Постанова № 44512197, 18.12.2014, Старобільський районний суд Луганської області

18.12.2014

Справа № 1/431/6/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2014 року Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючої -судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

з участю прокурора Самойленко Т.О.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старобільську клопотання захисника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Старобільського районного суду Луганської області від 29.03.2013 року та ухвали апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Старобільського районного суду Луганської області від 29.03.2013 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року, посилаючись на те, що пропущено строки касаційного оскарження через те, що суд першої інстанції не надав можливості ознайомитися з матеріалами справи, а ВСС України відмовив у прийнятті касаційної скарги.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначив, що засуджений був присутній при розгляді справи та оголошенні рішень суду як в першій так і в апеляційній інстанціях, під час проголошень яких роз'яснювався строк та порядок оскарження вказаних процесуальних рішень, а тому вважає, що не надано суду доказів, які б підтвердили поважність причин пропуску ним передбачених законом строків, а також не подав до суду самої касаційної скарги.

Вироком Старобільського районного суду Луганської області від 29.03.2013 року ОСОБА_1 засуджений за ч.2 ст.187, ст. 353, ч. 4 ст.187, ч.3 ст.28 ст.353, ч.5 ст.185, ч. 3 ст. 28 ч.3 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України до 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року вирок Старобільського районного суду від 29.03.2013 року відносно ОСОБА_1 залишено без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 386 КПК України (1960 року) касаційна скарга на вирок суду може бути подана протягом трьох місяців з моменту набрання законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 386 КПК України (1960 року) строк на касаційне оскарження може бути відновлений у випадках і в порядку передбаченому ст. 353 КПК України (1960 року).

Згідно ч.2 ст. 353 КПК України (1960 року) у разі пропуску строку на касаційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання касаційної скарги, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок про відновлення пропущеного строку.

Із постанови ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.06.2014 року вбачається, що ним своєчасно подано касаційну скаргу про перегляд зазначених судових рішень в касаційному порядку та судом надано строк протягом місяця з дня отримання даної постанови для усунення недоліків і повторного звернення до суду касаційної інстанції.

Із постанови ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року вбачається, що ним не усунуто недоліки, і відмовлено ОСОБА_1 у витребуванні кримінальної справи щодо нього та інших для перевірки в касаційному порядку. Крім того, роз'яснено, що в разі пропуску строку на касаційне оскарження клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вирішується виключно судом, який розглядав справу.

Із постанови ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.11.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 не усунув недоліки у встановлені строки (протягом місяця з дня отримання постанови ВССУ від 10.06.2014 року) і подав касаційну скаргу лише 22.10.2014 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, а тому касаційну скаргу визнано такою, що не підлягає розгляду. Також, роз'яснено, що в разі пропуску строку на касаційне оскарження клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вирішується виключно судом, який розглядав справу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску ним строків для подання касаційної скарги.

Посилання засудженого на те, що пропущено строки касаційного оскарження через те що, суд не надав можливості ознайомитися з матеріалами справ, суд не приймає оскільки судом надавалась можливість ознайомитися з матеріалами справи, встановлювався графік (а.с.322 т. 10, 154 т.12), ознайомлення з матеріалами справи і після розгляду справи судом першої інстанції, і після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Матеріали для ознайомлення судом першої інстанції надавалися вчасно, про що він писав відповідні розписки (а.с. 280, 307, 318, т.10, 149, 167, 193, 219, 236, 237 т. 12), але він порушував графік ознайомлення з матеріалами справи. Також, під час ознайомлення з'ясувалося, що засуджений не читає матеріали справи, мотивуючи, що не достатньо світла, відсутні належні умови для ознайомлення (наявність окремої кімнати, столу, стільця). На зауваження, щодо необхідності знайомитися з матеріалами справи і не затягувати ознайомлення засуджений не реагував, про що складені відповідні акти та доповідна записка (а.с. 320, 377, 384, 388, 395, 403, 405 т. 10). Отже, не належить до поважних причин пропуску строку, посилання на не ознайомлення або неповне ознайомлення особи з матеріалами справи або протоколом судового засідання, оскільки обставини, що можуть виникнути при ознайомленні з протоколом або матеріалами справи, можуть бути тільки підставою для доповнення або зміни касаційної скарги.

Отже, враховуючи, що засудженому надавалася можливість ознайомиться з матеріалами справи після проголошення вироку, він мав змогу подати касаційну скаргу в межах визначеного законом строку, а у подальшому, у разі необхідності, скористатись правом на усунення недоліків та доповнення касаційної скарги, визначеним ст. 390 КПК України 1960 року.

Засудженому направлена копія ухвали апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року, одразу після повернення справи до Старобільського районного суду Луганської області, а саме 07.02.2014 року(а.с. 27 т. 12), яку йому вручено 28.02.2014 року (а.с. 80 т. 12), тобто в межах строку на касаційне оскарження.

Судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_1 був присутніми в судовому засіданні при оголошенні оскаржуваної ухали апеляційного суду Луганської області, брали участь у розгляді апеляції, тобто знали про ухвалення судового рішення.

До поважних причин пропуску строку на оскарження судових рішень в касаційному порядку належать обставини, які об'єктивно перешкодили учасникові процесу вчасно подати касаційну скаргу, а саме: важка хвороба учасника процесу, стихійне лихо, смерть або важка хвороба близького родича учасника процесу, вручення засудженому, що знаходиться під вартою, копію вироку мовою, якою він не володіє.

Засудженим подана касаційна скарга протягом трьохмісячного строку на касаційне оскарження, визначеного ч. 2 ст. 386 КПК України 1960 року судом касаційної інстанції надано строк для усунення недоліків, однак без будь-яких поважних причин ОСОБА_1 порушено строк подання касаційної скарги, яку він надав до ВССУ лише 22.10.2014 року понад місячний строк з дня отримання постанови про усунення недоліків.

З клопотанням про поновлення строків на касаційне оскарження звернувся лише 20.11.2014 року, крім того не надав самої касаційної скарги.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та „Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом закону, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не допускається порушення принципу правової визначеності, шляхом безпідставного поновлення строку на оскарження рішення суду, яке набуло чинності та яким права й обов'язки сторін визначені.

Таким чином, клопотання засудженого ОСОБА_1 щодо поважності причини пропуску строку на касаційне оскарження є безпідставним та не відповідають матеріалам справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних перешкод для реалізації права на касаційне оскарження судового рішення протягом строку, встановленого КПК України 1960 року.

Керуючись ст. ст.353, ч.4 ст.386 КПК України (в редакції 1960 року), суд -

постановив:

В задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Старобільського суду Луганської області від 29.03.2013 року та ухвали Апеляційного суду Луганської області від 24.01.2014 року відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 7 діб з часу проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії постанови.

Суддя С.В. Олійник