Рішення № 44524523, 17.02.2015, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/103/15-ц

2/264/340/2015

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"17" лютого 2015 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Хараджа О. О., при секретарі Костенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

В обґрунтування позову зазначив, що в період з 01.11.2012 року по 24.11.2014 року позивач працював у ПАТ «Азовзагальмаш», після чого 24.11.2014 року його було звільнено у зв'язку із скороченням штату за п.1 ст. 40 КЗпП України. За період часу з серпня 2014 року по час звільнення позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата, при звільненні не було виплачено існуючу заборгованість по заробітній платі, сума заборгованості складає 19163,74 грн. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача на його користь нараховану, але не виплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу, а всього в сумі 19163,74 грн., а також моральну шкоду в сумі 2000 грн.

У ході судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та в остаточній їх редакції просив у зв'язку із не проведенням повного розрахунку в день звільнення на підставі ст. 117 КЗпП України стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 6390,78 грн. Також вказав, що внаслідок протиправних дій відповідача йому завдано моральну шкоду, розмір якої оцінює в 500 грн. та просить стягнути з відповідача.

Позивач та його представник у судове засідання не з'явились, надавши суду заяву про розгляд справи за ъх відсутністю та про підтримання позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши письмові заперечення та уточнення до них, в яких позовні вимоги не визнав та вказав, що 29 січня 2015 року існуюча заборгованість в сумі 19163,74 грн. була добровільно виплачена позивачу. Не погодився із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнення суми моральної шкоди, вказуючи про їх безпідставність. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити.

У зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи у порядку ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.11.2012 року по 24.11.2014 року працював у відповідача майстром у збирально-зварювальному цеху №120, що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці.

24.11.2014 року позивач був звільнений з підприємства у зв'язку зі скороченням штату згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

За період роботи позивача йому нараховувалась заробітна плата.

Згідно наданої відповідачем довідки № 238/916 від 23.12.2014 року, наданої ПАТ «Азовзагальмаш», заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 за період його роботи з вересня 2014 року по листопад 2014 року складає 19163,74 грн.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було та згідно з платіжним дорученням від 29.01.2015 року і відомості виплати заробітної плати звільненим співробітникам остаточний розрахунок із позивачем був проведений лише 29 січня 2015 року та виплачено позивачу 19163,74 грн., тобто з порушеннями передбачених законом строків розрахунків з працівником при його звільненні, і саме ця сума підлягала б стягненню на користь позивача у разі добровільної невиплати її відповідачем.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованої заробітної плати задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У зв'язку із порушенням строків виплати заробітної плати та всіх сум, які належать позивачу при звільнені, відповідач має сплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, тобто за період з дня, наступного за днем звільнення (25.11.2014 року) по день фактичного розрахунку 29.01.2015 року.

При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Позивач був звільнений 24 листопада 2014 року, тому для розрахунку беруться останні два календарні місяці роботи - жовтень та вересень 2014 року.

Згідно ч.3 п. 3 вказаного Порядку в розрахунок середньої заробітної плати включаються усі виплати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Позивачем надана суду довідка, видана ПАТ «Азовзагальмаш», про середню заробітну плату для розрахунку виплат на випадок безробіття. У вказаній довідці зазначені розміри нарахованої заробітної плати без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо. Між тим, вказана довідка не може братись за основу при розрахунку середнього заробітку, оскільки середньоденний заробіток розрахований, виходячи з кількості календарних днів за останні два місяці роботи.

Із зазначених у вищезгаданій довідці розмірів заробітної плати вбачається, що розмір нарахованої заробітної плати за останні два місяці роботи позивача складає: за вересень 2014 року - 3373,89 грн., за жовтень 2014 року - 3561,21 грн., а кількість відпрацьованих робочих днів за вересень 2014 року - 22 дні та за жовтень 2014 року - 23 дні.

Згідно з проведеним розрахунком (3373,89 грн. + 3561,21 грн. / 45 робочий день = 154,11 грн.) розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 154,11 грн.

Середньостатистична кількість робочих днів за період з 25.11.2014 року по день остаточного розрахунку - 29.01.2015 року складає 46 днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 25.11.2014 року по 29.01.2015 року складає - 7089,06 грн. (46 днів х 154,11 грн.).

За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає задоволенню, складає 7089,06 грн.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За змістом вказаного положення, законною підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У відповідності до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року із змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань фізичних, душевних, психічних) та з урахування інших обставин.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином судом встановлено, що внаслідок не своєчасної виплати відповідачем позивачу заробітної плати та остаточного розрахунку при звільненні, позивачу була спричинена моральна шкода, між тим, розмір визначений позивачем у 1000,00 гривень є завищеним.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер порушення прав позивача, істотність вимушених змін у його житті через тривалу невиплату заробітної плати та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав. Виходячи з розуміння загальнолюдських цінностей, жоден працівник не може залишатися байдужим до порушення роботодавцем його права на оплату праці, а тому суд погоджується з тим, що встановлені порушення трудових прав позивача пов'язані з певними душевними стражданнями і вважає, що 300 грн. є достатньою і справедливою компенсацією завданої йому моральної шкоди.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в сумі 243,60 гривень за вимоги майнового характеру та 243,60 грн. за вимоги немайнового характеру, що разом складає 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218 , 224 ЦПК України, ст.ст. 115, 117, 233, 237-1 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.11.2014 року по 29.01.2015 року в розмірі 7089,06 грн., з утриманням ПАТ «Азовзагальмаш» з цієї суми передбачених законом податків та обов'язкових платежів при її виплаті, а також моральну шкоду в розмірі 300 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м.Маріуполь, площа Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 487,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом м. Маріуполя за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. О. Хараджа