Вирок № 44516706, 29.05.2015, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2834/15-к

Провадження № 1-кп/645/301/15

В И Р О К

Іменем України

29 травня 2015 р. м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Петленко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, не працюючого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 Кримінального кодексу України, -

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Бабко В.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 27.03.2015 року приблизно о 15:30 годині, знаходячись у приміщенні кафе, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Туркестанська, 44, зустрівся з раніше невідомим йому ОСОБА_2 та почав спілкуватись. Маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом обману, із корисливих спонукань, під приводом тимчасового користування, попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia 515.2» чорного кольору для того, щоб здійснити дзвінок, не маючи наміру в подальшому повертати зазначене майно.

ОСОБА_2, введений в оману запевненнями ОСОБА_1 щодо тимчасового користування його телефоном, виходячи з помилкової впевненості в добросовісності його дій, передав йому свій мобільний телефон «Nokia 515.2» чорного кольору, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1230 від 31 березня 2015 року - 1424, 00 гривень. Після цього ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись майном на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальну шкоду.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що 27.03.2015 року він зустрівся з раніше невідомим йому ОСОБА_2, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, та попросив у нього надати у тимчасове користування телефон, посилаючись на те, що йому потрібно було зателефонувати, на що ОСОБА_2 погодився та передав йому свій телефон. Зателефонувавши, ОСОБА_1 повернув ОСОБА_2 мобільний телефон. Через деякий час ОСОБА_1 вдруге попросив у ОСОБА_2 мобільний телефон, посилаючись на те, що йому знову потрібно було зателефонувати, на що ОСОБА_2 знову погодився та передав йому свій телефон. Обвинувачений пояснив, що він скористався тим, що ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, та скориставшись тим, що останній через свій стан не звертав на нього увагу, він забрав телефон та вийшов з приміщення кафе. Після цього, ОСОБА_1 зустрів свого знайомого та попросив його під свій паспорт продати цей телефон, пояснивши йому, що телефон належить йому, на що його знайомий погодився, та здав цей телефон у торгівельний кіоск, розташований по пр. Тракторобудівників у м. Харкові біля ТЦ «Україна», за що отримав 200 грн., 50 грн. з яких передав своєму знайомому.

Враховуючи, що обвинувачений не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, підтвердивши свою позицію в судовому засіданні, а також те, що ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, вказані в обвинувальному акті, вони правильно розуміють зміст цих обставин, суд, переконавшись в добровільності позиції зазначених осіб, з урахуванням думки учасників процесу прийшов до висновку, що дослідження частини доказів на підтвердження вини обвинуваченого, отриманих під час досудового провадження в судовому засіданні не є доцільним.

Потерпілий до судового засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, цивільний позов підтримав у повному обсязі.

Таким чином, суд вважав за можливе з урахуванням положень частини 3 статті 349 КПК України, допитати обвинуваченого та дослідити матеріали кримінального провадження в частині, що характеризують особу обвинуваченого.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Вивченням даних про особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» з 2011 року з діагнозом: полінаркоманія, синдром залежності, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, по місцю проживання характеризується задовільно, в силу ст. 89 КК України не судимий.

Обставиною у відповідності до ст. 66 КК України, яка пом'якшує покарання ОСОБА_1, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин у відповідності до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру та розмір покарання, яке належить призначити ОСОБА_1, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу винного. Враховуючи, що ОСОБА_1, вчинено кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обставини, встановлені судом, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1, та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити йому покарання у виді громадських робіт в межах санкції кримінального закону, який передбачає відповідальність за вчинене.

Судові витрати на проведення товарознавчої експертизи, які складають 368,28 грн. суд покладає на обвинуваченого.

Долю речових доказів у даному кримінальному провадженні суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового слідства та в суді не застосовувались.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 100, 368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України і призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судові витрати за проведення судово - товарознавчої експертизи в сумі 368,28 грн. на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речовий доказ телефон «Nokia 515.2» чорного кольору, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2, вважати повернутим власнику.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає врученню прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя Федорова О.В.