Ухвала суду № 44505772, 28.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/7284/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Полтавської митниці Міндоходів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" до Полтавської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Відкрите акціонерне товариство " Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат " звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації від 22.08.2013 року № 806010000/2013/20031 та рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2013 року № 806010000/2013/000102/2.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації від 22.08.2013 року № 806010000/2013/20031. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2013 року № 806010000/2013/000102/2.

У касаційній скарзі Полтавська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 29.05.2013 року між Фірмою "Age Trading FZC" (Об'єднані Арабські Емірати) та позивачем було укладено контракт № 1832, згідно ст. 1 якого встановлено, що продавець продав, а покупець придбав на умовах CIF порт Південний, Україна, бентоніт (виробником якого є "Ashapura Minechem LTD"). Поставка товару здійснюється відповідно до умов, визначених в Додатках № 1 та № 2, які є невід'ємною частинного даного Контракту. Ціна контракту розуміються CIF порт Південний, Україна та вказані в Додатку № 1, включаючи вартість страхування (пункту 2.1 Контракту). Вартість 70000 метричних тон бентоніту складає 47 дол. США за метричну тону. Товар об'ємом 70000 метричних тон +/- 10% відвантажується з Індії до 10.06.2013 року (пункт 2.2 Контракту). Оплата за товар здійснюється покупцем в доларах США на користь продавця у вигляді безвідкличного документарного акредитиву на суму фактично відвантаженого товару і за фактичною ціною відповідно до ст. 2 даного контракту (пункт 3.2 Контракту).

Додатком № 1 до угоди № 1832 від 29.05.2013 року, серед іншого, визначено, що вартість товару складає 47 дол. США за метричну тону CIF порт Південний, Україна, враховуючи вартість страхування. Загальна вартість контракту 3290000 доларів США плюс/мінус 10% (пункт 4 Додатку). Строк поставки: відвантаження з Індії протягом 30 днів з дати відкриття акредитиву, але не пізніше 10.06.2013 року (пункт 5 Додатку).

Згідно Додатку № 2 до угоди № 1832 від 29.05.2013 року визначено, що покупець сплачує демередж, який мав місце під час розвантаження орієнтовно виходячи зі ставки 20000 дол. США за судно на добу або пропорційно за частину доби. Кінцева ставка демереджа буде встановлена в Чартері. Основні умови Чартера будуть направлені покупцю до фіксації судна. Диспач - 50 % від демерджа. Розрахунки по демередж або диспач проводяться протягом 15 днів з моменту виходу судна з порту розвантаження (пункт 3 Додатку).

На виконання умов пункту 4 Додатку № 1 до угоди № 1832 від 29.05.2013 року, позивач 18.06.2013 року подав до виконуючого банку - ПАТ "СітіБанк" заяву про відкриття акредитиву № 5131690002 на строк до 13.01.2014 року на суму 3290000 дол. США.

Листом від 05.07.2013 року ПАТ "СітіБанк" повідомив позивача про сплату акредитиву, шляхом відстроченого платежу, а саме: 11.10.2013 року сплачується сума 493500 дол. США; 31.10.2013 року - 987000 дол. США, 20.11.2013 року - 987000 дол. США; 05.12.2013 року - 1151500 дол. США.

З метою проведення митного оформлення товару, декларантом було подано до митного органу митну декларацію №806010000/2013/202123 від 13.08.2013 року, якою було задекларовано активований содою (карбонатом натрію) кальцієвий бентоніт, висушений, подрібнений у гранулах навалом 45966,76 метричних тон, розмір гранул: від 0 до 5 мм-7,81%; більше 40 мм - 1,12 %. Вміст монтморилоніту 81,29%. Вміст вологи складає 13,92 %. РН водної суспензії - 9,91%. Вміст карбонату натрію (Na2O) у кількості 2,98%. Індекс набухає мості 30,71 ml/2g .

При цьому митну вартість товарів декларантом визначено із застосуванням методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), згідно статті 58 МК України.

При визначенні митної вартості товару до ціни, що підлягала сплаті за названим контрактом, позивач додав додаткові витрати на транспортування до України (Південний порт), що підтверджується гр. 20 митної декларації.

Враховуючи наведене, митна вартість товару, яка була заявлена позивачем у митній декларації, складає 2160437,72 дол. США за партію товару, чи 47,00 дол. США за одну метричну тону бентоніту.

За наслідками проведеного відповідачем митного контролю, була встановлена відсутність документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився її розрахунок, а саме: платежі здійснені на користь продавця покупцем на виконання пункту 3 Додатку № 2 від 29.05.2013 року до контракту № 1832 від 29.05.2013 року. Також, згідно наявної у митного органу інформації щодо митної вартості імпортованих товарів (ВМД від 09.01.2013 року №806010000/2013/200057, яка була визнана митним органом), вартість ідентичних товарів складає 0,04975 дол. США за кілограм.

Під час проведеної з декларантом консультації, митним органом було зобов'язано позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експортними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; платежі, здійснені на користь продавця покупцем на виконання пункту 3 Додатку № 2 від 29.05.2013 року до Контракту № 1832 від 29.05.2013 року.

На виконання вимог митного органу, позивач надав наступні документи: лист №10656/4638 про відсутність у підприємства інформації згідно пункту 3 додатку №2 від 29.05.2013 до контракту; лист відправника №17-556 про неможливість надати договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснювались за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); висновок ТПП №П-292 про підтвердження цін товару; лист УКР. Універсальної біржі №В-231/11 про відсутність цінової інформації на даний товар; лист про перелік вищезазначених документів й про неможливість надати інше запропоноване.

В зв'язку з ненаданням декларантом запитуваних документів, відповідачем 22.08.2013 року було прийнято рішення № 806010000/2013/000102/2, яким митну вартість імпортованих товарів було скориговано за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та визначено митну вартість товару на рівні 2286846,31 дол. США за партію товару чи 49,80 дол. США за одну метричну тону бентоніту.

Також митним органом було прийнято картку відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 22.08.2013 року № 806010000/2013/20031.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що позивачем під митного оформлення було надано всі необхідні документи, які передбачені ст. 53 МК України, що підтверджують митну вартість придбаного товару, та як наслідок, обґрунтовано визначено його митну вартість за ціною договору (контракту). При цьому, митним органом не було надано доказів, що надані декларантом документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що в силу положень ч. 3 ст. 53 МК України надає йому право витребувати додаткові документи.

Відповідно до положень ст. 54 Митного кодексу України (далі- МК України), контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації;5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;7) копію митної декларації країни відправлення;8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно графи 44 митної декларації від №806010000/2013/202123 від 13.08.2013 року вбачається, що позивачем під час митного оформлення було подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 29.05.2013 року №1832 з додатками №№1, 2 від 29.05.2013 року; коносамент №MUN/UKR/CAPEC/008 від 13 червня 2013 року; рахунок-фактуру (інвойс) - рахунок від виробника №010/2013-14 від 13.06.2013; рахунок-фактуру (інвойс) - рахунок від продавця №010/2013-14 від 13.06.2013; залізничні накладні за липень 2013 року; страховий поліс 21/911813/201306127858 від 07.06.2013; довідку про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами №131 від 15.07.2013; сертифікат про походження товару №156944 від 01.07.2013; сертифікат про походження товару №9565 від 13.06.2013; документарний акредитив №5131690002 від 18.06.2013; інші документи, які перелічені у картці відмови.

Єдиною підставою для коригування митної вартості товару та прийняття оскаржуваних рішень стало ненадання позивачем документів, що підтверджують застосування пункту 3 додатку № 2 до контракту від 29.05.2013 року. При цьому митним органом зазначено, що позивачем не надано доказів сплати додаткових витрат по зобов'язанню з демередж.

Листом №132/04 від 13.06.2013 року підприємство "AGE TRADING FZC" повідомило, що товар відповідно до контракту від 29.05.2013 року не міг бути завантажений з порту до 10.06.2013 року відповідно до пункту 2.2 контракту у зв'язку з поганими погодними умовами, у зв'язку з чим підприємству "AGE TRADING FZC" довелось чекати покращення погодних умов до 13.07.2013 року, дати коли судно вийшло з порту.

Згідно визначення термінів торгового мореплавства "демередж" - це плата, належна перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу, "діспач" - це винагорода, яка може бути встановлена угодою сторін та виплачується перевізником фрахтувальнику за закінчення завантаження вантажу до закінчення стадійного часу (стаття 149 Кодексу торговельного мореплавства).

Як вбачається з наданого додатково позивачем на вимогу митного органу листа №10656/4638, підприємство повідомило відповідача про відсутність інформації щодо розрахунків по демередж та диспач згідно пункту 3 додатку №2 від 29.05.2013 року до контракту № 1832 від 29.05.2013 року. Також, позивачем надано лист виробника товару "AGE TRADING FZC" про запізнення виходу судна з порту навантаження (Індія). Як встановлено, неможливість надання вказаної інформації пов'язана з відсутністю у позивача рахунків та інших документів щодо сплати демередж-диспач у зв'язку з ненаданням таких документів продавцем/перевізником/фрахтівником позивачу.

В свою чергу, відповідно до умов пункту 3 додатку №2 від 29.05.2013 року до контракту № 1832 від 29.05.2013 року ставка демередж визначається в Чартері. Основні умови чартеру будуть направлені покупцю до фіксації судна.

Неможливість надання позивачем документів щодо третіх осіб також підтверджується листом підприємства "AGE TRADING FZC" №17-556, яким повідомлено про неможливість надати договорів (контрактів), рахунків, платіжних доручень та інших фінансових документів по відносинам між "AGE TRADING FZC" та "Ashapura Minechem Limited" (Індія), а також договорів з третіми особами, оскільки така інформація є конфіденційною та може негативно вплинути на не лише на інтереси "AGE TRADING FZC", а і "Ashapura Minechem Limited".

Крім того, умови чартеру відповідно до пункту 3 додатку №2 від 29.05.2013 року до контракту № 1832 від 29.05.2013 року підприємством отримано не було.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість сумнівів митного органу щодо неможливості визначення митної вартості за ціною договору, оскільки відсутній факт сплати демереджу і диспачу.

Обставини, які були встановлені у цій справі свідчать про недоведеність відповідачем наявності підстав, які б унеможливили застосування методу визначення митної вартості товарів, який був визначений декларантом, а саме зі ціною договору.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є правильним.

Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛА:

Касаційну скаргу Полтавської митниці Міндоходів відхилити, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: