Рішення № 44539927, 02.06.2015, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"02" червня 2015 р.

Справа № 642/8292/14-ц

Провадження № 2/642/340/15

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2015 року Ленінський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В. В.

за участю секретаря Лозоватої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору нікчемним, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2014 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою, у якій просить встановити нікчемність кредитного договору № DN81AR00270018 від 06.06.2007 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк», як кредитодавцем, та ОСОБА_1, як позичальником.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06 червня 2007 року між ним та ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № DN81AR00270018, відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано йому кредитні кошти на строк з 06 червня 2007 року по 05 червня 2014 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 97 491 грн. Разом з тим, позивач, вважає, що зміст укладеного вищевказаного кредитного договору суперечить нормам чинного законодавства, що є підставою для визнання цього договору недійсним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити. Пояснив, що умови кредитного договору від 06.06.2007 року не містять інформації щодо річної відсоткової ставки за кредитом та графіка платежів. Зазначив також, що кредитний договір підписаний між ним - з одного боку та ПАТ КБ «ПриватБанк» - з іншого боку, однак в п.8.1 Договору міститься відбиток печатки ТОВ «Автокредит Плюс». Вважає, що банківська діяльність, яка включає, в тому числі, й надання кредитів, потребує банківської ліцензії, а ТОВ «Автокредит Плюс» не може укладати від імені ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитні договори, так як товариство не має банківської ліцензії, в зв'язку з чим не може бути уповноваженим ПАТ КБ «ПриватБанк» та виконувати банківську діяльність. Також, посилається на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не перераховані кошти відповідно п. 7.1 Кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року, що також є підставою для визнання кредитного договору не дійсним.

Представники відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» - Падалко І.О. та ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнали, просили суд в їх задоволенні відмовити. По суті справи пояснили, що на даний час кредитний договір № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року є чинним, усі умови в ньому, є домовленість двох сторін ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1. Посилання позивача на несправедливість умов договору та неправомірність нарахування додаткових витрат є хибними. Оскільки вся інформація щодо нарахування річної відсоткової ставки за кредитом та графік платежів відображені в умовах вищевказаного кредитного договору (п. 7 Договору). Самі умови кредитного договору не суперечать нормам ЦПК України, а посилання позивача на рішення вищих інстанцій є помилковим та не відповідає тим правовідносинам, які склалися між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 Разом з тим, пояснили суду, що кредитний договір № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року був укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, однак в п. 8.1 Договору дійсно зображений відбиток печатки ТОВ «Автокредит Плюс». Дані обставини пов'язані з тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Автокредит Плюс» 17 липня 2006 року був укладений договір № 1 (про співпрацю), відповідно умов якого (п.п. 1.2 п. 1 Договору) Банк доручає Компанії від імені Банку укладати кредитні договори на придбання клієнтами транспортних засобів, в зв'язку з чим ТОВ «Автокредит Плюс» надаються повноваження по ідентифікації потенціальних клієнтів, оформленню і підписанню з ними договорів про відкриття та обслуговування платіжної картки «Авторозстрочка» та додаткових угод до них, по формах згідно Додатку 1 до даного Договору. Зазначений договір від 17.07.2006 року дійсний по даний час, так як пролонгований на підставі додаткової угоди № 1 від 16 липня 2012 року. Що стосується суми заборгованості, яка утворилася за ОСОБА_1 в зв'язку з неналежним виконанням ним умов кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року, то сума заборгованості станом на 15.01.2015 року становить 256205.12 грн. З приводу погашення суми заборгованості в примусовому порядку ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Ленінського ВДВС Харківського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження з метою виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.11.2012 року, відповідно змісту якого, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за кредитним договором № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року, звернено стягнення на предмет застави, а саме на автомобіль: марки Samand, модель: EL, рік випуску: 2007 рік, тип ТЗ: Легковий Седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу даного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Також суду пояснила, що кредитні кошти, які ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язувався надати «Позичальникові» - ОСОБА_1, відповідно п. 7.1 Кредитного договору - були перераховані відповідно меморіальних ордерів від 15.06.2007 року та 16.06.2007 року на придбання автомобіля марки Samand, модель: EL, рік випуску: 2007 рік, тип ТЗ: Легковий Седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3, який відповідно договору заставного рухомого майна № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року знаходиться за місцем проживання позивача у справі - ОСОБА_1: АДРЕСА_1 та належить останньому на праві власності. Доводи позивача, що спірний кредитний договір № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року є нікчемний за тих обставин, що за таким же самим номером «№ DN81AR00270018» зареєстрований інший кредитний договір від 07 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та іншою особою, а ніж ОСОБА_1, про придбання автомобіля Scoda Roomster на суму 667946.13 грн. не є підставою для визнання кредитного договору не дійсним, оскільки кредитні договори хоч і зареєстровані за однаковими номерами, але укладені від різних дат та між різними сторонами, мають різний предмет та умови. Кредитний договір № DN81AR00270018 від 07 червня 2007 року ніякого відношення до ОСОБА_1 не має і як зазначає сам ОСОБА_1 в кредитному договорі від 07.06.2007 року - спір йде про транспортний засіб марки «Scoda Roomster» на суму 667946.13 грн., а не про спірний транспортний засіб: автомобіль марки Samand, модель: EL, рік випуску: 2007 рік, тип ТЗ: Легковий Седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3, про який йде мова в спірному кредитному договорі від 06 червня 2007 року. Відповідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 статі 203 ЦК України. На момент укладення кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року сторонами були дотримані усі вимоги передбачені вищевказаною статтею ЦК України. Також ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами кредитного договору (зокрема з номером кредитного договору «№ DN81AR00270018» та датою його укладення «06 червня 2007 року», а не дата «07.06.2007 року» на яку останній посилається) про що свідчить його особистий підпис ОСОБА_1 на кожній сторінці кредитного договору. За таких обставин, представник відповідача вважає, що позивач звернувся до суду з даним позовом з надуманими обставинами про визнання кредитного договору не дійсним, які не відповідають дійсності та являються бажанням ОСОБА_1 уникнути від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року Тому, просить суд, в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представникіів відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Відповідно ст. ст. 11, 60 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

В судовому засіданні встановлено, що 06 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DN81AR00270018, відповідно умов якого Банк надав Позичальникові кредитні кошти на строк з 06 червня 2007 року по 05 червня 2014 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 97491.00 грн. на наступні цілі: 65145.00 грн. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 34.00 грн. для сплати за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування відповідно до п. 1.2; на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № DN81AR00270018 від 06.06.2007 року, договором особистого страхування № DN81LK00270018 від 06.06.2007 року на строк до 05.06.2008 року у сумі 3387.55 грн., а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 5211.60 грн., та у розмірі 23712.85 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0.75 % на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0.50 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля, відсотки на дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 даного Договору. Періодом сплати вважається період з «06» по «10» число кожного місяця Погашення заборгованості за цим договором. Щомісяця починаючи з наступного місяця в Період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 1560.60 грн. для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди. (п. 7 п.п. 7.1 Кредитного договору № DN81AR00270018 від 06.06.2007 року).

Відповідно п. 8 Кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року, визначені юридичні адреси та реквізити сторін, між якими укладено Кредитний договір. З одного боку ПАТ КБ «ПриватБанк» за підписом ОСОБА_4 з відбитком печатки ТОВ «Автокредит Плюс», а з іншого боку ОСОБА_1.

Згідно Договору № 1 (про співпрацю) від 17 липня 2006 року, укладеного між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Автокредит Плюс» (п.п. 1.2 п. 1 Договору), Банк, на умовах, визначених в даному Договорі, доручає Компанії від імені Банку укладати кредитні договори на придбання клієнтами транспортних засобів, в зв'язку з чим ТОВ «Автокредит Плюс» надаються повноваження по ідентифікації потенціальних клієнтів, оформленню і підписанню з ними договорів про відкриття та обслуговування платіжної картки «Авторозстрочка» та додаткових угод до них, по формах згідно Додатку 1 до даного Договору.

З додаткової угоди № 1 від 16 липня 2012 року до Договору № 1 від 17.07.2006 року, укладеної між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Автокредит Плюс», вбачається, що вищевказаний договір від 17.07.2006 року дійсний по даний час, так як пролонгований (п.1 абзац 2 Додаткової угоди).

Відповідно довідки виданої ПАТ КБ «ПриватБанк», уповноваженою особою на момент підписання Кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року від імені ПАТ КБ «ПриватБанк», на ім'я якої була оформлена довіреність - ОСОБА_4

В забезпечення виконання умов Кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна, а саме: автомобіля: марки Samand, модель: EL, рік випуску: 2007 рік, тип ТЗ: Легковий Седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1

Крім того, 20 жовтня 2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ПАТ «А-Банк» було укладено договір поруки № 167, відповідно умов якого, розмір відповідальності Поручителя перед Кредитором обмежується сумою у розмірі 10000.00 грн., згідно якого останній є солідарним відповідачем (п. 2 Договору поруки № 167).

Відповідно заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави були задоволені. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року в сумі 94643.19 грн., звернено стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки Samand, модель: EL, рік випуску: 2007 рік, тип ТЗ: Легковий Седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу даного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. А також стягнено солідарно з ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму 10000.00 грн.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2012 року вищевказане заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 березня 2012 року скасовано, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Згідно рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2012 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задоволені частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року в сумі 94643.19 грн., звернено стягнення на предмет застави, а саме: автомобіляь марки Samand, модель: EL, рік випуску: 2007 рік, тип ТЗ: Легковий Седан-В, № кузова/шасі: НОМЕР_2, державний реєстраційний номерний знак: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом продажу даного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, із зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. А також стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму судового збору в розмірі 946.43 грн.

Відповідно розрахунку заборгованості за договором № DN81AR00270018 від 15 червня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, станом на 24.02.2012 року заборгованість за ОСОБА_1 за кредитним договором становить 94643.19 грн., з яких: 54619.50 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 31427.04 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 4176.04 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 4420.61 грн. - заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості за договором № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року, укладеного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1, станом на 10.12.2014 року заборгованість за ОСОБА_1 за кредитним договором становить 248819.09 грн., з яких: 49254.97 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 67427.89 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 11922.73 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 120213.50 грн. - заборгованість з пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором.

Згідно договору купівлі - продажу № 3/30-05 від 30 травня 2007 року, який укладено між Продавцем - ТОВ "Поезія" та Покупцем - ОСОБА_1, ТОВ "Поезія" зобов'язалося передати товар, а саме: автомобіль марки Samand, модель: EL, а ОСОБА_1 зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість в сумі 65145.00 грн.

Відповідно акту № 3/30 від 30 травня 2007 року, який складено між ТОВ "Поезія" з одного боку та ОСОБА_1 з іншого, ТОВ "Поезія" було здано, а ОСОБА_1 прийнято автомобіль марки Samand, модель: EL, № кузова/шасі: НОМЕР_2, двигун № НОМЕР_1. Сторони претензій одна до одної не мають.

Згідно рахунку № 169 від 31 травня 2007 року сума оплати за автомобіль марки Samand, модель: EL, яку ОСОБА_1 має сплатити ТОВ "Поезія" становить 65145.00 грн.

З виписки за період з 15.06.2007 року по 16.06.2007 року по рахунку № НОМЕР_4, належного ОСОБА_1, а також з меморіального ордеру № 67 від 16.06.2007 року вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" були перераховані кошти в сумі 65145.00 грн. на користь ТОВ "Поезія", згідно умов кредитного договору № DN81AR00270018, на придбання автомобіля № кузова/шасі: НОМЕР_2.

Відповідно меморіального ордеру № 70615В00А8 від 15.06.2007 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" були перераховані кошти в сумі 34.00 грн. на користь ДП "Інформаційний центр МЮУ" - сплата за реєстрацію Предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

З меморіального ордеру № 70615В00АА від 15.06.2007 року та меморіального ордеру № 70615В00АИ від 15.06.2007 року, вбачається, що ПАТ КБ "ПриватБанк" були перераховані кошти в сумі 3061.82 грн. та 325.73 грн., що в загальній сумі становить 3387.55 грн. - на користь ЗАТ "СК "Інгострах" - на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № DN81AR00270018 від 06.06.2007 року, договором особистого страхування № DN81LK00270018 від 06.06.2007 року на строк до 05.06.2008 року.

Відповідно меморіального ордеру № 70615В00А9 від 15.06.2007 року, ПАТ КБ "ПриватБанк" були перераховані кошти в сумі 5211.60 грн. - на сплату винагороди за надання фінансового інструменту згідно умов кредитного договору № DN81LK00270018.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 статі 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно п.2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови.

З кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року вбачається, що в кредитному договорі, в момент його підписання сторонами, були оговорені кредитні умови, які зокрема закріплені в п. п. 2, 5, 7, Договору, а також в договорі застави рухомого майна від 06 червня 2007 року.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», як сказано в його преамбулі, його метою є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, а отже, і, користувачів споживчого кредиту, яким є Позивач.

Відповідно п. 8 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір повинен містити - порядок зміни і припинення дії договору.

З кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року вбачається, що пунктом 5 Договору передбачені умови про строк дії договору та порядок змін умов договору. Разом з тим, п. 7 п.п. 7.1 Договору визначено, що Банк зобов'язався надати Позичальникові кредитні кошти на строк з 06 червня 2007 року по 05 червня 2014 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 97491.00 грн.

Відповідно п. 9 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір повинен містити - права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

З кредитного договору № DN81AR00270018 від 06 червня 2007 року вбачається, що пунктом 2 Договору передбачені права та обов'язки сторін, а пунктом 4 Договору передбачені умови відповідальності сторін.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).

Отже, позивач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

За таких обставин, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог позивача немає.

Ст. ст. 627, 628 ЦК України, передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а зміст договору становить умови, визначені на власний розсуд сторін і погоджені з ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є зокрема умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Виходячи з викладеного, істотними умовами кредитного договору відповідно до чинного законодавства є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Що стосується доводів позовної заяви, то вони є помилковими, оскільки не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Крім того, спростовуються поясненнями самого позивача, а також поясненнями представників відповідача та матеріалами справи.

Позивач не довів належними та допустимими доказами наявність істотного порушення, недодержання, в момент вчинення правочину, Банком, вимог ст. 215, 203 ЦКУкраїни, в результаті чого договір не може бути визнано нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було порушено зобов'язання, встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і відсотків за користування кредитними коштами. Тобто умови кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків відповідачем не виконувалися.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, аналізуючи усі зібрані докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, оскільки дані правовідносини, які склалися між сторонами витікають з договірних відносин, які є обов'язковими для виконання сторонами. Доказів на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем суду не надано, хоча відповідно вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України це є його обов'язком.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 109, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 203, 215, 526, ч. 1 ст. 530, 625, 627, 628, 638, ч. 1 ст. 1054 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору нікчемним - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя В. В. Вікторов