Ухвала суду № 44518531, 03.06.2015, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/912/15-к

Провадження №1-кс/713/84/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015 м. Вижниця

Слідчий суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кибич І.А., з участю секретаря Мірчевої О.І., прокурора Марчука І.В., підозрюваного ОСОБА_1., захисника ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вижниця клопотання слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області Пигичко М.Г., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, неодруженого, з освітою загальною середньою, непрацюючого, судимого 21.04.2010 року Вижницьким районним судом Чернівецької області по ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Вижницького РВ Пигичко М.Г. звернувся в суд з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

В клопотанні посилається на те, що в провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015260060000216 від 19.04.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України.

Зазначає, що ОСОБА_1., в ніч на 18.04.2015 року, (точної дати досудовим слідством не встановлено), діючи умисно, повторно, з метою викрадення чужого майна, через незачинені дерев'яні двері проник до підсобного приміщення стодолі ОСОБА_3., що в АДРЕСА_2 Вижницького району, звідки таємно викрав, кутову шліфувальну машину (болгарку) марки «Ferm» вартістю 242,50 грн. та електричну дриль з функцією шуруповерта марки «Буран» модель «ДА 15018/1», вартістю 414,40 грн., чим своїми діями спричинив ОСОБА_3. матеріальну шкоду на загальну суму 656,90 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.

Крім цього ОСОБА_1., 03.05.2015 року, біля 22.00 год., діючи умисно, повторно, таємно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4., з подвір'я господарства ОСОБА_5. в АДРЕСА_3, незаконно заволоділи транспортним засобом мопедом марки «AIpha Zs 50 F» без номеру, спричинивши своїми діями ОСОБА_5. матеріальну шкоду на суму 2000,00 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1. скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групи осіб.

Крім цього ОСОБА_1., 24.04.2015 року, біля 21.00 год., діючи умисно, повторно, з метою викрадення чужого майна, знаходячись в будинку ОСОБА_6., що в АДРЕСА_4, скориставшись тим, що останній заснув, таємно викрав його електродриль марки «Темп» модель «ДЄУ 750», вартістю 410,43 грн. та кутову шліфувальну машину (болгарку) марки «Иж-Маш» модель «SU-1100», вартістю 343,80 грн., спричинивши своїми діями ОСОБА_6. матеріальну шкоду на загальну суму 754,23 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1. вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Крім цього ОСОБА_1., 14.05.2015 року, біля 15.00 год., діючи умисно, повторно, таємно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, шляхом виривання навісного замка на дверях, проник у приміщення стодолі ОСОБА_7., що в АДРЕСА_5, де незаконно заволодів моторолером марки «Viper», модель «FCTIVE ZS 50», спричинивши своїми діями матеріальну шкоду ОСОБА_7. на суму 3517,05 грн.

Своїми умисними діями ОСОБА_1. скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням в приміщення.

02.06.2015 року вказані матеріали досудових розслідувань по вказаних кримінальних правопорушеннях об'єднані в одне провадження.

02.05.2015 року ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України.

Допитаний підозрюваний ОСОБА_1. у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України від дачі показів відмовився.

Стверджує, що у вчинені даних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1., який раніше судимий 21.04.2010 року Вижницьким районним судом Чернівецької області за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на п'ять років, відбувши покарання на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, скоївши умисні, корисливі злочини, по місцю проживання характеризується негативно, проживає з батьком та матір'ю, двома братами і сестрою у будинку своєї бабусі ОСОБА_8. у АДРЕСА_6, ніде не працює, вчинене кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, оскільки за нього передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Зазначив, що на даний час у Вижницькому районному суді відбувається розгляд кримінального провадження №12014260060000574 від 08.11.2014 року, за ознаками ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 186 ч.2 КК України відносно нього, які є тяжкими злочинами. Відносно нього в даному кримінальному провадженні було обрано запобіжний захід: домашній арешт, під час якого він скоїв навмисні корисливі тяжкі злочини, що свідчить про стійку злочинну направленість та небажання стати на шлях виправлення, а тому відносно останнього необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Крім того вважає, що метою та підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є позбавлення підозрюваного ОСОБА_1. можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, продовжувати скоювати навмисні, корисливі, тяжкі злочини, оскільки санкція статті передбачає досить суворе покарання, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (впливати на свідків, потерпілих), що виключає застосування навіть запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Вказане свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці.

В судовому засіданні прокурор Марчук І.В. та слідчий Пигичко М.Г. підтримали клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1. та його захисник просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заслухавши думку прокурора Марчука І.В., слідчого Пигичко М.Г., підозрюваного ОСОБА_1., дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор та слідчий обґрунтовують свої доводи, документів, суд дійшов до висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора. Запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1 , 258-258-5, 260, 261 КК України.

Відповідно до ч.1ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В ході розгляду клопотання встановлено, що 19.04.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015260060000216 внесено запис про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені ОСОБА_1 03.06.2015 року о 09-00 год.

Згідно даних копії повідомлення про підозру та з доданих до клопотання матеріалів вбачається, що ОСОБА_1. обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 289 ч.2 КК України, три з яких відносяться до категорії тяжких злочинів (ч.3 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, ч.2 ст.289 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої), а одне до злочинів середньої тяжкості (ч.2 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років), вчинення трьох кримінальних правопорушень свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та про недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вказаному ризику.

Прокурором доведено також наявність обставин, передбачених пунктами 2 та 3 ч.1 ст.194 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу..

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1. суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Враховуючи тяжкість злочинів, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, ОСОБА_1. підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, три з яких відносяться до категорії тяжких злочинів, а одне до злочинів середньої тяжкості, раніше судимий за аналогічні злочини, на даний час у провадженні Вижницького районного суду Чернівецької області перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12014260060000574 від 08.11.2014 року за ст.ст.185 ч.3, 185 ч.2, 186 ч.2 КК України, по якому відносно нього ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 03.02.2015 року обрано міру запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який закінчився 04.03.2015 року та ОСОБА_1. 25.05.2015 року ухвалою суду оголошено у розшук, по місцю проживання в АДРЕСА_1 характеризується негативно, не працює. Вказані обставини виключають застосування до підозрюваного ОСОБА_1. інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином прокурором доведено обставини, передбачені пп.1, 2, 3 ч.1 ст.194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_1.; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 цього Кодексу, зокрема, що ОСОБА_1. може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальні правопорушення у яких підозрюється, незаконно впливати на потерпілих, свідків; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому суд дійшов до висновку про застосування відносно ОСОБА_1. запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Разом з тим, відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Таким чином задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється не вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Так, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_1., а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, не одружений, не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1. такі обов'язки: - прибувати до слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області Пигичко М.Г. із встановленою останнім періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема, для проведення процесуальних дій; цілодобово не залишати місце постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора, або суду; не відвідувати місця де здійснюється продаж алкогольних напоїв.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.115, 176-178, 182-184, 192-194, 196, 197, 202, 206, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття під варту - з 14 год. 00 хв. 03 червня 2015 року. Строк дії ухвали - до 14 год. 00 хв. 01 серпня 2015 року.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 24360,00 грн. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: одержувач ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1, наступні обов'язки:

1) прибувати до слідчого СВ Вижницького РВ УМВС України в Чернівецькій області із встановленою періодичністю або за викликом у зв'язку з реалізацією завдань кримінального провадження, зокрема, для проведення процесуальних дій;

2) цілодобово не залишати місце постійного проживання - АДРЕСА_6 без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) не відвідувати місця де здійснюється продаж алкогольних напоїв.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Вижницького районного суду Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: І. А. Кибич