Рішення № 44514511, 25.05.2015, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/1776/15-ц

Номер провадження 2/570/848/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 року

Рівненський районний суд Рівненської області:

в особі судді Кушнір Н.В.

при секретарі судового засідання Бардабуш В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області ( м.Рівне вул.П.Могили 24 ) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

в с т а н о в и в :

згідно вимог позовної заяви, які були уточнені до судового розгляду, позивач просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх п»яти неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 всіх видів його заробітку на дітей щомісячно до досягнення ними повноліття.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають п»ятеро неповнолітніх дітей, які проживають з матір'ю, бо сім"я фактично розпалася. Відповідач офіційно працевлаштований, водночас коштів на утримання дітей не надає з квітня 2015 року, чим ставить сім'ю у тяжке матеріальне становище.

У поданих до суду заявах сторони просять справу слухати у її відсутність, позивач позов підтримує повністю, відповідач позов визнає. Така сукупність обставин, на думку суду, не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутність, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про правовідносини сторін і немає необхідності заслуховувати їх особисті пояснення з приводу спору. За таких умов суд у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України ухвалив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов до таких висновків.

За змістом ст.ст.10. 11, 60 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а тому кожна з них повина довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як встановлено судом, підтверджується відповідним свідоцтвами, сторони від шлюбу мають п»ятеро неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, які проживають з матір"ю.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Ст.150 цього Кодексу визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя. Відповідно до ст.180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідач не надає позивачу коштів на утримання дітей, що є підставою для стягнення аліментів.

Вимога позивача про стягнення аліментів у відсотках від заробітку ґрунтується на вимогах ст.183 СК України, оскільки відповідач на даний час офіційно працевлаштований в ФГ «П»ятигірське», що сторонами не заперечується і отримує заробітну плату.

При визначенні розміру аліментів суд згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» N 3 від 15.05.2006 року враховує думку сторін, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яке є задовільним, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатним, офіційно працевлаштованим, має можливість виплачувати аліменти, не має інших зобов'язань матеріального характеру.

Згідно з п.1 ст.3 Конвенції Про права дитини незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Ст.27 цієї Конвенції дає кожній дитині право на рівень життя, необхідній для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціально розвитку. Батьки або інші особи які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" розмір прожиткового мінімуму на дітей віком до 6 років та від 6 до 18 років встановлено відповідно у 1 032 грн. та 1286 грн.

Згідно із ст.1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що суб»єктивні права дітей на утримання їх батьком є порушеними, визначений сторонами розмір стягнення з відповідача аліментів на дитину при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим та підлягає стягненню, тому позов підлягає до задоволення.

Сума аліментів у вказаному розмірі не є завищеною в нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітньої дитини, її потреб та такою, що створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Визначений розмір аліментів відповідає засадам розумності і справедливості. Судом встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, інших утриманців не має, є фізично здоровим чоловіком і може працювати та виконувати обов"язок по утриманні своєї дитини та сплачувати визначену суму аліментів, яка б забезпечувала необхідний життєвий процес дитини та її розвиток. Будь-яких доказів, заслуговуючих на увагу і спростовуючих показання позивача, відповідач не надав.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів на дитину, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених законом. Аналогічна вимога міститься і у п.23 вищевказаної Постанови Пленуму ВС України.

Згідно ч.ч.2, 3 ст.183 СК України у випадку стягнення аліментів на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку( доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Відповідно до абз.4 п.17 даної Постанови Пленуму ВС України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж визначений у ч.2 ст.182 СК України, а саме 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Щодо максимального розміру аліментів, що стягуються з боржника, то відповідно до ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 % заробітної плати цієї особи, але це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Позов до суду пред'явлений 07 травня 2015 року, а тому відповідно до ст.ст.79, 191 СК України аліменти на дитини повинні стягуватися з указаної дати.

Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд при ухваленні рішення відповідно до ст.88 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в прибуток держави у розмірі 243 грн. 60 коп.

Згідно п.1 ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, на підставі ст.ст.110 СК України, керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 174, 197, 213-215, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

задоволити цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Стягувати з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Голишів Рівненського району Рівненської області, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 13 лютого 1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_1) на користь

ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженки с.Бочаниця Гощанського району Рівненської області, паспорт серії НОМЕР_4, виданий 11 квітня 2000 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_2) аліменти на утримання їх неповнолітніх дітей:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3,

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4,

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/2 частини всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07 травня 2015 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с.Голишів Рівненського району Рівненської області, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 13 лютого 1998 року Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області, ІНПП НОМЕР_1) в прибуток держави (Отримувач коштів УДКСУ у Рівненському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012756. Банк отримувача ГУДКСУ в Рівненській області. Код банку отримувача (МФО) 833017. Рахунок отримувача 31217206700295. Код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 (шістдесят) коп.

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Кушнір Н.В.