.03.2014 року, станом на час проведення експертизи, може скласти 24377 грн. (а.с. 104-119).

Частина 2 ст. 1192 ЦК України передбачає розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Доводи апеляційної скарги про те, що можливо позивач провів переобладнання та заміну інженерних мереж гарячого водопостачання в квартирі та на технічному поверсі, що могло спричинити аварійну ситуацію є безпідставними, оскільки, про переобладнання мережі чи втручання в її роботу сторонніх осіб в технічному журналі з експлуатації будівлі АДРЕСА_1 в місті Вінниці, не зазначено.

Представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження факту проведення позивачем несанкціонованого переобладнання та заміну інженерних мереж гарячого водопостачання в квартирі та на технічному поверсі. Таким чином, доводи ТОВ «ЖЕЛ» ґрунтується лише на припущеннях, а в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди (ч.3 ст.386 ЦК України).

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо вона не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільним законодавством в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Як роз'яснено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, у спорах про відшкодування шкоди діє презумпція заподіювача шкоди, згідно з якою саме відповідач доводить відсутність своєї вини у завданні шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками ТОВ «ЖЕО» не проводились роботи, які могли б спричини допущення наявності виробничого дефекту - розриву різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі, як доказ невинуватості відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки, він є замовником робіт з технічного обслуговування житлових будинків та прибудинкових територій та відповідно до умов Договору №2/11, замовник має право перевіряти надання виконавцем - ПП "Мешканець", робіт за цим Договором та в разі виявлення факту неналежного виконання робіт, фіксувати актом комісії. Доказів щодо виявлення даного факту суду, не надано.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт про залиття квартири, складений ТОВ "ЖЕО", та висновок судової будівельно-технічної експертизи від 05.12.2014р., відповідно до якого причиною залиття 25.03.2014 квартири, може бути розрив різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку.

Пунктами 1.1, 1.5, п.п., п.п. 5.1.14-5.1.18 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 92-7/11207, на відповідача, як на балансоутримувача багатоквартирного будинку, виконавця та виробника житлово-комунальних послуг покладені обов'язки щодо утримання в цілому житлового будинку і зокрема - стосовно мереж гарячого водопостачання.

Визначаючись щодо осіб, які мають нести відповідальність за нанесену шкоду, суд враховує, що згідно із пунктами 7, 10 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець (суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 1 цього Закону)) зобов'язаний утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; своєчасно за власний рахунок проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до п.п. 5, 10 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, встановлено обов'язок виконавця проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта; утримувати внутрішньобудинкові мережі у належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт.

Таким чином, саме на виконавця - суб'єкта господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу, покладається обов'язок утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій. При цьому витрати з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем включені до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за які сплачують споживачі.

Причиною затоплення є розрив різьби на згоні гарячого водопостачання на технічному поверсі житлового будинку, який відноситься до внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, а не до внутрішньоквартирної, відповідальність за технічне обслуговування та ремонт якого покладена на ТОВ "ЖЕО", тому правильним є висновок суду першої інстанції, що обов'язок по відшкодуванню шкоди заподіяної майну позивача слід покласти саме на відповідача ТОВ "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання", адже прорив стався з вини останнього внаслідок його бездіяльності щодо обслуговування внутрішньобудинкових систем.

Крім цього, у Висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ №1049-1050/14-21 від 05.12.2014 року на аркуші 106 справи вказано, що залиття квартири виникло в наслідок розриву різьби на згоні (виробничинй дефект згону) гарячого водопостачання на технічному поверсі будинку, а не в наслідок несанкціонованої врізки в мережу.

У листі Міністерства юстиції від 18 квітня 2006 року № Г-8857-19 роз'яснено, що до дефектної продукції можна віднести зіпсований або ушкоджений товар, використання якого неможливе чи недопустиме відповідно до його цільового призначення, або товар, що не відповідає вимогам, які пред'являються до нього.

Водночас, згідно зі статтями 6 Директиви Ради ЄС від 25 червня 1985 року №851374 ЄЕС щодо відповідності законів, положень та адміністративних постанов країн-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію товар є дефектним, коли він не забезпечує безпеку, на яку сподівається людина, враховуючи обставини, включаючи: презентацію товару; способи використання товару, для якого призначений товар; час, коли товар було введено в обіг.

Колегія суддів приходить до висновку, що вищевказаними обставинами підтверджується: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди, що у своїй сукупності є підставою для покладення відповідальності на ТОВ «ЖЕО».

Щодо розміру відшкодування шкоди, слід врахувати суму, визначену судовими експертизами, як розмір завданої позивачу шкоди.

Висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 26 518,46 грн. в відшкодування майнової шкоди завданої затопленням квартири, відповідає матеріалам справи.

Крім цього, суд першої інстанції , з врахуванням положень ст. 23, 1167 ЦК України, п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" правомірно відмовив у задоволенні позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки, позивач не надав суду доказів, які б підтверджували нанесення йому діями відповідача моральних страждань, в зв'язку з затопленням квартири.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, надавши належну оцінку доказам у справі дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-Експлуатаційне Об'єднання» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ П.В. Кучевський

Судді: /підпис/ О.Ю. Береговий

/підпис/ В.П. Рибчинський

Згідно із оригіналом

Головуючий: П.В. Кучевський