Рішення № 44509014, 27.05.2015, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5828/14-ц

Провадження № 2/0182/318/2015

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27.05.2015 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого - судді Шестакової З.С.

секретаря - Пометій Є.Т.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якості третіх осіб Реєстраційна служба Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Головне Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та зустрічному позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, суд

встановив:

Спочатку ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та виконавчого комітету Нікопольської міської ради про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно після смерті сина ОСОБА_6

Під час судового засідання позивач неодноразово уточнювала свої позовні вимоги та остаточно звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, в якості третіх осіб Реєстраційна служба Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, Головне Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про витребування Витягу з реєстру права власності на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_1, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно 2/13 частин даної квартири в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер її син, ОСОБА_6.

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 спадщиною не розпорядився.

Після його смерті відкрилася спадщина на 2/13 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала йому на праві власності на підставі договору міни від 29 травня 1997 року.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є позивач по справі, яка прийняла спадщину шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки зареєстрована та постійно з 29 травня 1997 року проживала в АДРЕСА_1.

На звернення позивача до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових справ, Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 02 квітня 2014 року, оскільки в квартирі АДРЕСА_1 крім померлого ОСОБА_6 зареєстровані: його мати, ОСОБА_3; його дочка, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка на час відкриття спадщини була малолітньою; колишня дружина померлого ОСОБА_5

Дочка померлого ОСОБА_4 також претендує на спадщину після смерті батька та має намір звернутися до суду щодо оформлення спадщини.

ОСОБА_3 не погоджується з правом дочки померлого на спадкування, вважає, що вона спадщину не прийняла. Тому ОСОБА_3 претендує, щоб їй було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на всю частку спадкового майна.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті сина відповідно до вимог ст.ст. 529, 549 ЦК України (в редакції 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини), в той же час його дочка ОСОБА_9 спадщину не прийняла, зареєстрована за адресою місця знаходження спадкового майна не була та пропустила строк для прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_10, тому позивач просила суд задовольнити її позовні вимоги та визнати за нею право власності на 2/13 частин квартири за адресою: АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги позивача та просила суд їх задовольнити.

ОСОБА_2, який є представником відповідача ОСОБА_4, позовні вимоги ОСОБА_3 визнав частково, не заперечив проти визнання за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6 на 1/13 частину квартири АДРЕСА_1.

В той же час, відповідач ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що вона була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 разом з батьками ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

На час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 вона була неповнолітньою, не мала можливості самостійно скористатися правом звернення до нотаріуса. Однак, вважає, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року), оскільки була зареєстрована разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1.

Листом № 2989/02-14 від 26.11.2013 державний нотаріус Другої Нікопольської державної нотаріальної контори повідомив її про те, що спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його мати ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 не надала нотаріусу правоустановчі документи на спадкове майно, їй було пропоновано звернутися до суду.

Оскільки ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті батька шляхом фактичного вступу в управління та користування спадковим майном, так як на час відкриття спадщини та до теперішнього часу зареєстрована за місцем знаходження спадкового майна за адресою: АДРЕСА_1; а також на день його смерті була неповнолітньою, вона просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 на 1/13 частину квартири АДРЕСА_1.

Представник відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 не визнала та суду показала, що ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 так як не була зареєстрована в АДРЕСА_1 та протягом строку для прийняття спадщини не подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Просила суд в позові ОСОБА_4 відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні 28 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 не визнала та суду показала, що вона перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 та від шлюбу мають дочку ОСОБА_4. За життя вони разом з позивачем обміняли належну їм на праві власності квартиру на 8/13 частин квартири АДРЕСА_1 та зареєструвались за вказаною адресою. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 помер. На день його смерті шлюб між ними був розірваний. Після його смерті відкрилась спадщина на 2/13 частин квартири АДРЕСА_1. Спадкоємцями після його смерті є позивач, яка доводиться матір'ю ОСОБА_6, та дочка ОСОБА_4, яка на час відкриття спадщині була неповнолітня. Вона, як законний представник неповнолітньої ОСОБА_4, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, оскільки на той час позивач звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору міни. Справа тривалий час розглядалася у судах різних інстанцій. Після завершення розгляду справи ОСОБА_4 звернулася до нотаріусу щодо оформлення спадщини. Нотаріус роз'яснила їй про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки мати померлого ОСОБА_3 оспорює факт її реєстрації разом із спадкодавцем та не погоджується з її правом на спадкування на частку у квартирі, яка належала померлому ОСОБА_4

В судове засідання 25 травня 2015 року ОСОБА_5 не з'явилася, про день розгляду справи була належним чином повідомлена у судовому засіданні 28.04.2015, ніяких заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Треті особи: Реєстраційна служба Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області та Головне Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області з позовами ознайомлені, про день розгляду справи належним чином повідомлені.

Від Головного Управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області надійшла до суду заява про розгляд справи без участі їх представника.

Представник Реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився без поважних причин.

Сторони не заперечили проти розгляду справи без участі представників третіх осіб.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 529 ч. 1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на момент відкриття спадщини) при успадковуванні за законом спадкоємцями першої черги є у рівних частках діти (у тому числі усиновлені), подружжя та батьки померлого.

Згідно зі ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено судом та підтверджується довідкою КП „Нікопольське МБТІ" № 2442 від 22.09.2014, станом на 30 липня 2003 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за:

8/13 частин - ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на підставі договору міни від 29 травня 1997 року, реєстраційний № 3-4445, посвідчений приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В.; 5/13 частин - ОСОБА_13, на підставі договору міни від 31 березня 1999 року, реєстраційний № 1-842, посвідчений Першою Нікопольською державною нотаріальною конторою (а.с.37).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_6, який доводиться рідним сином ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_4 (а.с.7,8).

На випадок своєї смерті ОСОБА_6 спадщиною не розпорядився (а.с.41).

Після його смерті відкрилася спадщина на 2/13 частин квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до вимог ст. 529 ч. 1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його мати - позивач по справі ОСОБА_3 та його дочка - відповідач ОСОБА_4

На час відкриття спадщини шлюб між подружжям ОСОБА_4 був розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 05 березня 2002 року зроблено запис за № 100 (а.с.57).

07 грудня 2012 року позивач ОСОБА_3 звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових справ після смерті ОСОБА_6 (а.с.43).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій Другої Нікопольської державної нотаріальної контори від 02 квітня 2014 року відповідно до ст. 49 Закону України „Про нотаріат" було відмовлено ОСОБА_3 в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частку спадкового майна, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6, так як спадкоємицею на час відкриття спадщини є також, дочка померлого, ОСОБА_4, яка на час відкриття спадщини була малолітньою та на спадщину претендує (а.с.9,65).

01 жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою, щодо прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_6

Листом № 2989/02-14 від 26.11.2013 завідуюча Другої Нікопольської державної нотаріальної контори роз'яснила ОСОБА_4 про неможливість видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька, оскільки нею не надано правоустановчих документів на спірну частку квартири. Також, другий спадкоємець ОСОБА_3 не погоджується з правом ОСОБА_4 на спадкування частки померлого ОСОБА_6 (а.с.60).

Факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у суду не викликає сумніву, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР вони фактично вступили в управління та володіння спадковим майном, так як постійно проживали в АДРЕСА_1 з дня міни житла з 29 травня 1997 року та були зареєстровані в цій квартирі (а.с.6,49,70,71).

Доводи позивача ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_4 не прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_6 та не була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, не можуть бути прийняти судом до уваги з наступних підстав.

Факт реєстрації ОСОБА_4 разом з батьком ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується довідкою з місця проживання, яка була видана ТОВ „Оселя Нікополь" від 28 листопада 2012 року (а.с.49), довідкою від 19 червня 2014 року, виданої директором ТОВ „СК Комфорт" Чмишук В.В. на запит нотаріуса Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Балашової В.М. (а.с.70,71), паспортом її матері ОСОБА_5, з якого вбачається, що вона була зареєстрована за вказаною адресою з 26 червня 1997 року (а.с.124).

До того ж, з 29 травня 1997 року позивач ОСОБА_3 та відповідач ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору міни від 29.05.1997 року, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Максименко О.В. за реєстровим № 3-4445. Право власності було зареєстровано в КП „НМБТІ" 02 червня 1997 року за № 7899-8 (а.с.10).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В той же час доказів, які б спростовували позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4 та доводили заперечення ОСОБА_3, останньою суду не надані.

Крім того, в заяві про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.12.2012 ОСОБА_3 вказала, що крім неї, спадкоємицею за законом є, в тому числі, дочка померлого ОСОБА_4, та надала довідку ТОВ „Оселя Нікополь" від 28.11.2012 про реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 на момент відкриття спадщини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.43,49).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить висновку, що ОСОБА_3 розпорядилася своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи те, що спадкоємиця ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була неповнолітньою, фактично прийняла спадщину, що підтверджується її реєстрацією разом з батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_5 за місцем знаходження спадкового майна - квартири АДРЕСА_1, суд приходить висновку, що вона має право спадкування на 1/13 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, задовольнивши тим самим позовні вимоги ОСОБА_4 за зустрічним позовом.

Суд також не вбачає підстав для застосування позовної давності до позовних вимог ОСОБА_4 щодо визнання права власності на спадкове майно за законом після смерті батька, оскільки вважає, що ОСОБА_4 прийняла спадщину відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.

До того ж, ч. 3 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В той же час, такої заяви від ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_1 до суду не надходило.

З урахуванням викладених обставин, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтованими в частині визнання за нею права власності на 1/13 частину квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6.

Суд вважає, що немає необхідності встановлювати факт прийняття спадщини ОСОБА_3 після смерті її сина ОСОБА_6, оскільки нормою ст. 549 ч. 1 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Також, 29 грудня 2014 року на запит суду Реєстраційною службою Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області була надана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.86).

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сплатили судові витрати в однаковому розміру по 243,60 грн. та судом за сторонами визнано право власності на спадкове майно в рівних частках, суд вважає можливим зараховувати сплачені кожною із сторін судові витрати в рахунок присудження одна одній.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, 529, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/13 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 31,7 кв.м, житловою площею 16,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті сина ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Нікополі Дніпропетровської області.

В інший частині в позові ОСОБА_3 відмовити.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/13 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 31,7 кв.м, житловою площею 16,3 кв.м, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Нікополі Дніпропетровської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: З. С. Шестакова