Ухвала суду № 44541006, 27.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 426/2329/14-к Головуючий у 1 інстанції :

Провадження № 11-сс/790/1607/14 Юрченко С.О.

Категорія: про застосування запобіжного Доповідач : Шевченко В.В.

заходу (ст.194 КПК України)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Курила О.М., Меркулової Т.В.,

за участю прокурора - Потапенка І.В.,

захисника - ОСОБА_1.,

при секретарі - Коршун І.О.,

розглянула у судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Вотінцева Єгора Геннадійовича на ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 14 листопада 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою .

Ухвалою слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 14 листопада 2014 року задоволено клопотання слідчого Сватівського РВ ГУМВС України в Луганській області Фесенка Р.В.; до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 18 год.30 хв. 12 січня 2015 року, із визначенням застави у розмірі 60900 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_2 покладені обов*язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду ; повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Вотінцев Є.Г. та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14 листопада 2014 року та застосувати до підозрюваного запобіжний захід, що не пов*язаний із триманням під вартою. На думку апелянта, судом не в повному обсязі досліджені підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення та наявність ризиків, які ають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України Окрім того, захисник вважає необґрунтованим висновок суду про неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м*якого запобіжного заходу. Апелянт зазначає, що підозрюваний має постійне місце проживання та на утриманні непрацездатну хвору матір за відсутності інших осіб, які б могли її доглядати. Окрім того, на переконання захисника, при застосуванні запобіжного заходу до ОСОБА_2 застава визначена слідчим суддею у розмірі, що є завідомо непомірним для підозрюваного, що унеможливлює її внесення.

Відповідно до порядку перевірки ухвал слідчого судді, передбаченого ст.422 КПК України, та ч.4 ст.401 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1. за відсутності підозрюваного ОСОБА_2 , який утримується під вартою, оскільки клопотання від підозрюваного про виклик в судове засідання апеляційного суду не надходило, в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища ОСОБА_2, а участь захисника, який, відповідно до ч.4 ст.46 КПК України, користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, забезпечує дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного при апеляційному розгляді.

Вислухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_1., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі; думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, у відповідності зі ст.214 КПК України, 08 листопада 2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014130550001024 були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України та розпочате досудове розслідування (а.с.3).

13 листопада 2014 року в порядку ст.208 КПК України затримано ОСОБА_2 (а.с.11-12), якому 14 листопада 2014 року слідчим здійснено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с.4).

Подане слідчим до суду першої інстанції клопотання про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу відповідає вимогам ст.184 КПК України, погоджене з прокурором. В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 умисного тяжкого злочину; наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, свідчать про недостатність застосування до підозрюваного більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.1-2).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1. наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України ;

2. наявність реальних ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

3. недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виклавши мотиви свого рішення в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України, слідчий суддя врахував вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 умисного тяжкого кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, а саме за санкцією ч.2 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років; дані про особу підозрюваного, та дійшов обґрунтованого висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними( а.с.15-16). З таким висновком слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_2 умисного тяжкого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, даними про особу ОСОБА_2, який не одружений, дітей не має, ніде не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв*язків та негативно впливає на його репутацію, спростовують доводи захисника про можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу. Доводи адвоката ОСОБА_1. про перебування на утриманні підозрюваного його матері є неспроможними, оскільки за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_2 не працює та не має стабільного джерела прибутку. Натомість, мати підозрюваного, зі слів захисника, є пенсіонером за віком та отримує пенсію; доказів щодо незадовільного стану її здоров*я, який потребує стороннього догляду, апелянтом не надано. Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається захисник, підлягають з'ясуванню під час досудового розслідування та в процесі судового розгляду справи.

При застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу - тримання під вартою, застава у розмірі 60900 грн. визначена слідчим суддею виважено, відповідно до положень п.2 ч.5 ст.182 КПК України, з урахуванням тяжкості злочину, обставин кримінального правопорушення, майнового і сімейного стану, віку підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Колегія суддів також вважає, що саме такий розмір застави буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов*язків та не є завідомо непомірним для нього.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді від 14 листопада 2014 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката Вотінцева Єгора Геннадійовича залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 14 листопада 2014 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 60900 грн. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :