Рішення № 44508127, 20.11.2013, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/2749/13-ц

№ провадження 2/208/2740/13

РІШЕННЯ

Іменем України

20 листопада 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Ізотова В.М., при секретарі Кушта І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 "про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави",

встановив

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28.07.2006 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у сумі 174225 гривень зі сплатою 19% річних за весь термін фактичного користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.07.2013 року.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та ОСОБА_1 28.07.2006 року був укладений договір застави, за яким відповідачка ОСОБА_1 передала у заставу належний їй на праві власності автомобіль марки SSANG YONG ACTYON, 2006 року випуску, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

02.02.2012 року ПАТ "Сведбанк" уклало з ТОВ "Вердикт Фінанс" договори факторингу та відступлення прав за договором застави, згідно з якими ПАТ "Сведбанк" відступив ТОВ "Вердикт Фінанс" свої права вимоги по кредитним договорам від боржників та за договорами застави рухомого майна.

01.06.2012 року ТОВ "Вердикт Фінанс" уклав з ОСОБА_2 договір поруки, згідно з яким обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 кредитного договору від 28.07.2006 року, становить 2000 грн.

Посилаючись на те, що, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 15.02.2013 року утворилася заборгованість в сумі 268640 грв. 18 коп., позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним зобов'язанням в сумі 2000 грв. та в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави шляхом продажу заставленого автомобіля з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням ТОВ "Вердикт Фінанс" всіх необхідних повноважень для здійснення продажу предмета застави.

У зв'язку з тим, що відповідачі тричі в судові засідання не з'явилися без поважних причин, у зв'язку з чим було проведено заочний розгляд справи і згідно заочного рішення суду від 18.06.2013 року позов було задоволено у повному обсязі.

07.08.2013 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про скасування заочного рішення суду від 18.06.2013 року в якій вона зазначила, що про час та місце розгляду справи вона не була повідомлена належним чином що позбавило її можливості спростувати вимоги позивача у ході судового розгляду справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.08.2013 року заочне рішення від 18.06.2013 року було скасовано та призначено справу до розгляду на 22.08.2013 року, про що учасники процесу були повідомлені належним чином. Разом з тим, ні 22.08.2013 року, ні 12.11.2013 року, ні 20.11.2013 року відповідачі знову тричі в судові засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили і з заявою про розгляд справи за їх відсутності не звертались, що дозволило суду провести розгляд справи за їх відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився надавши суду заяву в якій просив розглянути справу за його відсутності та задовольнити позов у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини, дійшов до висновку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 28.07.2006 року між Акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого стало Публічне акціонерне товариство "Сведбанк", та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2607/0706/61-004 за умовами якого банк надав, а ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 174225 гривень зі сплатою 19% річних за весь термін фактичного користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 28.07.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та відповідачкою ОСОБА_1 28.07.2006 року був укладений договір застави, згідно з яким відповідачка ОСОБА_1 передала у заставу автомобіль марки SSANG YONG ACTYON, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить їй на праві власності.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до п. 5.1.1 вищезазначеного кредитного договору, позичальник - відповідачка ОСОБА_1 зобов'язалася забезпечити своєчасне повернення кредиту і сплату нарахованих відсотків.

Банк свої зобов'язання виконав, а позичальник - відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконує, в результаті чого, згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за кредитним договором станом на 15.02.2013 року складає 268640 гривень 18 копійок.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст.ст. 589, 590 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченою заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави, що здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 19 Закону України "Про заставу", за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтягував, який ініціює звернення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Позивачем вищезазначена вимога Закону була виконана, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 38848874 від 19.11.2012 року (а. с. 47).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача. Якщо боржник, у володінні якого знаходиться предмет забезпечувального обтяження, не виконує обов'язок щодо передачі предмета забезпечувального обтяження у володіння обтяжувача, звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, приймаючи до уваги, що ТОВ "Вердикт Фінанс" є належним позивачем за даним позовом, має право відповідної вимоги до відповідача ОСОБА_3 та поручителя, враховуючи, що позивач зареєстрував в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову щодо солідарного стягнення з відповідачів на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" 2000.00 грн., звернення стягнення заборгованості за кредитним договором на предмет застави.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно вищезазначеної норми Закону, 02.02.2012 року між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Вердикт Фінанс" було укладено договір факторингу № 11 (а.с. 20-31) та договір "Про відступлення права за договором застави" (32-34), згідно з якими ПАТ "Сведбанк" разом з відступленням своїх прав вимоги заборгованостей по кредитним договорам від боржників, одночасно відступило ТОВ "Вердикт Фінанс" і права вимоги за договорами застави рухомого майна, які визначені цим договором включаючи кредитний договір і договір застави укладені з ОСОБА_1

Згідно повідомлення (а.с. 35-36) надісланого 12.06.2013 року ТОВ "Вердикт Фінанс" на адресу відповідачки ОСОБА_1 , остання була повідомлена про укладення між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Вердикт Фінанс" договору фактору та про необхідність виплатити заборгованість яка виникла у відповідача за кредитним договором укладеним 28.07.2006 року між відповідачкою та АКБ "ТАС-Комерцбанк".

01.06.2012 року ТОВ "Вердикт Фінанс" уклав з ОСОБА_2 договір поруки № 2607/0706/61-004-П, згідно з яким обсяг відповідальності поручителя перед кредитором за невиконання ОСОБА_1 кредитного договору від 28.07.2006 року, становить 2000 грн.

Згідно з ст. 553 ЦК України, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

В силу ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору поруки, відповідач ОСОБА_2, як поручитель, зобов'язується перед Кредитором відповідати за невиконання відповідачки ОСОБА_1 обов'язків, які виникли на підставі кредитного договору № 2607/0706/61-004 від 28.07.2006 року у обсязі 2000 грн.

В поданій заяві про скасування заочного рішення ОСОБА_1 зазначила, що, дійсно, 28.07.2006 року вона уклала з АКБ "ТАС-Комерцбанк" кредитний договір згідно якого банк надав, а вона отримала кредит у сумі 174225,00 гривень на строк до 28.07.2013 року. Проти позову заперечує, оскільки був сплачений кредит в сумі 97314,00 грн. (згідно копій квитанцій 2006, 2007, 2008 років).

На думку суду, доводи ОСОБА_1 щодо сплати кредиту були враховані позивачем при звернені до суду 12.04.2013 року, позивач надав суду розрахунок заборгованості станом на 15.02.2013 року.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, користуючись при цьому рівними правами, на засадах змагальності, згідно ст. 10 ЦПК України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦКУ України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 11, 16, 509, 525, 526, 527, 530, 549, 553, 554, 589, 590, 1050, 1054 1077 ЦК України, статтями 15, 19, 20 Закону України "Про заставу", статтям 24, 25, 26, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", статтями 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 "про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави", задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" 2000,00 (дві тисячі) гривень - заборгованість за кредитним зобов'язанням по договору поруки № 2607/0706/61-004-П від 01.06.2012 року.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2607/0706/61-004 від 28.07.2006 року, яка станом на 15.02.2013 року становить 268 640 гривень 18 копійок, звернути стягнення на предмет застави: автомобіль марки SSANG YONG ACTYON, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартість якого, згідно договору застави складала 174 225 гривень, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу вказаного автомобіля Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" з укладанням від її імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, з наданням повноважень на отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ТОВ "Вердикт Фінанс" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Передати у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Фінанс" предмет застави: автомобіль марки SSANG YONG ACTYON, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності та знаходиться у неї або інших осіб, а також комплект ключів від цього автомобіля.

Стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Вердикт Фінанс" судовий збір у сумі 1762 грв. 25 коп. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 25 копійок).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Ізотов В. М.