Вирок № 44524178, 29.05.2015, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

В И Р О К №1-кп/263/141/2015

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ №263/1123/15к

29 травня 2015 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя у складі:

головуючої судді Ікорської Є.С.

при секретарі Корзініній О.О.,

за участю прокурора Балджи О.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

перекладача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014050770004845 за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Москва РФ, громадянина Росії, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, не зареєстрованого в м. Маріуполі, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2014 року приблизно о 19.30 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, переслідуючи мету умисного нанесення тілесних ушкоджень, знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_2, утримуючи у руці кухонний ніж, умисно, в ході словесного конфлікту наніс раніше знайомому ОСОБА_3 один удар ножем в область живота зліва, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: одного проникаючого колото-різаного поранення живота зліва з ушкодженням великого сальника, яке ускладнилось гемоперітонеумом, яке по ступеню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння, та з місця скоєння злочину зник.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що 05.12.2014 р. повернувся додому, де співмешкає разом із ОСОБА_6, а її не було вдома. Він пішов шукати жінку, прийшов до будинку її сестри, крикнув, вийшов чоловік сестри ОСОБА_7, сказав, що ОСОБА_6 у них немає і зайшов у квартиру, потім вийшов і впустив його. Коли він зайшов до зали, то побачив, що там спала ОСОБА_8, ОСОБА_6 і маленький ОСОБА_9 дивилися телевізор. Він вийшов у кухню, де узяв ніж. Підійшовши до кімнати, ОСОБА_3 почав прикривати двері за собою, а він встиг просунути праву руку з ножем, щоб налякати потерпілого ОСОБА_3, сказавши аби він до них з ОСОБА_6 більше не приходив, в цей момент він втратив рівновагу, ОСОБА_7 його почав відтягати і після того, як він витяг руку вигнав з дому. Він забрав ніж із собою і поклав вдома на пральній машині. У цей день він вживав горілку. Позов прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілого визнав у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що познайомився з обвинуваченим восени 2014 р. 05.12.2014 р. співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_6 попросила його налагодити електрику у квартирі її сестри і зятя, на що він погодився. Грошей він не взяв, тому господарі квартири накрили стіл на знак подяки, сіли обідати, пили пиво. У кімнаті знаходилися також ОСОБА_6, її сестра ОСОБА_8 та її маленький онук. З боку балкона ОСОБА_7 покликали. Потім він побачив у коридорі ОСОБА_1, ОСОБА_7 його запросив у гості, вони розмовляли з приводу ОСОБА_6, почали кричати. Він вийшов і сказав, щоб не кричали, бо налякають дитину, і пішов. Далі відчув поштовх у плече, розвернувся до чоловіків та відчув жар у грудній клітині, потім затьмарилося в очах. У цей час побачив, що ОСОБА_7 відтягав від нього ОСОБА_1, в руках якого був ніж з дерев'яною заклепкою. Після чого він пройшов у кімнату, до нього підскочила ОСОБА_8, щоб з'ясувати, що трапилося, потім він викликав швидку допомогу. У момент удару ножем він знаходився у коридорі, а не в кімнаті, удар наносився не через двері.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що її сестра ОСОБА_6 взимку 2014 р. у вечірній час привела до неї у квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_3 в якості електрика. Потерпілий полагодив електрику і не взяв за це грошей, тому в подяку вони накрили стіл, пили пиво. Коли вона у зальній кімнаті дивилася телевізор, поруч знаходився її онук, вона побачила, що потерпілий сидить зігнувшись біля дверей і просить викликати швидку допомогу. Потім потерпілий їй розповів, що ОСОБА_1 вдарив його ножем із ревнощів до її сестри ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_9, який є онуком ОСОБА_8 і ОСОБА_7, суду пояснив, що він сидів у зальній кімнаті на дивані і бачив як у коридорі ОСОБА_1 підрізав ножем з чорною ручкою, який узяв на кухні, ОСОБА_3, що стояв у дверному отворі до кімнати. Після цього ОСОБА_1 пішов, а ОСОБА_3 забрала карета швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 05.12.2014 р. зателефонувала сестра його дружини - ОСОБА_6 і запропонувала, щоб ОСОБА_3, який знімав у неї кімнату, відремонтував їм електрику. Потерпілий прийшов до них у квартиру з ОСОБА_6, відремонтував електрику, потім вони накрили стіл і сиділи спілкувалися. Через деякий час він почув крики і побачив ОСОБА_1 (співмешканця ОСОБА_6) на вулиці, після чого відкрив йому двері, запросив його до столу. Він побачив, що ОСОБА_1 почав нервувати через ревнощі до ОСОБА_3 і ОСОБА_6, на що він попросив його вийти з кімнати. Потім на кухню зайшов ОСОБА_3, а він вийшов. Почувши шум у коридорі, він вийшов і побачив як ОСОБА_3 зігнувся, утримуючись за лутку дверей в кімнату, держачись за живіт зліва, поруч навпроти стояв ОСОБА_1 Потім від потерпілого він дізнався, що ОСОБА_1 вдарив його ножем без попередження, цей ніж належав їм.

Натомість свідок ОСОБА_6 суду показала, що для сестри ОСОБА_8 знайшла електрика і в грудні 2014 р. привела ОСОБА_3 до квартири сестри, де він полагодив електрику, а грошей не взяв, за це її зять ОСОБА_7 запропонував йому випити. Вона почула через вікно, що кричав ОСОБА_1 і попросила зятя не відкривати йому двері, щоб не було конфлікту, проте той його впустив. Між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 трапився конфлікт. Сестра спала у кімнаті, там також був її онук. Зять став підвищувати голос, тому вона вийшла, на що він велів їй піти, тому вона вийшла. ОСОБА_3 стояв біля вхідної двері, зять стояв позаду, ОСОБА_1 стояв між ними. Зять штовхнув ОСОБА_1 і він упав до дверей, де стояв ОСОБА_3. Потім зять прикрив двері. Коли вона вийшла, ОСОБА_3 сидів біля дверей, ОСОБА_1 пішов. Швидку допомогу потерпілий сам собі викликав. Потім приїхали працівники міліції і розбудили її сестру. Вважає, що ані сестра, ані онук нічого не могли бачити, а винний у спричиненні тілесних ушкоджень ОСОБА_3 її зять ОСОБА_7

Проте суд критично ставиться до показів даного свідка зважаючи на те, що вона перебуває у стосунках з обвинуваченим і зацікавлена у вирішенні справи на користь ОСОБА_1 Крім того, її покази спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, які узгоджуються між собою.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_12 суду пояснив, що він у складі слідчо-оперативної групи виїздив 05.12.2014 р. до квартири АДРЕСА_2. До квартири їх впустила жінка на ім'я ОСОБА_6 (співмешканка ОСОБА_1), також у квартирі був хлопчик, та чоловік із дружиною, яка на момент їх приїзду спала. Усі перебували в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_6 повідомила, що правопорушення скоїв її співмешканець ОСОБА_1 і зараз він перебуває в будинку по АДРЕСА_1. І ОСОБА_6, і господар квартири стверджували, що злочин скоїв ОСОБА_1

Допитана в якості свідка ОСОБА_13 суду пояснила, що вона у складі слідчо-оперативної групи виїздила 05.12.2014 р. до квартири АДРЕСА_2. На момент її прибуття в квартирі була оперативна група, ОСОБА_8 не спала, вона їм повідомила, що ОСОБА_1 пішов додому на АДРЕСА_1.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05.12.2014 р. у Жовтневому РВ ММУ УМВС України в Донецькій області зареєстровані три повідомлення про те, що 05.12.2014 р. госпіталізований ОСОБА_3, якому у кв.АДРЕСА_2 завдав ножове поранення знайомий на ім'я ОСОБА_1 (т.1 а.п.5-7).

З протоколу огляду місця події від 05.12.2014 р. вбачається, що при здійсненні огляду квартири АДРЕСА_2 детально описана обстановка квартири і розташування кімнат, на кухні виявлено і вилучено 6 ножів, ножиці, що зафіксовано також на фототаблиці. (т.1 а.п.10-19).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05.12.2014 р. за участю ОСОБА_1 при здійсненні огляду буд.АДРЕСА_1 останній пояснив про обставини заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_3 з ревнощів до співмешканки ножем з чорною рукояткою, який він забрав з місця події з собою. Місцезнаходження цього ножа він повідомив працівникам міліції і добровільно видав (т.1 а.п.21-27).

Згідно з протоколом огляду місця події від 05.12.2014 р. в приймальному відділенні лікарні швидкої допомоги вилучені речі потерпілого ОСОБА_3 зі слідами бурого кольору - сорочка, спортивна жилетка, джинси, спортивні брюки, чоботи, шкарпетки, тільняшка (т.1 а.п.28-30).

Відповідно до протоколу огляду від 22.01.2015 р. вищезазначені речі були оглянуті, що зафіксовано також на фототаблиці (т.1 а.п.151-161).

З довідкиКЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя» №1050 вбачається, що під час проведення огляду ОСОБА_1 06.12.2014 р. о 03.12 год. у нього виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання алкоголю, неускладнена (т.1 а.п.35).

З протоколів отримання зразків для експертиз від 10.12.2014 р. вбачається, що для проведення судових експертиз було відібрано зразки крові у ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т.1 а.с.103, 105).

Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №1189 від 25.12.2014 р. кров потерпілого ОСОБА_3 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0. В крові, висушеній на марлі, ОСОБА_3 виявлений супутній антиген Н системи АВ0. Кров підозрюваного ОСОБА_1 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. На речах підозрюваного ОСОБА_1 : куртці /об'єкт №3/, кофті / об'єкти №№6-7/ та штанах джинсових /об'єкти №№8-9/ встановлена наявність крові людини та виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження крові від особи /осіб/ групи В з супутнім антигеном Н системи АВО, в тому числі від потерпілого ОСОБА_3 Домішок крові в вищеописаних слідах від самого підозрюваного ОСОБА_1 не виключається, при наявності у нього тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину. В об'єктах №№1,2,4 на куртці підозрюваного ОСОБА_1, в об'єкті №5 на його кофті наявність крові не встановлена. (т.1 а.п.110-112).

Як встановлено висновком цитологічної експертизи №776 від 23.12.2014 р. при судово-цитологічному дослідженні ножа, виявленого 05.12.2014 р. під час проведення ОМП в приміщенні будинку АДРЕСА_1 на клинку клітин епітелію, придатних для дослідження, та крові не виявлено (т.1 а.п.117-118). Обвинувачений суду пояснив, що саме цим ножем він наніс удар потерпілому.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 05.01.2015 р. за участю потерпілого ОСОБА_3 вбачається, що у приміщенні квартири АДРЕСА_2 потерпілий детально показав місце події, яким чином ОСОБА_1, утримуючи кухонний ніж у правій руці, наніс йому удар в область живота, що було зафіксовано на фототаблиці (т.1 а.п.126-132).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №5 від 20.01.2015 р., виконаної на підставі вивчення описової частини медичних документів ОСОБА_3, протоколів допиту потерпілого та підозрюваного, протоколів проведення експериментів за їх участю, встановлено, що у ОСОБА_3 при зверненні за медичною допомогою та при знаходженні на стаціонарному лікуванні було виявлено: одне проникаюче колото-різане поранення живота зліва з ушкодженням великого сальника, яке ускладнилося гемоперітонеумом, яке утворилося від одноразової дії колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа та по ступню тяжкості відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. Враховуючи локалізацію рани, потерпілий був звернений лівою боковою поверхнею черевної стінки до травмуючого предмету і при цьому міг знаходитися, як у вертикальному, так і в горизонтальному або близькому до нього положенні. Враховуючи характер травми, не можна виключити можливості, що після заподіяння йому тілесних ушкоджень потерпілий міг скоювати самостійні дії (пересуватися, кричати). Будь-яких даних про стан алкогольного та наркотичного сп'яніння ОСОБА_3 в представлених медичних документах не вказано. Обставини заподіяння колюче-ріжучого поранення, на які посилається сам потерпілий в протоколі його допиту та при проведенні за його участю слідчого експерименту, в достатньо повному обсязі відповідають характеру та локалізації встановленому в лікувальній установі тілесного ушкодження, тобто могли утворитися при обставинах, на які вказує ОСОБА_3 Обставини заподіяння колюче-ріжучого поранення, на які вказує підозрюваний ОСОБА_1 не відображують конкретного механізму нанесення тілесного ушкодження по тілу потерпілого (т.1 а.п.135-136).

Як вбачається з протоколів пред'явлення речей для впізнання від 21.01.2015 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 упізнали ніж, яким ОСОБА_1 у їх квартирі наніс удар ОСОБА_3 (т.1 а.п.139-142, 143-146).

Відповідно до протоколу пред'явлення речей для впізнання від 21.01.2015 р. ОСОБА_3 упізнав ніж, яким ОСОБА_1 наніс йому удар (т.1 а.п.147-150).

Суд не вбачає підстав для сумнівів в правдивості показань потерпілого ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9, оскільки їх покази є послідовними, логічними та узгоджуються між собою, процесуально закріплені слідчими діями та підтверджені висновками судово-медичної, судово-імунологічної експертиз.

Також відсутні підстави вважати, що свідок ОСОБА_8 в момент нанесення тілесних ушкоджень потерпілому спала, оскільки сам обвинувачений під час проведення слідчого експерименту пояснював протилежне.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого, що він не мав умислу на заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, а лише хотів налякати ножем, при цьому удар наніс з необережності через отвір у двері між коридором і зальною кімнатою, оскільки вони суперечать сукупності досліджених доказів, а саме показам потерпілого, свідків, і не узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження. Наведені показання обвинуваченого суд оцінює критично. Враховуючи також той факт, що обвинувачений заздалегідь узяв ніж на кухні і з ним пересувався по квартирі, підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за ст.128 КК України немає. Аналіз дослідженої судом доказової бази дає підстави стверджувати про бажання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за скоєний ним тяжкий злочин.

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що у діях обвинуваченого наявний склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, й відповідно його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст. 121 КК України, оскільки він спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обговорюючи питання про вид та розмір покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, не працює, неодружений, раніше в силу ст.89 КК України не судимий.

Скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння суд розцінює як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого.

За таких обставин, суд вважає, що досягнення мети покарання - виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами у відповідності із ч.2 ст. 50 КК України, можливе лише за умови призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, визначивши строк, достатній для досягнення мети покарання у відповідності зі ст.50 КК України, оскільки суд вважає, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи цивільний позов прокурора, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 от 16 липня 1993 року «Про порядок нарахування розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання» передбачено, що сума коштів, що підлягають відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому знаходився на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день, кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної карти стаціонарного хворого; визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Як вбачається з довідки Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету - Маріупольської міської ради, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 за 10 ліжко-днів склали 3270 грн. (т.2 а.п.175).

Таким чином, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування особи, яка потерпіла від злочину, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України такий обов'язок покладений на особу, яка вчинила злочин. Отже з обвинуваченого підлягає стягненню сума в розмірі 3270 грн. на користь Маріупольської міської ради.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речові докази - 6 кухонних ножів і ножиці - слід повернути ОСОБА_7, недопалок сигарет і ніж з чорною рукояткою, що зберігаються в камері схову Жовтневого РВ ММУ УМВС України в Донецькій, - слід знищити; одяг ОСОБА_1 (куртку, брюки, кофту) - слід повернути ОСОБА_1; одяг потерпілого (сорочку, жилетку, джинсові брюки, спортивні брюки, чоботи, шкарпетки, тільняшку) - слід передати ОСОБА_3

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі до набранням вироку законної сили суд залишає без змін.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському СІ УДПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Строк покарання відраховувати з 08.12.2014 року.

Позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради в особі Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня швидкої медичної допомоги» (р/р № 314125447000 в УДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄРДПОУ 37989721) витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 3270 гривень.

Речові докази - 6 кухонних ножів і ножиці - повернути ОСОБА_7, недопалок сигарет і ніж з чорною рукояткою, що зберігаються в камері схову Жовтневого РВ ММУ УМВС України в Донецькій, - знищити; одяг ОСОБА_1 (куртку, брюки, кофту) - повернути ОСОБА_1; одяг потерпілого (сорочку, жилетку, джинсові брюки, спортивні брюки, чоботи, шкарпетки, тільняшку) - передати ОСОБА_3

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: Є.С.Ікорська