Ухвала суду № 44541161, 23.03.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/3693/15-к Головуючий 1 інстанції: Шестака О.І.

Провадження № 11сс/790/444/15 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2015 року колегія суддів судової палати з кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Чопенко Я.В.,

суддів - Яковлевої В.С., Виноградової О.П.

секретаря - Серпухової О.В.,

з участю прокурора - Чикирда О.С.

захисника - ОСОБА_1

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2015 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42015220750000136, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2015 року клопотання слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону Мікуліна Д.М. про застосування до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42015220750000136 - задоволено.

18.03.2015 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону Мікуліна Д.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2

Досудовим слідством ОСОБА_2. оголошено підозру в тому, що 18.03.2014 р. на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №303/2014 від 17.03.2014 р. він був призваний у Збройні Сили України та направлений для проходження військової служби до Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15, де з 03.06.2014 р. займає посаду заступника військового комісара - начальника відділення комплектування цього ж військового комісаріату.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 29-32, 35-37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та своїх функціональних обов'язків, майор ОСОБА_2. зобов'язаний організовувати і планувати роботу особового складу відділення, повсякденно керувати нею, особисто здійснювати контроль за явкою призовників на призовну комісію і мірами, які приймаються для встановлення причин неявки або розшуку, має право віддавати усні або письмові накази, обов'язкові для виконання підпорядкованими військовослужбовцями, у зв'язку з чим виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто являється військовою службовою особою.

На початку березня 2015 р., майор ОСОБА_2., діючи умисно, з корисливих мотивів, в порушення інтересів служби та діючого законодавства України, висунув ОСОБА_3. вимогу про передачу йому грошових коштів в розмірі 300 доларів США за непризов на військову службу під час мобілізації його товариша - ОСОБА_4. ОСОБА_4. погодився на вимогу майора ОСОБА_2

16.03.2015 р., приблизно о 08:30 год., знаходячись поблизу Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15, ОСОБА_3 передав майору ОСОБА_2. грошові кошти в розмірі 300 доларів США, які майор ОСОБА_2. вимагав у ОСОБА_4. за не призов його на військову службу під час мобілізації.

Одразу, після отримання зазначених грошових коштів у ОСОБА_3, в ході проведення огляду місця події в службовому кабінеті № 8 Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 13/15, були виявлені та вилучені грошові кошти в розмірі 300 доларів США, які майор ОСОБА_2. перед цим вимагав та отримав від ОСОБА_3

16.03.2015 р. ОСОБА_2., на підставі ст. 208 КПК України, був затриманий, та цього ж дня останньому повідомлено про підозру в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

16.03.2015 р. ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення - опочину, передбаченого ч. З ст. 368 КК України.

Слідчий просить суд обрати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити йому заставу у розмірі 1 000 000 грн.

В судовому засіданні слідчий та прокурор військової прокуратури Харківського гарнізону - підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного вважав клопотання не обґрунтованим, заперечував проти його задоволення у повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_2. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази прийшов до наступних висновків.

ОСОБА_2. підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

В обґрунтування оголошеної ОСОБА_2. підозри слідчий посилається на наступні докази:

протокол огляду місця події в ході якого вилучено 300 доларів CLLIA, виявлено люмінісентне свічіння на руках у ОСОБА_2 його бушлаті та на вилучених купюрах;

показання свідка ОСОБА_3, який підтвердив факт передачі ОСОБА_2. 300 доларів CLLIA за звільнення ОСОБА_4. від мобілізації, які той вимагав у нього;

показання свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6., які були понятими при здійсненні огляду місця події та підтвердили факт вилучення грошових коштів в кабінеті, де знаходився ОСОБА_2. та виявлення у останнього слідів злочину.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обгрунтовує наявністю ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З цими доводами слід погодитись частково.

ОСОБА_2. дійсно є посадовою особою Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, без застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перебуваючи під посиленим контролем, під загрозою тяжкості - покарання може переховуватись від органу досудового розслідування

ОСОБА_2. під час досудового розслідування не визнавав своєї провини у вчиненні вказаного злочину, перебуваючи на посаді заступника військового комісара Дзержинського районного військового комісаріату м. Харкова - начальника відділення комплектування, з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на підлеглих військових службових осіб, які можуть бути свідками по обставинам справи, хабародавця ОСОБА_3, з яким він раніше знайомий, також з метою приховати факт вчинення ним кримінального правопорушення може знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для справи.

Зазначені обставини є підставою для обрання ОСОБА_2. запобіжного заходу у вигляді гримання під вартою і виключають можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов'язків і йому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 200 мінімальних заробітних плат, що складає 243 600 грн.

На дану ухвалу слідчого судді захисником була подана апеляційна скарга, в якій міститься прохання ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, обравши ОСОБА_2. запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Апеляційну скаргу захисник мотивує тим, що суд не врахував репутацію підозрюваного, наявність стійких соціальних зв'язків, наявність постійного місця проживання, стан здоров'я, а також відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, захисника та підозрюваного що просили задовольнити апеляцію, прокурора що заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Слідчим суддею не враховано, що відповідно до положень ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчим суддею при винесенні оскарженої ухвали не виконано вимоги ст.196 КПК України, зокрема не зазначено обставини, що свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а лише вказує на припущення.

Відсутнє й посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини.

Не визнання своєї провини підозрюваним, на що послався слідчий суддя в оскарженій ухвалі, є його правовою позицією і не може враховуватись при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий, дійшов до висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Пункт 6 ч.1 ст.184 КПК України вказує на необхідність обгрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Данні вимоги КПК України слідчим не виконані, а слідчий суддя має розглядати справу в межах заявленого слідчим клопотання.

В клопотанні слідчого відсутня фраза що ОСОБА_2. «... з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на підлеглих військових службових осіб, які можуть бути свідками по обставинам справи, хабародавця ОСОБА_3, з яким він раніше знайомий, також з метою приховати факт вчинення ним кримінального правопорушення може знищити, сховати чи спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають значення для справи».

Слідчим суддею в порушення вимог ст.178 КПК України не враховано вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків в м. Харків, а саме наявність у ОСОБА_2 родини та утриманців-непрацюючої дружини та неповнолітньої доньки, постійного місця проживання.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, в порушення вимог ст.ст.177,178,194,196 КПК України, не оцінив всі обставини, передбачені ст.177,178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином не мотивував винесену ухвалу.

За вищенаведених обставин, ухвала слідчого судді на підставі вимог п.1,3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України підлягає скасуванню.

Судова колегія оцінюючи сукупність наданих матеріалів до клопотання слідчого, приходить до висновку про обгрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_7 та наявність ризику передбаченого п.3 ст.177 КПК України щодо впливу на свідків.

Колегія суддів під час апеляційного розгляду також приходить до висновку, що прокурором не були доведені обставини передбачені п.3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Не зміг їх довести прокурор і при апеляційному розгляді.

Таким чином, при апеляційному розгляді судовою колегією встановлено наявність обставин, визначених п.1,2 ч.1 ст.194 КПК України, але не встановлено обставин визначених п. 3 ч.1 ст. ст.194 КПК України.

Колегія суддів враховує вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків в м. Харків, а саме наявність у ОСОБА_2 родини та утриманців - непрацюючої дружини та неповнолітньої доньки, постійного місця проживання та те, що він проходить військову службу і не відсторонений від посади.

Крім того, судова колегія приймає до уваги позитивні характеристики підозрюваного по місцю проживання, роботи та військової служби.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_2 ст.181 та ч.4 ст.194 КПК України і обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування з покладенням на нього певних обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

прибувати до слідчого, прокурора, суду за їх викликом з встановленою ними періодичністю;

- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи;

утримуватись від спілкування з особами, визначеними слідчим, прокурором, судом; здати на зберігання до слідчого для передачі до відповідних органів паспорт (паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

На думку судової колегії запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний час доби здатен забезпечити належну процессуальну поведінку підозрюваного та забезпечити виконання ним обов'язків військової служби.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності ОСОБА_2 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів і вірності кваліфікації скоєного, вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407,418,419,423 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 березня 2015 року щодо обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у вигляді тримання під вартою з визначенням застави скасувати.

Винести нову ухвалу, якою обрати у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, заборонивши йому залишати житло за даною адресою з 19:00 до 6:00 год.

Звільнити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження з-під варти в порядку, передбаченому п. 2 ч. 3 ст. 202 КПК України.

Покласти на ОСОБА_2 обов'язки, передбачені п.1,2,3,4,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Контроль за вчиненням даної ухвали покласти у відповідності до вимог ч. 3,4 ст. 181 КПК України на органи внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_2 встановити в межах строку досудового розслідування до 14 травня 2015 року до 8 годин 30 хвилин.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: