Ухвала суду № 44526483, 03.06.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/77/15-ц

Провадження №2/0274/811/15

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

УХВАЛА

03.06.15р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В., за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши цивільну справу за заявоюОСОБА_1,

представником якого є ОСОБА_2,заінтересована особа:Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

представником якого є ОСОБА_3,провстановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, зважаючи на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26.02.2015р., ухвалу від 10.03.2015р., звернувся з вказаною заявою, у якій просить встановити факт, що він не отримував у Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі Банк) готівкою 36534,87доларів США у відповідності до пункту 1.1 кредитного договору №ZRSWAN02000171 від 11.10.2006р., укладеного між ними (далі Договір) (а.с.34, 38 39, 44).

Банк проти задоволення заяви заперечив, посилаючись на те, що звернення з такою заявою здійснено з порушенням норм Цивільного процесуального кодексу України, а саме неправильно обрано спосіб захисту своїх прав. Крім того, обставина отримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 35534,87 доларів США за Договором встановлена рішеннями судів, які набрали законної сили.

Частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У листі від 01.01.2012р. Верховного Суду України "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення " зазначено, що, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

1)факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

2)встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право;

3)заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

4)чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Між тим, заява ОСОБА_1 про встановлення факту неотримання ним у Банку готівкою 36534,87доларів США у відповідності до пункту 1.1 Договору зазначеним умовам не відповідає.

По-перше, цей факт не має юридичного значення, тобто від нього не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав ОСОБА_1.

По-друге, як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 та пояснень його представника, встановлення цього факту йому необхідно для подальшого вирішення спорів з Банком.

По-третє, факт неотримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 35534,87 доларів США за Договором може бути встановлено органом, який розглядатиме спір, зокрема, судом, на підставі письмових документів.

Такими документами є лист від 22.10.2014р. та висновок від 20.10.2014р. Банку (а.с.45, 46 48).

Зокрема, у листі від 22.10.2014р. Банку зазначено, що "… безпосередньо кредитні кошти у доларах США ОСОБА_1 не видавались, а були перераховані Банком в рахунок оплати за придбаний клієнтом автомобіль…".

Таким чином, встановлення факту неотримання ОСОБА_1 коштів у розмірі 35534,87 доларів США за Договором не може бути предметом судового розгляду ні в порядку окремого провадження, ні в порядку позовного провадження, тобто дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Такий самий висновок міститься в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.12.2014р. у справі №274/6820/14-ц, яка була залишена без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05.02.2015р. (а.с.66)

ОСОБА_1 та його представник не змогли пояснити, чим заява, яка розглядається, відрізняється від заяви, за якою ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22.12.2014р. у справі №274/6820/14-ц було відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Посилання представника ОСОБА_1 в усних поясненнях на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26.02.2015р. судом до уваги не приймається, оскільки під час постановлення цієї ухвали питання чи підлягає розгляду заява у порядку цивільного судочинства не з'ясовувалось.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи викладене, провадження справі підлягає закриттю.

Керуючись статтями 3, 4, 205, 208 210 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

Провадження у справ закрити.

Роз'яснити, що:

ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано;

у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку особами, за участю яких її було постановлено, протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, без участі яких її було постановлено, протягом п'яти днів з дня отримання її копії, шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області до Апеляційного суду Житомирської області

Суддя В.В.Корбут