Рішення № 44513913, 25.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/2650/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1498/15Головуючий у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Карпушина Г.Л., Мартєва С.Ю.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Гордієнка Юрія Петровича

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від ЗІ березня 2015 року

в справі за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплого господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И Л А :

В грудні 2014 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, зазначав, що відповідачі є споживачами теплової енергії , однак належним чином своїх обов'язків по оплаті за надані послуги не виконують, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 5753 грн. 58 коп.

Прохали стягнути вказану суму боргу з відповідачів.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 31 березня 2015 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг теплопостачання у сумі 5735 (п'ять тисяч сімсот тридцять п'ять ) гри. 58 коп. за період з листопада 2012 року по листопад 2014 року.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Гордієнка Юрія Петровича порушується питання про скасування судового рішення та постановлення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянти вказували, що місцевий суд не врахував, що між сторонами договору про надання послуг взагалі не укладалося, жодних пропозицій та проектів договору вони не отримували;крім того в період з листопада 2012 року по даний час вони взагалі не отримували жодних послуг з теплопостачання, а в їх квартирі взагалі відсутня система теплопостачання, яка була відключена в 2009 році.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що власником спірного житла є відповідач ОСОБА_2

В квартирі також проживає відповідач ОСОБА_5

З 2009 року відповідачі незаконно відключилися від послуг з теплопостачання.

Виходячи зі змісту правових висновків, що висловлені Верховним Судом України в постановах від 16 травня 2011 року у справі №6-9 цс11, від 26 вересня 2012 року № 6-96цс12, від 26 вересня 2012 року № 6-95 цс12, вимог Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76; Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила №630), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, з урахуванням змін, що внесені постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2007 року №1268; Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання (далі - Порядок №4), затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, з урахуванням змін, що внесені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 6 листопада 2007 року №169 (далі - Наказ №169); ч. 2 ст. 383 Цивільного кодексу України :

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитись від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджено центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Пунктами 25, 26 цих Правил передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води регламентується Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 (далі - Порядок), і здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Порядком установлено, що для вирішення питання відключення споживача від мережі центрального опалення він повинен звернутися до міжвідомчої комісії (далі - Комісія) для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. Відключення приміщень від внутрішньо будинкової мережі виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченню робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до Комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого опалення.

Таким чином, єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є акт про відключення, який має бути затверджений відповідною Комісією, а при відсутності зазначеного акта, відключення від системи централізованого опалення без дотримання відповідної процедури є самовільним.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач відключилася від централізованої мережі теплопостачання самовільно, з порушенням встановленого Порядку, а тому не звільняється від сплати заборгованості, що утворилася.

Встановивши факт незаконного відключення від мережі теплопостачання місцевий суд вірно прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості з послуг теплопостачання. Сам по собі факт, що відповідачі фактично не отримують ці послуги не є підставою для відмови у стягненні з відповідачів вказаної суми боргу .

Однак стягуючи з відповідачів солідарно суму боргу місцевий суд не врахував ту обставину, що у відповідності з ст. 541 ЦК України солідарне стягнення може мати місце тільки в тому випадку якщо така відповідальність передбачена договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що власником будинку є відповідачка ОСОБА_2.

У відповідності з вимогами ст. 319 , 322 ЦК України власність зобов'язує. Та власник зобов'язаний утримувати майно що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що заборгованість була нарахована виходячи з квадратних метрів житла, а не з кількості осіб які там проживають.

За таких обставин тягар по несенню оплати боргу лежить виключно на власнику майна, який не позбавлений можливості , за наявності підстав, стягнути частину боргу з осіб, які проживають у будинку.

Таким чином рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача ОСОБА_5 суми боргу підлягає скасуванню з постановлення у справі нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до даного відповідача.

Керуючись ст. 303, 307, 309 ч.1 п.4, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів , -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - адвоката Гордієнка Юрія Петровича задовольнити частково.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від ЗІ березня 2015 року в частині стягнення боргу з ОСОБА_3 скасувати та в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3 відмовити.

В іншій частині рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від ЗІ березня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб до вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : (підписи)

З оригіналом згідно: