Ухвала суду № 44529929, 04.06.2015, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/1331/15-ц

Провадження № 4-с/552/26/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2015року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - Шаповал Т.В.

при секретарі - Лавріненко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду справу за скаргою ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на дії державого виконавця та скасування постанов про накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит». звернувся до Київського районного суду м. Полтави зі скаргою на дії державного виконавця та скасування постанов про арешт.

Свою скаргу обгрунтовує тим, що 21.05.2015 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 були винесені постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження та про арешт коштів та інших цінностей боржників, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Вважає, що вищевказані постанова винесені з порушенням норм чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 21.05.2015 року по виконавчому провадженню реєстраційний номер 47623515 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, якою було накладено арешт на все майно, що належить ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у межах суми звернення стягнення 530986, 84 доларів США.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 21.05.2015 року по виконавчому провадженню реєстраційний номер 47623515 про арешт коштів та інших цінностей боржників, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, якою було накладено арешт на кошти ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», які знаходяться на рахунку в головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області та кож у межах суми 530986, 84 доларів США.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в скарзі.

Інші учасники розгляду справи в судове засіданні не з»явилися, належним чином повідомлені про день і час розгляду скарги.

Суд, заслухавши пояснення предстаника скаржника, дослідивши зібрані по справі докази приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває на виконанні виконавче провадження №47623515 по виконанню виконавчого листа, виданого Київським районним судом м. Полтава про стягнення з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на користь ОСОБА_2 530986, 84 доларів США.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 21.05.2015 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у межах суми стягнення 530986, 84 доларів США та заборонено здійснювати відчудження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 від 21.05.2015 року накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №32001170801 в головному управлінні НБУ по м. Києву та Києвської області, а також на всі інші рахунки боржника, відкриті в установах банку, і також на рахунки, які можуть бути відкриті боржником після винесення постанови, що належать боржнику ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у межах суми стягнення 530986, 84 доларів США.

Відповідно до ч.1ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов»язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України ...

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Ст. 6 даного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.2,4,5,6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1-3 ст. 57 Закону, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження та винесенні постанови про арешт коштів та інших цінностей боржників, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках боржника, відкритих в установах банку і рахунках, які можуть бути відкриті після винесення даної постанови, що належать боржнику ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» у межах суми 530986, 84 доларів США державний виконавець, керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження», тому підстави для скасування постанов відсутні.

Однак, вирішуючи питання щодо правомірності постанови державного виконавця щодо накладення арешту на кореспондентський рахунок, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму". Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми.

Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється Національним банком України на вимогу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виключно у випадках, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що при винесенні постанови від 21.05.2015 року про накладення арешту на кошти боржника, які перебувають на кореспондентському рахунку боржника, відкритому в ГУ НБУ по м.Києву і Київській області, державним виконавцем не було враховано вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», який є спеціальною нормою і регулює порядок накладення арешту на рахунку банку та стягнення з них коштів.

Враховуючи вищевикладені обставини та примаючи до уваги норми Закону України «Про виконавче провадження», суд приходить до висновку про визнання постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про арешт коштів та інших цінностей боржників, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах від 21 травня 2015 року в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку №32001170801 в головному управлінні НБУ по м. Києву та Київської області неправомірною та скасувати її.

Керуючись ст. 383-385 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» на дії державого виконавця та скасування постанов про накладення арешту задовольнити частково.

Визнати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про арешт коштів та інших цінностей боржників, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах від 21 травня 2015 року в частині накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку №32001170801 в головному управлінні НБУ по м. Києву та Київської області неправомірною та скасувати .

В іншій частині вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу у 5-денний термін з дня її проголошення.

Головуючий Т.В. Шаповал