Ухвала суду № 44505573, 27.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/800/23680/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - Інспекція)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013

у справі № 2а-7000/12/2670

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Тотал Строй" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.05.2012 № 0001762201 та № 0001742201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013, позов задоволено з тих мотивів, що позивачем було правомірно сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних за операціями з інвестування Товариством будівництва житла.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати ухвалені у справі судові акти та повністю відмовити у позові Товариства. На обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що позивач не перебував у безпосередніх правовідносинах з Договором про спільну діяльність, а тому відсутні підстави для формування податкового кредиту за складеними цим платником податковими накладними.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог Інспекції з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що Інспекцією проведено виїзну позапланову перевірку Товариства в частині дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ при взаємовідносинах з Договором про спільну діяльність у будівництві між Управлінням державної охорони України та комунальним підприємством «Житомирбудзамовник» за березень 2011 року, оформлену актом від 18.04.2012 № 163/2201/34794906.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено, що за договорами про участь у фонді фінансування будівництва, укладеними Товариством (довіритель) та публічним акціонерним товариством «Артем-Банк» (управитель), протягом лютого-березня 2011 року позивач перерахував на рахунок управителя кошти у сумі 1 405 620 грн. (у тому числі 234 269,98 грн. ПДВ) для фінансування спорудження житлового будинку по вул. Щербакова, 52 у м. Києві. Зазначені кошти були перераховані управителем на рахунок комунального підприємства «Житомирбудзамовник», який виконує функції оператора за Договором про спільну діяльність в будівництві від 05.09.2006.

На підставі податкових накладних, виписаних названим Договором про спільну діяльність, позивач сформував податковий кредит у перевіреному періоді.

За висновком Інспекції, відсутність між позивачем та Договором про спільну діяльність безпосередніх договірних та фінансово-господарських правовідносин, а також наявність ознак фіктивності у діяльності цього Договору про спільну діяльність виключає право Товариства на податковий кредит за складними Договором податковими накладними, що стало підставою для прийняття Інспекцією:

податкового повідомлення-рішення від 08.05.2012 № 0001762201, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення від'ємного значення ПДВ за березень 2011 року в розмірі 2724 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 08.05.2012 № 0001742201, відповідно до якого Товариству нараховано грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 219832 грн. із застосуванням 1 грн. штрафних санкцій.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суди обох попередніх інстанцій послалися на дотримання платником правил формування податкового кредиту, передбачених пунктами 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, та реальність виконання названим Договором про спільну діяльність операцій з будівництва об'єкта, проінвестованого позивачем.

При цьому суди перевірили фактичне виконання цим Договором як будівництва спірного об'єкта нерухомості.

Відсутність безпосередніх правовідносин між позивачем та забудовником у даних конкретних правовідносинах не може слугувати перешкодою для формування Товариством податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних Договором про спільну діяльність (забудовником).

Так, згідно з визначеннями, наведеними у статті 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», управитель - це фінансова установа, яка від свого імені діє в інтересах установників управління майном і здійснює управління залученими коштами згідно із законодавством, Правилами фонду та відповідає вимогам, встановленим цим Законом; договір управління майном - це договір, за яким установник управління передає управителю у довірчу власність майно з метою досягнення визначених ним цілей та встановлює обмеження щодо окремих дій управителя з управління цим майном. За цим Законом договором управління майном для фонду фінансування будівництва (далі - ФФБ) є договір про участь у ФФБ, а для фонду операцій з нерухомістю (далі - ФОН) та системи ФОН-ФФБ - договір про придбання сертифікатів ФОН.

Системний аналіз положень статей 6, 8, 14 названого Закону свідчить про те, що з метою фінансування будівництва житла кошти фізичних та юридичних осіб залучаються до управління на підставі укладення з управителем договору про участь у ФФБ, який фактично є договором управління майном.

Згідно з підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом. При цьому перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

З огляду на наведені положення чинного законодавства та з урахуванням обсягу прав і обов'язків сторін у розглядуваних правовідносинах і фактичного результату, до якого прагнули учасники цих операцій, за своєю податковою природою спірні операції є першим постачанням житла позивачеві у межах договору управління. Адже економічною метою розглядуваних операцій є придбання позивачем житла у забудовника (у Договору про спільну діяльність) через фінансового посередника - публічного акціонерного товариства «Артем-Банк».

При перерахуванні позивачем коштів управителю - публічному акціонерному товариству «Артем-Банк» - операції з поставки не виникає, позаяк конструкція правовідносин з фінансування об'єкта будівництва через управителя ФФД не передбачає руху активу через цього посередника. Зі змісту статті 19 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» вбачається, що поставка житла відбувається безпосередньо між довірителем (позивачем у справі) та забудовником (Договором про спільну діяльність), який своїми силами та за свій рахунок оформляє права власності на житло безпосередньо на довірителя.

Пунктом 12 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" віднесено до фінансових послуг.

Таким чином, отримуючи від позивача грошові кошти в управління для фінансування будівництва, управитель (публічне акціонерне товариство «Артем-Банк») лише надає довірителю (Товариству) фінансові послуги з транзитного руху коштів та контролю за їх використанням, тоді як правовідносини з першої поставки житла виникають безпосередньо між довірителем та забудовником. Наведене свідчить на користь висновку про те, що у даному разі першою подією, з якою пункт 187.1 статті 187 Податкового кодексу України пов'язує виникнення у забудовника податкових зобов'язань з ПДВ є дата отримання коштів ним коштів від управителя, що кореспондує праву позивача як інвестора будівництва сформувати податковий кредит за податковою накладною, виписаною забудовником по цій першій події.

З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для оспорюваного донарахування та правомірно задовольнили позов.

Норми права при вирішенні спору застосовані судами правильно. Порушень процесуальних норм, що тягнуть скасування судових актів, не виявлено.

За таких обставин, керуючись статтями 220, 222, 223, 224 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.10.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2013 у справі № 2а-7000/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько