Рішення № 44509155, 26.05.2015, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6290/13-ц

Провадження № 2/0182/2346/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26.05.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Шестакової З.С.

при секретарі - Пометій Е.Т.

за участю: представника позивача - Мирошниченка О.В.

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд

встановив:

Публічне Акціонерне Товариство Комерційний банк „Надра" (далі - ПАТ „КБ „Надра") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивує тим, що 22 лютого 2008 року між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ „КБ „Надра" та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 773134/ФЛ, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 61 080,00 дол. США з виплатою відсоткової ставки у розмірі 12,6% річних зі строком повернення кредиту до 12 лютого 2031 року.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач зобов'язалася належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.

Попри взяті на себе зобов'язання за кредитним договором стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановленні кредитним договором терміни, відповідач ОСОБА_3 не виконує, у зв'язку з чим у відповідача склалась заборгованість за кредитом.

Станом на 27 травня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком становить 851 361 грн. 29 коп., яка складається з наступного:

заборгованість по тілу кредиту - 60 272,70 доларів США, що в еквіваленті складає 481 759,69 грн.; заборгованість по відсоткам - 35 438,57 доларів США, що в еквіваленті складає 283 260,49 грн.; заборгованість по пені - 4 694,09 доларів США, що в еквіваленті складає 37 519,86 грн.; заборгованість по штрафам - 6 108,00 доларів США, що в еквіваленті складає 48 821,24 грн.

22 лютого 2008 року між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ „КБ „Надра" та відповідачем ОСОБА_4 був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 773134/ФЛ від 22 лютого 2008 року.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 протиправно, всупереч умов договору, не повертає позивачу кредит, позивач просив суд задовольнити позов та стягнути солідарно з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

ОСОБА_2, яка є представником відповідача ОСОБА_4, позовні вимоги не визнала та суду показала, що ОСОБА_4 договір поруки з Банком не укладав та що підписував не пам'ятає. Йому погрожували, однак до правоохоронних органів він не звертався, оскільки побоювався за своє життя.

В той же час, представник відповідача просила суд застосувати строк позовної давності, оскільки, відповідно до вимог ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов. Отже, перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) начинається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тому, представник відповідача вважає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови в позові.

Також, представник позивача просила суд зменшити розмір неустойки, оскільки відповідач ОСОБА_4 хворіє та йому необхідно постійне лікування, тому є обставини, які мають істотне значення для застосування норми ч. 3 ст. 551 ЦК України.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_4 суду показала, що Банк мав можливість звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок, на придбання якого був отриманий ОСОБА_3 кредит, однак даним правом не скористався та безпідставно звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач ОСОБА_3 з позовом ознайомлена, про день розгляду справи належним чином повідомлена, в судове засідання не з'явилася та ніяких заяв від неї про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як встановлено судом 22 лютого 2008 року між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ „КБ „Надра", та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 773134/ФЛ, згідно якого позивач надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 61 080,00 доларів США для

придбання нерухомого майна - будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з виплатою відсоткової ставки у розмірі 12,6% річних зі строком повернення кредиту до 12 лютого 2031 року (а.с.4,5).

Відповідно до п.п. 3.3. кредитного договору № 773134/ФЛ від 22.02.2008 відповідач ОСОБА_3 зобов'язалася належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені кредитним договором.

Попри взяті на себе зобов'язання за кредитним договором стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитом відсотків у встановленні кредитним договором терміни, відповідач ОСОБА_3 не виконує, у зв'язку з чим у відповідача склалась заборгованість за кредитом.

Станом на 27 травня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком становить 851 361 грн. 29 коп., яка складається з наступного:

заборгованість по тілу кредиту - 60 272,70 доларів США, що в еквіваленті складає 481 759,69 грн.; заборгованість по відсоткам - 35 438,57 доларів США, що в еквіваленті складає 283 260,49 грн.; заборгованість по пені - 4 694,09 доларів США, що в еквіваленті складає 37 519,86 грн.; заборгованість по штрафам - 6 108,00 доларів США, що в еквіваленті складає 48 821,24 грн.

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

22 лютого 2008 року між ВАТ КБ „Надра", правонаступником якого є ПАТ „КБ „Надра" та відповідачем ОСОБА_4 був укладений Договір поруки (а.с.6).

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору поруки від 22.02.2008 ОСОБА_4 зобов'язався відповідати перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором № 773134/ФЛ від 22 лютого 2008 року в повному об'ємі та відповідно до умов, визначених Кредитним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи стан здоров'я ОСОБА_4, те що він потребує постійного медичного лікування та проведення операцій, його матеріальне становище та заяву його представника щодо зменшення розміру неустойки, суд вважає можливим зменшити суму пені за порушення строків повернення кредиту до розміру 1 000 доларів США, що в еквіваленті складає 7 993,00 грн..

В той же час, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „КБ „Надра" в частині стягнення з відповідача штрафу, в якості забезпечення неналежного виконання зобов'язання, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежно виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Оскільки відповідно до діючого законодавства штрафом та пенею є неустойка, суд приходить висновку про недоцільність стягнення з боржника у разі порушення ним зобов'язання двох видів забезпечення.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед Банком за Кредитним договором № 773134/ФЛ від 22 лютого 2008 року складає 96 711,27 доларів США, що в еквіваленті 773 013,18 грн., яка складається з:

заборгованість по тілу кредиту - 60 272,70 доларів США, що в еквіваленті складає 481 759, 69 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять грн. 69 коп.); заборгованість за процентами - 35 438,57 доларів США, що в еквіваленті складає 283 260, 49 грн. (двісті вісімдесят три тисячі двісті шістдесят грн. 49 коп.); заборгованість по пені - 1 000 доларів США, що в еквіваленті складає 7 993,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три грн. 00 коп.).

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_3 всупереч умов договору не повертає позивачу кредит, суд приходить до висновку, що згідно ч. 2 ст. 1050, ст. 554 ЦК України заборгованість за кредитним договором в сумі 773 013,18 грн. підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ „КБ „Надра" у примусовому порядку.

Доводи представника відповідача ОСОБА_2 в тій частині, що ОСОБА_4 не укладав з Банком договір поруки, оскільки він підписував якісь папери під тиском та погрозами його життя, не можуть бути взяти судом до уваги, оскільки представник відповідача не надав суду будь-яких доказів згідно ст. 10 ЦПК України на підтвердження своїх заперечень проти позову, щодо неправомірних дій з боку ОСОБА_3 або інших осіб, яки погрожували ОСОБА_4. До того ж, як показала представник відповідача до правоохоронних органів ОСОБА_4 не звертався.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, під час укладання договору поруки від 22 лютого 2008 року ОСОБА_4 надав Банку ксерокопії свого паспорту та картку фізичної особи-платника податків, які були власноручно завірені ОСОБА_4 (а.с.15).

Також, в заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_4 не спростовував факт укладання з позивачем договору поруки, відповідно до умов якого він зобов'язався відповідати перед Кредитором за належне виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Однак, вважає договір поруки припиненим відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України (а.с.46-48).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги позивача та доводили заперечення відповідача, представником відповідача суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить висновку, що представник відповідача ОСОБА_4 розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд вважає доведеним факт укладання 22 лютого 2008 року ОСОБА_4 договору поруки з позивачем.

Суд також не може прийняти до уваги доводи представника відповідача в тій частині, що Банк не скористався правом щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки згідно п. 1 Закону України „Про мораторій на стягнення майна громадян України", наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", який набув чинності 07 червня 2014 року, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 закону України „Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України „Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті.

Суд не вбачає підстав для застосування строку позовної давності до вимог Банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та договором поруки, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Приймаючи до уваги те, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та те, що Кредитним договором № 773134/ФЛ від 22 лютого 2008 року строк виконання основного зобов'язання визначено 12 лютого 2031 року, суд приходить висновку, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Отже, таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що позивач пропонував відповідачам повернути кредит достроково у червні 2013 року (а.с.8,9), а в суд з даними позовними вимогами до поручителя ОСОБА_4 ПАТ „КБ „Надра" звернувся 09 липня 2013 року, отже, суд вважає, що Банк пред'явив вимоги до поручителя ОСОБА_4 в межах встановленого законом строку.

Отже, з урахуванням викладених обставин, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню в межах суми боргу 96 711,27 доларів США, що в еквіваленті складає 773 013,18 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають стягненню судові витрати на користь ПАТ „Комерційний банк „Надра" судовий збір по 1 720,50 грн. з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,14,15,57,60,88,212-215,218 ЦПК, 6, 526,546, 549,551,553,554,625,629,1050,1054 ЦК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства „Комерційний Банк „Надра" задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" заборгованість за Кредитним договором № 773134/ФЛ від 22 лютого 2008 року в сумі 96 711,27 доларів США, що в еквіваленті складає 773 013,18 грн. (сімсот сімдесят три тисячі тринадцять грн. 18 коп., яка складається з:

заборгованість по тілу кредиту - 60 272,70 доларів США, що в еквіваленті складає 481 759, 69 грн. (чотириста вісімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять грн. 69 коп.); заборгованість за процентами - 35 438,57 доларів США, що в еквіваленті складає 283 260, 49 грн. (двісті вісімдесят три тисячі двісті шістдесят грн. 49 коп.); заборгованість по пені - 1 000 доларів США, що в еквіваленті складає 7 993,00 грн. (сім тисяч дев'ятсот дев'яносто три грн. 00 коп.).

В іншому в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра" судовий збір по 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) з кожного.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: З. С. Шестакова