Ухвала суду № 44505240, 14.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року м. Київ К/9991/88467/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року

у справі № 2-а-5/10/2270/5

за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор»

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» (далі - ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор»; позивач) до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Славутська ОДПІ Хмельницької області; відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000392301/3 від 24 листопада 2009 року.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю податковим органом вчинення посадовими особами позивача дій, спрямованих на порушення публічного порядку та моральних засад суспільства і, як наслідок, нікчемності ліцензійного договору від 10 жовтня 2007 року, укладеного між ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Славута Холдинг».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року апеляційну скаргу Славутської ОДПІ Хмельницької області задоволено. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року скасовано та прийнято нову - про повну відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року та залишення в силі постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2010 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складено акт № 622/23/32285199 від 15 травня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки та за наслідками адміністративного оскарження, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000392301/3 від 24 листопада 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 629 051,00 грн. (149 032,00 грн. - основний платіж, 480 019,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення товариством пункту 5.1 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат ліцензійної плати за використання знаків для товарів і послуг («COLOMBO» та «КОЛОМБО»), перерахованої на адресу ТОВ «Славута Холдинг» за нікчемним правочином (ліцензійний договір від 10 жовтня 2007 року).

При цьому, обґрунтовуючи свою правову позицію, контролюючий орган посилався на невикористання позивачем зазначених знаків у власній господарській діяльності та збитковість розглядуваних операцій.

Відмовляючи в задоволенні позову повністю, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку, які є формою здійснення господарської діяльності, то розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатись вчиненою в межах господарської діяльності платника та лише за таких умов платник податку має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов'язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту - приросту (збереження) активів та/або їх вартості, створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Проте, не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Втім, як з'ясовано судом апеляційної інстанції, позивачем у даному випадку не представлено доказів на підтвердження використання знаків для товарів і послуг «COLOMBO» та «КОЛОМБО» у власній господарській діяльності, зокрема, виготовлення керамічних виробів із нанесенням зазначених знаків, а також не обґрунтовано розумної економічної причини понесення витрат за ліцензійним договором від 10 жовтня 2007 року.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор» відхилити, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.