Ухвала суду № 44517082, 02.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження : 22ц/790/4462/15 Головуючий 1-ї інстанції -Алтухова О.Ю.

Справа № 2-645/5581/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.

Категорія : договірне.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :

головуючого - Шевченко Н.Ф.

суддів - Івах А.П., Бобровського В.В.

при секретарі - Каплаух Н.Б.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що в листопаді 2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, згіно з яким Банк передав позичальнику кредитні кошти в сумі 15 000 дол. США з розрахунку 15% річних на строк 60 місяців до 02 листопада 2010 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, у листопаді 2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, предметом якого стала двокімнатна квартира АДРЕСА_1.

У червні 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» , відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором Укрпромбанк передає (відступає) Дельтабанку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк змінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 20 червня 2014 року утворилась заборгованість розмірі 98 015,48 грн., тому позивач звернувся з вимогою про звернення стягнення предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.

З урахуванням вимог процесуального закону щодо дотримання розумних строків розгляду справи судом апеляційної інстанції та належного повідомлення учасників процесу про слухання справи, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положення статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання, якщо інше не встановлено щодо відшкодування, в тому числі, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки.

Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.11.2005 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 було укладений кредитний договір № 1570/05-КВ за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 15 000,00 доларів США строком до 02.11.2010 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених у Кредитному договорі (а.с. 6-9).

Цього ж дня 03.11.2005 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, предметом якого стала двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (а.с.10-12).

У червні 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України було укладено Договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку» на користь АТ «Дельта Банк» , відповідно до п. 4.1. якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором Укрпромбанк передає (відступає) Дельтабанку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк змінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) (а.с.19-28).

Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 20 червня 2014 року утворилась заборгованість розмірі 98 015,48 грн. (а.с.18).

Відмовляючи Банку у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд першої інстанції обґрунтовано керувався статтею першою Закону України № 1304-VIІ від 03 червня 2014 року "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (надалі Закон) та виходив з того, що дія вказаного Закону поширюється на дійсні правовідносини.

Стаття перша Закону встановлює, що протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: - таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; - загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, Банк посилається на те, що мораторій на примусове відчуження житлових приміщень, що є предметом іпотеки за валютними кредитами, не може бути підставою для відмови у позові про звернення стягнення на предмет іпотеки, а поширюється лише на виконання рішення про звернення стягнення під час його примусової реалізації з прилюдних торгів в ході виконавчого провадження та позбавить його можливості у майбутньому звернутись до суду з аналогічним позовом.

З огляду на вищевикладене, право Банку на отримання задоволення за Договорм Кредиту за рахунок майна, що передано в іпотеку за Договором іпотеки, підлягає захисту, але здійснити цей захист можливо тільки після втрати чинності Законом України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" № 1304 від 03 червня 2014 року.

Вказані судові рішення не будуть перепоною для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Тому судова колегія вважає доводи апелянта не обґрунтованими та такими, що висновки суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Заочне рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :