Постанова № 44526373, 03.06.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/3327/14-п Провадження №33/773/131/15 Суддя в 1 інстанції: Мосієвич І.В. Категорія: Доповідач: Силка Г. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2015 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Силка Г.І., при секретарі Гладкому В.В., представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., захисника ОСОБА_3, розглянувши заяву ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 18.12.2014 року, якою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1, працюючого водієм ПП « ОСОБА_5», визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 482 948,55 грн. з конфіскацією в дохід держави товару: «біологічні засоби для боротьби зі шкідниками», «спортивне харчування», «інсектициди» загальною вартістю 481154,52 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь Ягодинської митниці 13292,16 грн. витрат по справі за зберігання товарів та 36, 54 грн. судового збору.

ОСОБА_4 визнано винуватим та притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 13.09.2014 року близько 05.58 год. заїхав на автомобілі марки « Вольво» реєстраційний номер НОМЕР_1 з прицепом - фургоном ізотермічним марки « Krone», реєстрацыйний номер АІ 4270ХО в зону митного контролю митного поста « Ягодин» Ягодинської митниці Міндоходів по смузі руху « червоний коридор» в напрямку « в'їзд в Україну». Для проходження митного контролю водієм ПП «ОСОБА_5» ОСОБА_4 було надано товаросупровідні документи: CMR від 12.09.2014 року № 136516, інвойс від 11.09.2014 року № 201478 та ЕЕ 125110011/4/64756 на товар «зрізи живих квітів», вагою брутто 17382 кг, вартістю 52372,04 доларів США. Відправником вантажу є ТОВ «IVLEN BV» (Postbus 513 2675 ZT Honselersdiik Netherlands), отримавачем виступає ТОВ «Бостон ЛТД» ( 03134, м. Київ, вул. Академіка Корольова буд. 12 Г, офіс 32, код ЄДРПОУ 39273834).

Під час митного огляду транспортного засобу за допомогою технічного засобу митного контролю - рентгенівської системи «Rapiscan» було встановлено, що у вантажному відсіку автомобіля знаходиться неоднорідний товар. При вивантаженні вантажного відсіку транспортного засобу виявлено не вказані в товаросупровідних документах товари, а саме: «біологічні засоби для боротьби зі шкідниками», «контейнери з джмелями», «спортивне харчування», «інсектициди» загальною вартістю 482948,55 грн., які були приховані за заявленим товаром в середині вантажного відсіку транспортного засобу, доступ до яких став можливим лише після вивантаження ящиків із заявленим товаром.

Тобто, ОСОБА_4 вчинив дії на переміщення через митний кордон України з прихованням від митного контролю вищевказаних товарів та поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, кількості та вартості, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_4 08 травня 2015 року подав апеляційну скаргу в якій вказує на його незаконність у зв'язку з невірно встановленими фактичними обставинами справи. Зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України, за якою його притягнули до адміністративної відповідальності, він не є суб'єктом вказаного правопорушення, оскільки не несе відповідальності за відомості заявлені в митних документах. Крім того вказує, що судом порушено його права як особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв'язку з неповідомленням про час та місце слухання справи та позбавленням права захищати свої права у судовому засіданні. Посилається на те, що про існування постанови суду він дізнався лише 29.04.2015 року з відповіді державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Тому просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18.12.2014 року у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і день розгляду справи апеляційним судом за його апеляційною скаргою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.150), заяви про відкладення розгляду справи до суду не подав. Про належне повідомлення ОСОБА_4 щодо розгляду його апеляції підтвердив і захисник ОСОБА_3 та просив розглядати справу у відсутності скаржника. Тому, справа апеляційним судом розглядається у відсутності ОСОБА_4, оскільки останній не з'явився у суд без поважних причин.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду від 18.12.2014 року щодо ОСОБА_4, думку представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., який вважає, що ОСОБА_4 пропустив строки на оскарження постанови без поважних причин, дослідивши матеріали справи в цій частині, приходжу до висновку, що клопотання у відновленні строку на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду від 18.12.2014 року задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.

Як видно з матеріалів адміністративної справи, постанова, якою ОСОБА_4 притягнуто до відповідальності за ч.1ст. 483 МК України, винесена судом першої інстанції 18 грудня 2014 року ( а.с.130-132).

Апеляційну скаргу на цю постанову ОСОБА_4 подав 08 травня 2015 року, більше як через чотири місяці з дня її проголошення.

Доводи ОСОБА_4, що строк на апеляційне оскарження постанови від 18 грудня 2014 року, він пропустив через те, що про її винесення дізнався 29 квітня 2015 року, не можуть бути визнані поважними, оскільки з матеріалів адміністративної справи вбачається, що копії постанови від 18 грудня 2014 року надсилалися учасникам процесу, в тому числі і ОСОБА_4 19 грудня 2014 року ( а.с. 133-137).

Про направлення ОСОБА_4 копії постанови від 18 грудня 2014 року підтверджується і копією реєстру вихідної кориспонденції № Р-1-22.12.2014 року/846, Любомльського районного суду ( а.с. 151-152).

Посилання захисника на те, що копія постанови суду направлена ОСОБА_4 без зворотнього повідомлення про вручення не ґрунтується на вимогах закону, оскільки чинним законодавством не передбачено направлення копії судових рішень з повідомленням про їх вручення.

Повідомлення відділення поштового зв'язку Димер Центр №10 про неотримання листів ОСОБА_4 з 09.12.2014 року по 05.05.2015 року, яке останній додав до апеляційної скарги, не спростовує одержання скаржником копії постанови суду від 18 грудня 2014 року, яка йому була направлено згідно вищевказаного реєстру.

Крім того, відповідно до листа від 09 грудня 2014 року, який міститься у матеріалах справи ( а.с. 124) ОСОБА_4 Ягодинською митницею був належним чином повідомлений про час і день розгляду справи про порушення митних правил щодо нього за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1ст.483 МК України. Про те, що дане повідомлення ОСОБА_4 направлялося рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджується копією фіскального чека до реєстру поштових відправлень ( а. с. 159). Тому, безпідставними є посилання ОСОБА_4 в апеляції, що він належним чином не був повідомлений про час та дату розгляду справи у суді першої інстанції і не знав про існування постанови суду від 18 грудня 2014 року.

Враховуючи те, що з часу винесення постанови до моменту подачі апелянтом скарги минуло більше 4 місяців, що є тривалим проміжком часу, а також те, що ОСОБА_4 знав про розгляд справи судом відносно нього та винесення постанови, якою його притягнуто до відповідальності, що підтверджується вищенаведеними доказами, не надав доказів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тому підстав для поновлення ОСОБА_4 строку для подачі апеляційної скарги на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18 грудня 2014 року, апеляційний суд не знаходить.

З наведених підстав апеляційна скарга ОСОБА_4 на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18.12. 2014 року не підлягає до розгляду і її слід повернути останньому.

Керуючись ч.5 ст. 529 МК України, ст. ст.289,294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Любомльського районного суду Волинської області від 18 грудня 2014 року відмовити та повернути йому апеляційну скаргу.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя: