Ухвала суду № 44507617, 03.06.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 191/2803/13-к

Провадження № 1кп/201/294/2015

УХВАЛА

2 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Мельниченко С.П., суддів Батманової В.В. і Ходаківського М.П., за участі секретаря судового засідання Верменич В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 12013040390000641 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жданово Солонянського району Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 364 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м.Стаханов Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289,ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Солоне Дніпропетровської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця с. Юрківці Немерівського району Вінницької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5

обвинуваченого у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України,

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор Заворотна О.В.

обвинувачені ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

захисники ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_10

ОСОБА_11

ОСОБА_12

ОСОБА_13

представник цивільного

позивач ОСОБА_14

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 року закінчується строк тримання обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 під вартою, а тому судом на виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України було поставлено питання доцільності продовження тримання їх під вартою.

Прокурор просила продовжити строк тримання обвинувачених під вартою посилаючись на те, що на сьогоднішній день не відпали ризики визначені ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачені можуть переховатись від суду, знищити документи чи речі, які мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконно впливати на потерпілого і свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, прокурор просила продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3

Представник цивільного позивача просив продовжити термін дії запобіжних заходів відносно обвинувачених, так як існують ризики того, що обвинувачені можуть переховатись від суду.

Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти продовження домашнього арешту ОСОБА_3, так як прокурором не заявлено належним чином клопотання про продовження цього запобіжного заходу. Що стосується питання доцільності продовження тримання під ватою обвинувачених, то захисник зазначила, що прокурором не доведено жодного з ризиків визначених ст. 177 КПК України, тримання під вартою триває понад два роки, що виходить за межі розумного, а тому просила змінити запобіжний захід на більш м'який.

Захисник ОСОБА_9 підтримав захисника ОСОБА_8

Захисник ОСОБА_13 заперечував проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою пояснивши, що ризиків визначених ст. 177 КПК України не має, а обвинувачений ОСОБА_2 має тісні соціальні зв'язки, а тому просив змінити запобіжний захід на більш м'який.

Захисник ОСОБА_10 також заперечувала проти продовження тримання під вартою обвинувачених, просила змінити запобіжний захід на більш м'який, так як обвинувачений тривалий час тримається під вартою, ризиків прокурором не доведено і у обвинуваченого два тижні тому народилась дитина, що говорить про міцність його соціальних зв'язків.

Захисник ОСОБА_12 заперечувала проти продовження строку тримання обвинувачених під вартою, посилаючись на відсутність ризиків та тривалість тримання обвинувачених під вартою.

Захисник ОСОБА_11 також заперечував проти продовження тримання обвинувачених під вартою посилаючись на відсутність ризиків та на те, що обвинувачений має міцні соціальні зв'язки.

Обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, так як прокурором не доведено наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України, сама по собі тяжкість злочину в якому він обвинувачується не може бути підставою для продовження терміну дії найсуворішого запобіжного заходу, який застосовано протягом тривалого часу. На сьогоднішній день актуальність ризиків зникла, а тому обвинувачений вважає, що є всі підстави для зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, так як прокурором на доведено реальності загрози впливу на свідків і потерпілих, обвинувачений невиправдано довго тримається під вартою, в ой час як він має постійне місце проживання, та на утриманні у нього престарілий батько і двоє неповнолітніх дітей, раніше він не судимий та позитивно характеризується.

Обвинувачений ОСОБА_7 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, так як ризики визначені ст. 177 КПК України відсутні, його тримання під вартою не може обгрунтовуватись самою лише тяжкістю покарання.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 також заявили клопотання про зміну запобіжного заходу на більш м'який, так як ризики відсутні, вони тривалий час безпідставно тримаються під вартою при тому, що тяжкість злочину не може бути підставою для найсуворішого запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника ОСОБА_8

Вирішуючи клопотання обвинувачених та одночасно питання про доцільність продовження обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, а згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачених суд враховує:

- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, які являються особливо тяжкими та передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 15 років;

- розмір майнової шкоди у завдані якого обвинувачуються ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та який є особливо великим;

- обставини вчинення злочину в якому обвинувачуються особи;

- те, що ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, не працюють, а ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочину під час виконання своїх обов'язків;

- те, що ОСОБА_2 обвинувачується ще й вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 364 КК України, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по ч. 2 ст. 353, ч. 1 ст. 263 КК України, а ОСОБА_6 по ч. 1 ст. 263 КК України,

що в своїй сукупності говорить про наявність ризиків визначених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість обвинувачених переховатись від суду з метою уникнення відповідальності та вплинути на потерпілих і свідків з метою спотворення обставин злочину.

При цьому суд враховує міцність соціальних зв'язків обвинувачених, їх вік, те, що ОСОБА_5 працював до затримання, відсутність у обвинувачених судимостей, однак ці обставини, з урахуванням обставин які перелічено вище, не свідчать про те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу забезпечить процесуальну дисципліну обвинувачених та усуне наявність ризиків визначених ч. 1, 3 ст. 177 КПК України

Враховуючи, що обвинуваченні обвинувачуються у вчиненні злочину із погрозою застосування насильства, суд вважає за необхідне не визначати розмір застави.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 суд приходить до наступних висновків.

Статтею 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку передбаченому главою 18 КПК України, крім питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, яке суд у всякому разі повинен вирішувати.

Стаття 181 КПК України, яка міститься в 18 главі, передбачає можливість продовження строку тримання особи під домашнім арештом за клопотанням прокурора в порядку передбаченому ст. 199 КПК України, а ст. 194 КПК України передбачає можливість продовження строку покладення обов'язків на обвинуваченого також в порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Стаття 199 КПК України передбачає, що таке клопотання має бути подане не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали, повинне містити ряд реквізитів, однак прокурором таке клопотання не подано, а заявлено усно, що унеможливлює його розгляд в рамках КПК України, а тому воно підлягає залишенню без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.183, 331, 314-316 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 до 1 серпня 2015 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 до 1 серпня 2015 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 до 1 серпня 2015 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 до 1 серпня 2015 року.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до 1 серпня 2015 року.

Ухвала окремому оскарженню на підлягає. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ст. 392 КПК України.

Головуючий-суддя: С.П. Мельниченко

Судді В.В. Батманова М.В. Ходаківський