Постанова № 4451592, 09.04.2009, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-691/09/1970

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Данилевич Н.А.

при секретарі Лавренюк О.М.

за участю:

представника позивача Борис І.Д. (Довіреність від 02.02.2009року №204/01)

представник відповідача не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в М.Тернополі справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі до товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький ливарно - механічний завод» про стягнення заборгованості по страхових внесках на суму 154 392,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі, надалі позивач, звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький ливарно - механічний завод» про стягнення заборгованості по страхових внесках на суму 154 392,25 грн. Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідачем, всупереч норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески, внаслідок чого виникла заборгованість по їх сплаті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів передбачених у позові і просив стягнути з відповідача заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на суму 154 392,25 грн. станом на 01.12.2008 року.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що відповідач, відповідно до ст.. 8 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р., ст.15 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. (далі Закон про пенсійне страхування) та ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997р. (далі Закон України), є платниками страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, порядок сплати яких передбачений „Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України" (затверджена постановою правління ПФ України від 19.12.2003р. № 21-1 (далі Інструкція).

Статтею 1 Закону України пенсійне страхування встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п. 6. ст. 20. Закону про пенсійне страхування та підп. 5.1.4., п. 5. Інструкції, відповідач зобов'язаний сплачувати нараховані за відповідний базовий звітний період, яким є календарний місяць, страхові внески, в розмірі встановленому законом шляхом перерахування безготівкових сум з його рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески;

Ставки страхового збору встановлені ст. 4. Закону України, підп. 4.1., 4.4. п. 4. Інструкції встановлюються для підприємств - в розмірі нарахування відсотків від об'єкта оподаткування визначеного підп. 2.1.1, 2.1.2. п.2.1 цієї Інструкції, а для фізичних осіб - в розмірі нарахування відсотків від об'єкта оподаткування визначеного підп. 4.4. п. 4. цієї Інструкції.

Обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески органам Пенсійного фонду України збору покладено на страхувальника, згідно п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування.

У відповідності з вимогами ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі -недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Пунктом 9.3.2. Інструкції встановлено, що коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду шляхом винесення рішення накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Суми штрафів, передбачених пунктами 9.3 та 9.4 цієї Інструкції, підлягають сплаті страхувальником чи банком, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або можуть бути оскаржені у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, посадовими особами якого прийнято це рішення.

Судом встановлено, що згідно даних обліку позивача за відповідачем, станом на 01.12.2008 року рахується недоїмка по страхових внескам до Пенсійного Фонду на суму 199745,58 грн. Постановою Господарського суду Тернопільської області у справі від 11.03.2003 року задоволено вимоги УПФ в Збаразькому районі про стягнення з ЗАТ «Збаразький ливарно - механічний завод» 40289 грн. недоїмки по страхових внесках та 5.064 грн. процентів (а.с.18). З огляду на викладене заборгованість на суму 154 392,25 грн. не охоплена заходами примусового стягнення.

Заявлена до стягнення сума заборгованості 154 392,25 грн. підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- обґрунтованим розрахунком суми позову по ТзОВ «Збаразький ливарно - механічний завод»(а.с.7,8);

- картками особового рахунку страхувальника (а.с.9-17);

- розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті поданих відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі;

Таким чином, відповідачем, всупереч п.6 ч. 2. ст. 17. Закону про пенсійне страхування, станом на 0102.2009 року не сплачено заборгованості з страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 154 392,25 грн., в тому числі 154 392,25 грн. заборгованості по недоїмці.

Станом на день розгляду справи відповідач не заперечив суму боргу, як і не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Згідно п. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника внесків.

Згідно статті 71 Кодексу Адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обставин заявлений позов підлягає до задоволення як обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та не заперечений належним чином відповідачем.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 суд, статтями 122,128,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Збаразький ливарно - механічний завод» (код 02971908) на користь Управління Пенсійного фонду України в Збаразькому районі (вул. Грушевського, 3 м. Збараж Тернопільської області, р/р 25601301001193 в відділенні «Ощадбанку» №6356, код 21156321, МФО 398132) заборгованість по недоїмці з внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 154 392,25 грн. ( сто п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто дві) грн. 25 коп. за станом на 01.12.2008 року.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.