Постанова № 4450629, 02.06.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-8072/08/0470

П О С Т А Н О В А

Іменем України

02 червня 2009 року о 18 годині 00 хвилин м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Кошляк Ю.В.

за участю позивачів - ОСОБА_1., ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, треті особи: Виконавчий комітет Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення про відмову у реєстрації права власності, зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. та ОСОБА_2звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, треті особи: Виконавчий комітет Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради з вимогами:

-  визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське

бюро технічної інвентаризації» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код 03341776) по відмові у реєстрації права власностіОСОБА_1та ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна: квартиру АДРЕСА_1;

-  скасувати рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро

технічної інвентаризації» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код 03341776) від 05 липня 2007 року про відмову у реєстрації права власностіОСОБА_1та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1;

-  зобов'язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної

інвентаризації» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 9, ідентифікаційний код 03341776) здійснити державну реєстрацію права власностіОСОБА_1та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, ж/пл. 31,1 кв.м., загальною - 45,2 кв.м.

В судовому засіданні позивачами позовні вимоги були підтримані в повному обсязі.

В судовому засіданні ухвалою суду від 05 грудня 2008 року третіми особами до участі у справі було залучено Виконавчий комітет Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради та Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було вказано, що ОСОБА_1та ОСОБА_2 проживають та прописані в квартирі АДРЕСА_1 з 1997 року. Проте до 1995 року у цій квартирі проживала ОСОБА_3. За життя вищезазначена квартира ОСОБА_3 була приватизована, приватизаційні документи після її смерті були передані в Другу державну нотаріальну контору.

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.05.1997 року № 182 квартира взята на баланс ВЖ РЕО Ленінського району м. Дніпропетровська та зарахована у перелік службових. Згідно ст. 121 ЖК України та клопотання ВЖ РЕО (лист № 368 від 05.10.1996 року) службова двокімнатна квартираАДРЕСА_1була надана позивачам, про що було видано службовий ордер № 3с сер. 97 від 02.06.1997 року.

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради від 03.2002 року № 97 змінено правовий статус вищезазначеної службової квартири та квартира переведена до загального житлового фонду та зазначено видати ордери на позивачів.

08.06.2006 року позивачі звернулися до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради із заявою про реєстрацію права власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, однак відповідач відмовився в реєстрації права власності на підставі того, що заявлене право вже зареєстровано, про що мається запис у реєстровій книзі № 8п-4.

Позивачі вважають дії відповідача незаконними, оскільки вони мають свідоцтво про право власності на житло.

Представник відповідача КП ДМБТІ в судове засідання 02.06.2009 не прибув, однак в процесі розгляду справи останнім були надані пояснення стосовно того, що дії відповідача є правомірними, оскільки відповідно до п. 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерство юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року у реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна відмовляється, якщо заявлене право вже зареєстровано.

 Представники третіх осіб - Виконавчого комітету Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради та Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради - в судове засідання не прибули, про день, час, місце розгляду справи повідомлялися належним чином та відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України їх неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду даної справи.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали справи суд вважає заявлені позивачем вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що в 1995 році начальником ВЖ РЕО Ленінського району на адресу голови Виконкому Ленінської райради народних депутатів було направлено клопотання про переведення квартири АДРЕСА_1 у перелік службових, у зв'язку зі смертю квартиронаймачки ОСОБА_3

За життя вищезазначена квартира ОСОБА_3 була приватизована, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло видане Виконкомом міської Ради народних депутатів м. Дніпропетровська від 17.10.1995 року за № 6/999-95.

Відповідно до листа заступника начальника управління житлового господарства виконкому Дніпропетровської міської ради ОСОБА_4 за № 3/2204 приватизаційні документи після смерті ОСОБА_3були передані в Другу державну нотаріальну контору 13.02.1996 року за вх. № 54.

Після смерті ОСОБА_3заяв про прийняття спадщини в Другу державну нотаріальну контору не надходили, що підтверджено відповіддю за підписом завідувача Другої державної нотаріальної контори за № 260 від листопада 1996 року.

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів від 16.05.1997 року № 182 зазначена квартира була взята на баланс ВЖ РЕО Ленінського району. Звільнена приватна двокімнатна квартира АДРЕСА_1ж/пл.. 31,1 кв.м. загальною -45,2 кв.м. та зарахована у перелік службових. Згідно ст. 121 ЖК України та клопотання ВЖ РЕО (лист № 368 від 05.10.1996 року) службова двокімнатна квартираАДРЕСА_1була наданаОСОБА_1 у т.ч. дочкам ОСОБА_5 та ОСОБА_2, про що було видано службовий ордер № Зс сер. 97 від 02.06.1997 року.

Рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради від 03.2002 р. № 97 змінено правових статус вищезазначеної службової квартири та квартира переведена до загального житлового фонду.

Цим же рішенням зобов'язано спеціаліста з житлових питань виконкому видати ордер на вищезазначену квартиру ОСОБА_1. на родину із 2-х осіб, у т.ч. дочку ОСОБА_2ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н. та зняти з квартирного обліку, як забезпечену житловою площею згідно встановленої норми.

25.11.2002 року на підставі цього рішення позивачам було видано ордер № 21 на право зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1

З 1997 року позивачі проживають та прописані в вищезазначеній квартирі, що підтверджено довідкою паспортиста КЖЕП.

31.05.2006 року Управлінням житлового господарства Дніпропетровської міської ради позивачам було видано Свідоцтво про право власності на житло по АДРЕСА_1 за № 6/265-06.

08.06.2006 року ОСОБА_1. звернулась до відповідача - КП «ДМБТІ» із заявою про державну реєстрацію права власності на вищезазначений об'єкт нерухомого майна - на підставі Свідоцтва про право власності на житло.

05 липня 2007 року відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна. Правовим обгрунтуванням відмови у реєстрації визначено п. 3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації:

- заявлене право вже зареєстровано, про що мається запис у реєстровій книзі № 8п-4.

Суд проаналізувавши доводи сторін зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав є свідоцтво про право власності на будівлю (частину будівлі), споруду.

Згідно п.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерство юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 - компетенцією відповідача є виключно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, тобто внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів.

Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.

У п.2.1 Положення зазначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Проте відповідно до п.3.3 Положення у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо заявлене право вже зареєстроване.

Також абз. 6 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлює, що у державній реєстрації права власності може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Таким чином можна зробити висновок про правомірність відмови відповідача здійснити реєстрацію права власності на житло по АДРЕСА_1 за позивачами у зв'язку з наявною реєстрацією такого права за померлою ОСОБА_3.

Крім того, в ході судового розгляду справи, судом було направлено запит на адресу Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з проханням надати інформацію (відомості) стосовно того, яке було прийняте рішення за результатами розгляду правовстановлюючих документів наАДРЕСА_1

Проте листом № 1595 від 14.05.2009 року нотаріальною конторою було надано відповідь про неможливість надання відповіді на запит, оскільки спадкова справа після смерті ОСОБА_3не заводилась.

Відповідно до ч.1 ст.1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття суд визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Тому для вирішення зазначеного питання позивачів орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини має право звернутися до суду з заявою про визнання спадщини померлої ОСОБА_3відумерлою. Тільки після визнання судом спадщини відумерлою ця спадщина перейде у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. При цьому, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи обґрунтоване рішення, чи використані повноваження з метою, з якою це повноваження надано, та ін.

Отже, суд вважає вимоги позивачів такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відмова відповідача здійснити реєстрацію права власності за позивачами на вказане домоволодіння є правомірною.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 69-72, 86, 94, 128, 160-162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, треті особи: Виконавчий комітет Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними дій, скасування рішення про відмову у реєстрації права власності, зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

В повному обсязі постанова суду викладена 08.06.2009.

Суддя     С.В. Чабаненко