Ухвала суду № 44505818, 28.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/67004/14, К/800/66312/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючої судді - Васильченко Н.В.,

суддів: Шведа Е.Ю., Леонтович К.Г.

провівши попередній розгляд справи за касаційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі №815/1276/13-а позовом ОСОБА_2 до Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступник Державна архітектурно-будівельна інспекція України в особі Департаменту ДАБІ у Одеській області), треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, в якому просила зобов'язати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області скасувати проведену 17 жовтня 2012 року реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД1812192, а саме двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є власницею 17/100 частин житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_5, на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 9 листопада 2007 року по справі №2-3227/2007, яке набрало законної сили. Власником інших 33/50 частин житлового будинку з надвірними спорудами за зазначеною адресою є ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12.03.1997 року. У лютому 2013 року позивачу стало відомо про те, що інспекцією Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області була проведена реєстрація Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме двоповерхового житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. Позивач зазначав, що вказаний будинок був реконструйований та прийнятий в експлуатацію відповідачем без повідомлення про це ОСОБА_2, як співвласника, та без її згоди. Враховуючи, що відповідач прийняв в експлуатацію житловий будинок та зареєстрував Декларацію про готовність цього об'єкта до експлуатації в порушення норм чинного законодавства та прав позивача, реєстрація вказаної Декларації підлягала скасуванню.

Також, 25 лютого 2013 року в якості третьої особи до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом про визнання дій протиправними, визнання декларації про готовність об'єкта недійсною та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що самочинне будівництво, здійснене за адресою АДРЕСА_1, порушує її права, як суміжного землекористувача, оскільки даний реконструйований житловий будинок не відповідає вимогам ДБН 360-92** в частині протипожежного та санітарного розривів між будинком літ. «Ф» і існуючим гаражем, збудованим на її земельній ділянці, та затемнює її ділянку. В зв'язку з цим після проведення перевірки Київська районна державна адміністрація Одеської міської ради звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про приведення об'єкту до попереднього стану. За цим позовом у Київському районному суді м. Одеси відкрито провадження по цивільній справі № 1512/11738/2012, проте, ОСОБА_3 вдалось отримати від відповідача декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що порушує права ОСОБА_1

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений повністю. Зобов'язано Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області виконавчого комітету Одеської міської ради скасувати проведену 17 жовтня 2012 року реєстрацію Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД18212192794, а саме двоповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Відмовлено у задоволені вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, у справі за позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області виконавчого комітету Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3, ОСОБА_4, та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1, про визнання дій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області незаконними, визнання декларації № ОД18212192794 недійсною та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 грудня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання декларації про готовність об'єкта недійсною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим по справі рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2013 року, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прийняття в експлуатацію збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття в експлуатацію яких подаються до 31 грудня 2012 року, здійснюється безоплатно інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж таких об'єктів за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, протягом 30 днів з дня подання заяви.

Порядок прийняття в експлуатацію цих об'єктів і проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж визначається центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури та встановлений положеннями Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, що затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 року № 91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.07.2011 року за № 830/19568 (Порядок).

Підпунктом 3.1 цього Порядку встановлено, що прийняття в експлуатацію об'єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області це територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції України, утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 549 та діє з 08.06.2011 року. Таким чином Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області наділена відповідними повноваженнями щодо реєстрації декларацій про готовність до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно із п. 3.2 Порядку для прийняття в експлуатацію замовник або його уповноважена особа подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції за місцезнаходженням об'єкта заяву про прийняття в експлуатацію об'єкта за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, до якої додаються: два примірники заповненої декларації; звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта з висновком про їх відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації; засвідчені в установленому порядку копії: документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт; технічного паспорта, виданого бюро технічної інвентаризації.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 17 жовтня 2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області на замовлення ОСОБА_3 за № ОД18212192794 зареєстрована Декларація про готовність об'єкту до експлуатації - двоповерхового житлового будинку літ. «Ф», 2000 року будівництва, загальною площею 193, 6 кв. м., житловою 110,7 кв. м., розташованого на земельній ділянці площею 728 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1.

Як підставу для реєстрації ОСОБА_3 надав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області Декларацію, до якої додав такі документи на підтвердження даних, вказаних у Декларації: технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; Договір на право будівництва та безстрокового користування земельною ділянкою від 07.08.1950 року б/н, укладений з житловим управлінням виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих та ОСОБА_6; витяг з рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих від 15.09.1949 року № 1134 "Про відвід земельних ділянок під особисте житлове будівництво" ОСОБА_6; договір купівлі-продажу від 25.02.1997 року, що був укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_3

Згідно п. 3.2. Порядку заява про прийняття в експлуатацію об'єкта підписується також співвласниками земельної ділянки та зазначеного об'єкта (у разі їх наявності). При цьому судами встановлено, що заява до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про прийняття в експлуатацію об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 подана лише ОСОБА_3 та не підписана ОСОБА_2

Задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області скасувати проведену 17 жовтня 2012 року реєстрацію Декларація про готовність об'єкту до експлуатації - двоповерхового житлового будинку літ. «Ф», 2000 року будівництва, загальною площею 193, 6 кв. м., житловою 110,7 кв. м., розташованого на земельній ділянці площею 728 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація цієї декларації була проведена у відповідності до вимог чинного на той час законодавства, проте відповідачу не було відомо про існування рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2007 року по цивільній справі № 2-32227/2007 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_8, третя особа ОСОБА_9, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання стороною в договорі, визнання права власності, щодо визнання права власності за ОСОБА_2 на 1/2 частини 17/50 частин будинку з надвірними спорудами за : АДРЕСА_1.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 33/50 частин житлового будинку з господарськими будівлям і спорудами, розташованого на земельній ділянці, площею 728 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, на підставі договору купівлі-продажу від 25 лютого 1997 року, який був реконструйований з 2000 по 2006 роки з улаштуванням прибудови мансардного поверху. Дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_4, успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, 17/100 частин вказаного будинку. Її сестрі, третій особі ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належало 17/100 частин вказаного будинку на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2007 року. Також цим судовим рішенням за ОСОБА_2 визнано право власності на 17/100 частин будинку № 4 та на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2007 року встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у встановлений законом строк повинні звернулись до Третьої одеської державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини після смерті батька в рівних частках. Під час подачі заяв до нотаріальної контори, 26 січня 2006 року, спадкоємці домовились про те, що, якщо матір ОСОБА_8 відмовиться від спадщини, ОСОБА_2 зобов'язалась після вступу у спадщину передати свою частку будинку АДРЕСА_1, сестрі ОСОБА_4 та підтвердила, що ні вона, ОСОБА_2, ні батьки не приймали участь при придбанні спадкової частки будинку та у будівництві, що підтверджується зобов'язанням від 26 січня 2006 року, написаним власноручно третьою особою ОСОБА_2 При цьому встановлено, що 26 січня 2006 року дружина померлого - ОСОБА_5 звернулась з заявою про відмову від спадщини на користь дочок - ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 01 серпня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 02 квітня 2014 року у справі №1512/11805/2012, припинено право власності ОСОБА_2 на 17/100 будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1. Визначено ідеальну частку ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами споруда АДРЕСА_2 в розмірі 62/100. Зазначена частка 62/100 у будинку АДРЕСА_2 була збільшена за рахунок того, що ОСОБА_2 була позбавлена права власності на 17/100 у будинку АДРЕСА_1. Однак в подальшому ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 17 вересня 2014 року вказані судові рішення скасовані, справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції, проте ОСОБА_2 зареєструвала своє право власності на 62/100 у будинку АДРЕСА_2, що підтверджується Витягом № 31353608 від 19.09.2011 року.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції і відмовляючи в задоволені позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що реєстрація відповідачем 17 жовтня 2012 року декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка подана замовником - ОСОБА_3 стосовно об'єкта ІІ категорій складності: будівництво двоповерхового житлового будинку (літ. "Ф") за адресою: АДРЕСА_1, була здійснена відповідачем у межах повноважень, передбачених Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у позивача на час реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ОД1812192 зареєстрованого у встановленому законодавством порядку права власності на нерухоме майно, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до ч. 1 ст. 182 цього кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. При цьому на час звернення до адміністративного суду ОСОБА_2 не здійснила державну реєстрацію права власності на частку у будинкуАДРЕСА_1 у відповідності до вищезгаданих норм закону.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог третьої особи ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, визнання декларації про готовність об'єкта недійсною та зобов'язання вчинити певні дії судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є суміжним землекористувачем ОСОБА_3, й стверджувала, що її права порушуються тим, що реконструйований будинок АДРЕСА_1 збудований з порушенням будівельних норм та правил в частині протипожежного та санітарного розривів між будинком літ. «Ф» і існуючим гаражем літ. "Г", збудованим на її земельній ділянці, та затемнює її ділянку. Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог третьої особи виходячи з того, що ОСОБА_1 не підтверджено її право власності на самовільно збудований гараж літ. "Г", збудованим на її земельній ділянці.

Крім того, 27 листопада 2014 року ухвалою Апеляційного суду Одеської області було залишено без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 18 червня 2014 року у справі №1512/11738/2012 за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_1, ОСОБА_2, про приведення об'єкту нерухомості до попереднього стану, за позовом третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванням 17/100 частинами житлового будинку та земельною ділянкою шляхом приведення самочинно реконструйованого будинку до попереднього стану, яким відмолено у задоволенні позовів Київської районної адміністрації Одеської міської ради та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, ОСОБА_2 При цьому згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 061 від 19 червня 2013 року, у зазначеній цивільній справі, встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, не здійснює негативного впливу на розташовані будівлі і споруди на суміжних ділянках.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з того, що реєстрація інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області 17 жовтня 2012 року декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка подана замовником - ОСОБА_3 стосовно об'єкта ІІ категорій складності: будівництво двоповерхового житлового будинку (літ. "Ф") за адресою: АДРЕСА_1, здійснена у відповідності до встановлених вимог законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж.

Згідно ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанцій винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 по справі № 815/1276/13-а відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 239-1 КАС України.

Судді: