Рішення № 44519357, 27.05.2015, Оболонський районний суд міста Києва

27.05.2015 Справа № 756/17886/14-ц

№756/17886/14-ц

№2/756/1392/15

РІШЕННЯ

Іменем України

27 травня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Тітова М.Ю.

при секретарі Івановій І.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, про усунення перешкод у користуванні власністю. Свої вимоги обґрунтовує наступним, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири, за адресою: АДРЕСА_1. ОСОБА_3 після смерті не лишив заповіту, а отже відповідно до ст. 1258 Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування по чергово. В даному випадку, до спадкоємців першого кола за законом відноситься вона як його дочка. Відповідно до рішення Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.2014 р. за нею визнано право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом. Так, після смерті спадкодавця ОСОБА_2, яка проживає в даний час у квартирі не виходить на зв'язок та не відповідає на листи, та всіляко унеможливлює процедуру спадкування та реалізації права власності спадкоємця. 07.10.14 після отримання рішення та з врахуванням того, що спадкодавцем ще за життя були передані дублікати ключів від квартири, та те що потрібно здійснити перереєстрацію права валсності у зв'язку з чим потрібно надати БТІ план даної кварти, її предстаники з метою огляду квартири прийшли за адресою АДРЕСА_1. Так з двох ключів, які мав представник підійшов тільки один. Враховуючи той факт, що до квартири потрапити так і невдалося був викликаний наряд міліції та були надані пояснення. 07.10.2014 р. також було подано заяву до ЖЕК - 509 про сприяння у входженні до квартири. 10.10.2014р. було направлено телеграму по місці реєстрації ОСОБА_2 про передачу ключів від даної квартири та надання доступу до житла. Однак, дана телеграма також була проігнорована. 26.11.2014р. було направлено повідомлення про заняття з реєстрації та виселення з даної квартири. Підводячи підсумок хочу зазначити, що в квартирі проживає ОСОБА_2 про, що свідчить довідка форми №3, замок від дверей у квартирі змінений і, знову ж таки на зв'язок ніхто не виходить. В даний момент склались обставини, що законний власник не те, що проживати там не може, навіть зайти до квартири не взмозі через дії осіб, які там проживають.

Просить суд відповідно до ст.ст. 15, 319, 321, 379, 391 ЦК України виселити ОСОБА_2., ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_2 звернутися Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Оболнського РУ ГУ МВС України в м. Києві з метою зняття з реєстраційного обліку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.

Представник Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації проти задоволення позову також заперечував.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 23.05.14 визнано за ОСОБА_1 право власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3

За довідкою форми 3 ЖЕК-509 у спірній квартирі зареєстровані та проживають ОСОБА_2 та неповнолітні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Представник позивача звертався з відповідним листом до відповідача з вимогою виселення та зняття з реєстраційного обліку.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

За положеннями ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Суд, вважає, що відповідачем чиняться перешкоди позивачу у володінні, користуванні та розпорядженні квартирою, а тому позов в частині виселення підлягає задоволенню.

Крім того, за ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Отже, оскільки виселення з відповідного житлового приміщення є підставою для зняття з реєстрації місця проживання, а тому за задоволенні позову в частині зобов'язання ОСОБА_2 знятися з реєстраційного обліку необхідно відмовити.

З викладеного, керуючись ст.ст. 1-11, 60, 61, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.Ю. Тітов