Ухвала суду № 44538170, 26.05.2015, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3701/15-ц

Провадження №2/405/817/15

У Х В А Л А

26 травня 2015 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 про повернення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить зобовязати ДП «Всеукраїнський Союз» повернути йому (ОСОБА_1А.) грошові кошти в розмірі 13 000 грн. та стягнути з ДП «Всеукраїнський Союз» шкоду, заподіяну його здоровю в розмірі 5000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє особам, які беруть участь у справі у здійсненні їх прав, тому вивчивши зміст вказаної заяви, вважаю за потрібно запропонувати позивачу ОСОБА_1 привести позовну заяву про повернення грошових коштів у відповідність до вимог ст. 119 ЦПК України.

ОСОБА_2 Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року за № 10-1386/0/4-12 визначено, що при застосуванні у судовій практиці норм ЦПК України, суди повинні дотримуватися прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Оскільки пред`явлення позову - це процесуальна дія, яка здійснюється у порядку встановленому ЦПК України, справи позовного провадження повинні розглядатися судом на підставі поданої позивачем позовної заяви, яка повинна за формою та змістом відповідати закону.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України.

Так, частиною 2 вказаної статті передбачено, що позовна заява повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі у справах позовного провадження є позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України, позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Відповідач в рамках цивільного процесу - це особа, яка за цивільною позовною заявою позивача притягається до відповідальності за порушення чи оспорення її прав та охоронюваних інтересів, а також у передбачених законом випадках, й інші особи, на адресу яких спрямована вимога позивача, яка знайшла своє аргументування та вираження у відповідній позовній заяві.

Окремо відзначається що за загальними правилами підсудності позови до юридичних осіб предявляються в суд за їхнім місцезнаходженням (ч.2 ст. 109 ЦПК України).

Згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають бути доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову повинен навести фактичні обставини справи та зазначити норму закону, яка регулює спірні правовідносини, що є предметом судового розгляду. Оскільки ця обставина має суттєвий вплив на змагальний характер процесу і сприяє досягненню істини у справі.

Заява подана без додержання вимог зазначених норм, зокрема, позивачу ОСОБА_1 необхідно викласти позовну заяву про повернення грошових коштів у відповідності до вимог ст. 119 ЦПК України у формі позовної заяви, зазначити найменування суду, до якого подається заява, позивача, відповідача, викласти в позовній заяві обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, при цьому, порушене, невизнане або оспорюване субєктивне право, свободи чи інтереси, які зазначені позивачем у прохальній частині позову, повинні бути обґрунтовані обставинами, які є юридичними фактами, що в сукупності складають зміст позову. Хоча стаття 119 ЦПК України не вимагає від позивача обовязкового зазначення правової підстави позову, тобто вказівки на норму права, яка регулює спірні правовідносини, тем не менш позивач повинен в обґрунтування своїх вимог посилатися на те право, захисту якого він вимагає. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на правовідносини.

При цьому, зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди). По суті, зміст позовних вимог - є відображенням прохальної частини позовної заяви.

Крім того, заява не містить виклад обставин та зазначення доказів, зокрема, не зазначено, яким чином ДП «Всеукраїнський Союз» порушуються права, свободи чи інтереси ОСОБА_1

Більш того, відповідно до ч.1 ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У порушення вимог зазначеної норми, копії заяви подані без копій всіх документів, що додаються до неї, що позбавляє суд можливості направити їх для ознайомлення відповідачам та в разі необхідності третім особам.

Також, відповідно до вимог ч. 5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Із змісту позовних вимог встановлено, що позивач пред'явив позов до суду, який містить позовні вимоги майнового характеру повернення грошових коштів та немайнового характеру - відшкодування моральної шкоди.

Разом із тим, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3-ох розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Крім того, відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2015 року розмір мінімальної заробітної плати визначено в розмірі 1 218 грн. 00 коп.

Окрім того, як роз'яснив в п.12 Постанови "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" від 17 жовтня 2014 року №10 Пленум ОСОБА_2 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, повернення коштів та відшкодування шкоди здоровю. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

З огляду на викладене вище, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. за подання до суду позовної вимоги майнового характеру та 243 грн. 60 коп. за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру, або ж, у разі наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору, надати відповідно підтверджуючі документи.

Крім того, на підставі п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 зі змінами, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.

Як зазначено у п. 5.1 листа Міністерства юстиції України 13.05.2004 року №35-13/797, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Зокрема, з'ясуванню підлягає підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, позивач не вказав, в чому полягає заподіяна йому шкода здоровю, які саме дії та\або бездіяльність ДП «Всеукраїнський Союз», на думку позивача, є неправомірними та не зазначено, з яких міркувань позивач виходив, визначаючи розмір шкоди в сумі 5000 грн. та якими доказами це підтверджується.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом, зокрема, згідно зі ст. 7 ЦПК України мова цивільного судочинства визначається статтею 14 Закону України Про засади державної мовної політики, відповідно до якої судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. Сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами), а також допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Норму закону, щодо подачі до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених регіональною мовою, з перекладом, у разі необхідності, на державну мову у межах території, на якій поширена регіональна мова, не можна застосовувати у даному випадку, оскільки Кіровоградська область не входить до території, на якій поширена регіональна мова.

З огляду на викладене, вважаю необґрунтованим подання позивачем до суду процесуального документу копії позовної заяви, яка викладена частково російською та частково українською мовами, оскільки це суперечить вимогам ст. 7 ЦПК України та ст.14 Закону України "Про засади державної мовної політики", у зв`язку з цим є необхідним подання позивачем до суду позовної заяви, яка має відповідати формі і змісту, визначеним в ст. 119 ЦПК України та викладеної державною мовою.

Більш того, відповідно до п.7 ч.2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів, що додаються до заяви, у зв`язку з чим позивачу після викладення прохальної частини (зміст позовних вимог) необхідно зазначити перелік всіх документів, які додаються позивачем до позову.

Враховуючи, що дана позовна заява подана без додержання вимог, викладених в ст.ст. 119, 120 ЦПК України, то відповідно до ст.121 ЦПК України вона підлягає залишенню без руху з наданням ОСОБА_1 строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання останнім ухвали.

Керуючись ст.ст. 119, 120, ч. 1 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 про повернення грошових коштів залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Запропонувати ОСОБА_1 в установлений строк виправити зазначені в ухвалі недоліки.

В разі невиконання указаної вимоги заява буде вважатись неподаною і повернута ОСОБА_1

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині визначення розміру судових витрат до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда шляхом подання протягом пяти днів з дня її отримання апеляційної скарги. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л.А. Іванова