Ухвала суду № 445113, 05.02.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.02.07 р. № 11/211а

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Борисенко І.В.

суддів: Алданової С.О.

Шипка В.В.

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Ребенко Є.О. – дов. № 26 від 12.01.2007 Кобижча К.М. – дов. № 28 від 12.01.2007

від відповідача -Нітченко Ю.В. – дов. № 54/9/10-010 від 11.01.2007

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові

на постанову Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006

у справі № 11/211а (Бобров Ю.М.)

за позовом ЗАТ "Чернігівська взуттєва фабрика "Берегиня"

до ДПІ у м. Чернігові

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство „Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” (надалі – позивач) звернулось до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (надалі – відповідач, апелянт) з позовом (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 03.08.2006 №646) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Чернігові.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006 р. у справі № 11/211а позов задоволено повністю: визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 12.01.2006р. № 0000221520/0, від 12.05.2006р. № 0000221520/2 та від 13.07.2006р. № 0000221520/3; від 12.05.2006р. № 0004001520/2 та від 13.07.2006р. № 0004001520/3; від 12.05.2006р. № 0004011520/2 та від 13.07.2006р. № 0004011520/3; від 31.05.2006р. № 0004541520/2 та від 13.07.2006р. № 0004541520/3; стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” 3,40 грн. сплаченого державного мита.

Постанова місцевого суду мотивована тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання протягом граничних строків, передбачених названим законом, а не договором про розстрочення податкових зобов’язань.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 15.11.2006р. № 26441/10/10-010, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006р. у справі № 11/211а та прийняти нову постанову, якою відмовити Закритому акціонерному товариству „Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з невірним застосуванням норм матеріального права (а саме Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”), що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів апелянта заперечували та просили у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, судова колегія Київського апеляційного господарського суду, -

ВСТАНОВИЛА:

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000221520/0 від 12.01.2006р., яким за порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 5 742,00 грн. до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 574,20 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000231520/0 від 12.01.2006р., яким за порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 14 746,48 грн. до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 7 373,24 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000241520/0 від 12.01.2006р., яким за порушення позивачем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 40 621,00 грн. до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 8 124,20 грн.

Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в порядку адміністративного узгодження, за результатами якого відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000221520/2 від 12.05.06 р. та № 0000221520/3 від 13.07.06 р., якими до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 574,20 грн. за затримку на 15 календарних днів граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 5 742,00 грн.;

- № 0004001520/2 від 12.05.06 р. та № 0004001520/3 від 13.07.06 р., якими до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 50% в сумі 6 080,24 грн. за затримку на 96-122 календарних днів граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 12 160,48 грн.;

- № 0004011520/2 від 12.05.06 р. та № 0004011520/3 від 13.07.06 р., якими до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 20% в сумі 7 089,80 грн. за затримку на 36-77 календарних днів граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 35 449,00 грн.;

- № 0004541520/2 від 31.05.06 р. та № 0004541520/3 від 13.07.06 р., якими до позивача на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовано штраф у розмірі 10% в сумі 775,80 грн. за затримку на 13-28 календарних днів граничного строку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 7 758,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі Акту Державної податкової інспекції ДПІ у м.Чернігові № 18/15-241 від 12.01.06р. перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання платником податків ЗАТ „Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня”, код 00308376 (далі – акт перевірки від 12.01.06р.).

Копії усіх названих документів наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки від 12.01.06р., перевіркою було встановлено порушення ЗАТ „ЧВФ „Берегиня” п.п.5.3.1 п.5.3 ст. З Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: порушення у 2005 р. граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ, визначених самостійно позивачем у деклараціях з ПДВ від 20.01.05 р. № 113772, від 18.02.05 р. № 3477, від 18.03.05 р. № 9023, від 19.04.05р. № 19950, від 20.05.05. р. № 37010, від 17.06.05 р. № 42320 та розстрочених сум податкових зобов'язань, з урахуванням рішення про скасування розстрочення податкових зобов'язань.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем безпідставно застосовано до позивача штраф за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, ДПІ у м. Чернігові було прийняте рішення від 31.01.05 р. № 3 про розстрочення податкових зобов'язань ЗАТ „ЧВФ „Берегиня” на суму 28 444,00 грн.

На виконання вказаного рішення сторонами було укладено договір про розстрочення від 31.01.05р. № 9, відповідно до якого, сплата 28 444,00 грн. податкових зобов'язань була розстрочена під проценти терміном з 31.01.05р. по 20.12.05 р.

Рішенням ДПІ у м. Чернігові № 2 від 19.05.05р. про скасування розстрочення податкових зобов'язань, було вирішено з 19.05.05р. скасувати рішення від 31.01.05р. № 3 про розстрочення податкових зобов'язань.

Відповідно до преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строк) сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із спірних повідомлень-рішень, до позивача застосовано штраф саме на підставі зазначеної норми Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено перелік джерел самостійної сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу, однак, серед них не передбачено укладення договору про розстрочення податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.14.1.1 п.14.1 ст. 14 названого Закону розстроченням податкових зобов'язань є надання платнику податків бюджетного кредиту на основну суму його податкових зобов'язань без урахування сум пені під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеної згідно з пунктом 16.4 статті 16 цього Закону.

Частиною 2 преамбули Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що цей Закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не регулюються питання погашення бюджетного кредиту у відповідності до договору розстрочення податкового зобов’язання, а, відтак, у відповідача не було правових підстав застосовувати до позивача штраф за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, визначених цим Законом, а не договором про розстрочення податкових зобов’язань.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ЗАТ ЧВФ „Берегиня” були сплачені податкові зобов’язання по податку на додану вартість, самостійно визначені в податкових деклараціях:

- по декларації № 3477 від 18.02.2005р. сума податкових зобов’язань в розмірі 2 401,00 грн. сплачена платіжним дорученням № 366 від 01.03.2005р. (копія наявна в матеріалах справи);

- по декларації № 9023 від 18.03.2005р. сума податкових зобов’язань в розмірі 5 505,00 грн. сплачена платіжними дорученнями № 571 від 25.03.2005р. (2000,00 грн.), № 610 від 29.03.2005р. (3105,00 грн.) (копії наявні в матеріалах справи);

- по декларації № 19950 від 19.04.2005р. сума податкових зобов’язань в розмірі 1 799,00 грн. сплачена платіжним дорученням № 882 від 04.05.2005р. (копія наявна в матеріалах справи);

- по декларації № 37010 від 20.05.2005р. сума податкових зобов’язань в розмірі 7 459,00 грн. сплачена платіжними дорученнями № 1096 від 27.05.2005р. (1000,00 грн.), № 1039 від 23.05.2005р. (1100,00 грн.), № 1059 від 25.05.2005р. (1000,00 грн.), № 1073 від 26.05.2005р. (1000,00 грн.), № 1100 від 30.05.2005р. (2500,00 грн.), ПД № 93 від 24.05.2005р. (1000,00 грн.) (копії наявні в матеріалах справи);

- по декларації № 42320 від 17.06.2005р. сума податкових зобов’язань в розмірі 5742,00 грн. сплачена платіжними дорученнями № 1357 від 25.06.2005р. (1000,00 грн.), № 1378 від 30.06.2005р. (2000,00 грн.), № 114 від 24.06.2005р. (1600,00 грн.), № 115 від 30.06.2005р. (1200,00 грн.) (копії наявні в матеріалах справи).

Крім того, з довідки Державної податкової інспекції у м.Чернігові № 16325/10/24-216 від 28.07.2005 (наданої позивачем до матеріалів справи) вбачається, що станом на 28.07.2005 позивач не має заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.4 ст.71 КАС України).

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо підставності та обґрунтованості оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Чернігові підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006р. у справі № 11/211а – підлягає залишенню без змін.

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові 15.11.2006р. №26441/10/10-010 на постанову Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006р. у справі № 11/211а залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 18.10.2006р у справі № 11/211а за позовом Закритого акціонерного товариства „Чернігівська взуттєва фабрика „Берегиня” до Державної податкової інспекції у м. Чернігові - без змін.

2. Матеріали справи № 11/211а направити до Господарського суду Чернігівської області.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, передбачені ст.ст. 211,212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Борисенко І.В.

Судді

Алданова С.О.

Шипко В.В.