Вирок № 44529050, 04.06.2015, Миронівський районний суд Київської області

04.06.2015 Єдиний унікальний № 371/492/15-к

Провадження 1-кп/371/43/15

В И Р О К

Ім е н е м У к р а ї н и

4 червня 2015 року Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Гаврищука А.В.,при секретарі- Годжаєвій З.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка у дистанційному режимі відеоконференції з Київським слідчим ізолятором управління Державної пенітенціарної служби України кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12014110220000575 від 17.11.2014 по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Лісовичі Таращанського району Київської області, жителя АДРЕСА_1, не депутата, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

з участю прокурора - Половець М.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

судовим слідством Миронівський районний суд Київської області,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 11.11.2014 року разом із ОСОБА_3, перебуваючи в АДРЕСА_2 помітили на прибудинковій території зазначеного будинку одяг, який висів на металевому дроті для сушіння одягу, а саме: спортивну зимову куртку «Маратон» та спортивні штани «Адідас».

Побачивши вказані речі, за попередньою змовою з останнім, у ОСОБА_2 виник умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку) зазначеного одягу, після чого домовилися, що ОСОБА_3 спостерігатиме, щоб під час крадіжки злочинних дій ОСОБА_2 ніхто не помітив.

Реалізуючи свій злочинний умисел на протиправне таємне викрадення чужого майна, впевнившись у відсутності сторонніх осіб, знаходячись на прибудинковій території поряд із вищевказаним будинком обвинувачений, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів зняв із металевого дроту спортивну зимову куртку сірого кольору «Маратон», вартістю 800 грн., та спортивні штани чорного кольору «Адідас», вартістю 400 грн. В послідуючому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, тим самим довели свій злочинний умисел до кінця.

Своїми протиправними злочинними діями ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на 1200 грн.

Справу щодо обвинувачення ОСОБА_3 13 березня 2015 року було виділено в окреме провадження.

Допитаний у судовому засіданні у режимі відеоконференції з приміщення Київського слідчого ізолятора управління Державної пенітенціарної служби у м. Києві та Київській області обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище та при цьому показав, що дійсно у листопаді місяці 2014 року він разом із ОСОБА_3, проходячи по АДРЕСА_2 помітили одяг, який було вивішено для просихання на металевому дроті. Обвинувачений запропонував викрасти вказаний одяг а саме: куртку сірого кольору та спортивні штани чорного кольору. Саме він здійснив крадіжку цього одягу, а ОСОБА_3 у цей час знаходився на тротуарі неподалік. Після вчинення крадіжки обвинувачений ОСОБА_3 того ж дня використав цей одяг для того аби піти в комп'ютерний клуб та користувався викраденим одягом вподальшому.

Обвинувачений ОСОБА_2 надав показання в судовому засіданні, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення злочинів, що викладені в обвинувальному акті, та погодився на скорочений порядок судового слідства, без дослідження будь-яких доказів, крім його особистого допиту, та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу, пояснивши, що рішення його добровільне і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України, йому зрозумілі.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі, окрім показів самого обвинуваченого та доказів, що характеризують його особу.

При цьому, суд роз'яснив, що у такому випадку учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку, а зможуть оскаржити лише вид та міру покарання, якщо будуть не згідні із ними.

За таких умов суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_2, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі.

З огляду на викладене дії обвинуваченого органами досудового розслідування кваліфіковано правильно за ч. 2 ст. 185 КК України /крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення підсудному ОСОБА_2 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

В ході кримінального провадження суд вважає за можливим визнати у відповідності до ст. 66 КК України - щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні, як обставину, що пом'якшує покарання за скоєне.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого: його молодий вік, стан здоров'я, соціальне становище, відсутність даних про перебування його на профілактичному обліку у лікаря психіатра та нарколога, те, що він раніше не судимий, позитивну характеристику за місцем реєстрації.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання у межах санкцій ч. 2 ст. 185 КК України у виді арешту.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України. Цивільні позови по кримінальному провадженню відсутні.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Ухвалою Миронівського районного суду від 7 травня 2015 року до обвинуваченого ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12 год. 00 хв. 5 червня 2015 року.

Відповідно до вимог п. 14 ст. 369 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.

Частиною третьою ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотання суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відтак, враховуючи обґрунтованість висунутої обвинуваченння у вчиненні злочину, обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_2, з огляду на відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, постійного місця проживання, нахили ухилятися від суду та виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, вважає за необхідне залишити раніше обраний щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зміни. У суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, виконання процесуальних рішень суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 177, 178, 183, 368, 371, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити покарання: у виді арешту строком на три місяці.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою - залишити без зміни; продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до набранням вироком законної сили.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_2 вираховувати з 07.05.2015 року з 12-00 години.

Речові докази по справі: спортивну зимову куртку «Маратон» вартістю 800 грн. та спортивні штани чорного кольору «Адідас», вартістю 400 грн. вважати повернутими законному власнику ОСОБА_4

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Миронівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: підпис А.В. Гаврищук

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук