Постанова № 44504887, 19.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 520/17274/14-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Найденко О.І.

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, треті особи Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України, товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Д.О.М.", про визнання незаконними бездіяльності та дії, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з адміністративним позовом до другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі другий Київський ВДВС), треті особи Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України (далі ДП "Інформаційний центр"), товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Будівельна компанія "Д.О.М." (з урахуванням уточнень) про:

- визнання незаконною бездіяльність відповідача, яка виразилася в ненаправлені на адресу ОСОБА_2 рахунку для сплати за рецензування звіту про оцінку майна, виконаного оцінювачем ОСОБА_5 в рамках виконавчого провадження №В-10/270;

- визнання незаконними дії відповідача, які виразилися в направлені до ДП "Інформаційний центр" листа №05-42/24/27 від 07 жовтня 2014 року з доданням рецензії на звіт про оцінку майна від вересня 2013 року;

- зобов'язання відповідача зняти квартиру АДРЕСА_1 з прилюдних торгів, які організовані ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі листа відповідача від 07 жовтня 2014 року №05-42/24/27;

- зобов'язання відповідача забезпечити проведення рецензування, призначеного постановою старшого державного виконавця про призначення рецензування звіту у виконавчому провадженні від 11 липня 2014 року, направивши ОСОБА_2 рахунок для сплати за рецензування звіту про оцінку майна від 26 травня 2014 року, виконаного в рамках виконавчого провадження №В-10/270.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачі вказували, що дії відповідача щодо призначення рецензії на звіт про оцінку майна не відповідають вимогам закону, оскільки державним виконавцем не надано рахунок боржнику для оплати рецензування звіту, не ознайомлено боржника з результатами рецензування звіту оцінки майна. Також, одним із порушень позивач вважає направлення державним виконавцем на адресу ДП "Інформаційний центр" двох заявок на реалізацію квартири. Вважає, що такі неправомірні дії відповідача порушили право ОСОБА_2 на звернення до суду з позовом про оскарження звіту оцінки арештованого майна.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що, в даному випадку, оплату витрат на рецензування звіту оцінки майна виконав стягувач, тому державний виконавець не надавав боржниці рахунок для оплати, та закон не забороняє стягувачу сплатити витрати на рецензування звіту. Державний виконавець визнав допущену описку в номері виконавчого провадження, і визнав, що з результатами рецензування звіту боржниця ознайомилась 06 березня 2015 року. Щодо заявки на реалізацію арештованого майна, відповідач пояснив, що заявка була надана разом з усіма документами до ДП "Інформаційний центр" 16 жовтня 2014 року, а 05 грудня 2014 року до ДП "Інформаційний центр" направлені результати рецензування на звіт з супроводжуючим листом.

Представник ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М." позовні вимоги не визнав і стверджував, що державний виконавець вживає передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М."., а боржниця, на думку представника товариства, звернулась до суду з цим позовом маючи на меті затягнути виконання рішення суду.

Представник ДП "Інформаційний центр" в письмових запереченнях на позов, вимоги ОСОБА_2 не визнав з тих підстав, що дії підприємства не порушують права та інтереси позивачки.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2015 року закрито провадження по справі в частині вимог позивача ОСОБА_3

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2015 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування постанови Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2015 року в зв'язку з тим, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

04 січня 2013 року Київський районний суд м. Одеси на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 18 грудня 2012 року видав виконавчі листи №1512\9614\2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь МЖБТ "Дом" грошових коштів в сумі 253 514, 99 грн. за неналежне виконання умов договору інвестування і судових витрат в сумі 2 535,14 грн.

17 січня 2013 року старшим державним виконавцем другого Київського ВДВС Бельчуг О.Г. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів за №1512\9614\2012 про стягнення з ОСОБА_2 253 514,99 грн. і 2 535,14 грн. на користь МЖБТ "Дом" (провадження №270 і №271). Постановою від 04 лютого 2013 року державний виконавець об'єднав виконавчі провадження у зведене виконавче провадження за №270.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2014 року задоволено подання другого Київського ВДВС про заміну сторони у виконавчому провадженні: стягувач МЖБТ "Дом" замінено на стягувача ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М.".

ОСОБА_2 вимоги виконавчого документа не виконує, тому 15 лютого 2013 року державний виконавець склав акт опису і арешту майна боржника, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1.

В рамках вищевказаного виконавчого провадження на підставі постанови державного виконавця Полякова О.Г. від 09 квітня 2014 року ТОВ "Росла" виконало оцінку квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності боржниці ОСОБА_2, і склало 26 травня 2014 року звіт про оцінку майна: на час складання звіту вартість квартири визначена у 809 457 грн., що дорівнювало 71 005 дол. США.

ОСОБА_2 не погодилась з оцінкою квартири, надала державному виконавцю письмові заперечення і 11 липня 2014 року державний виконавець виніс постанову про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Рецензія на звіт про оцінку майна виконана 01 вересня 2014 року.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача з примусового виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ТОВ "Будівельна компанія "Д.О.М." не порушили права ОСОБА_2 на оскарження звіту оцінки майна в судовому порядку, оскільки після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження і отримання копії рецензування звіту, вона звернулась до суду з вимогами визнати звіт оцінки майна недійсним, отже, і відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача забезпечити виконати ще одне рецензування звіту оцінки майна.

Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції в цій частині є правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача зняти квартиру з прилюдних торгів та заборонити вчиняти будь-які дії, направлені на відчуження арештованої квартири судом, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Згідно абз.6, 7 п.5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15 грудня 1999 року, державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим - дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції, а підготовлений пакет документів державний виконавець разом із заявкою, визначеною пунктом 5.11 Інструкції, передає особисто або через спеціально уповноважену особу відділу держави виконавчої служби територіального управління юстиції до відповідного відділу держави виконавчої служби регіонального управління юстиції для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу.

З урахуванням вищенаведених норм, судова колегія приходить до висновку, що державний виконавець має право здійснювати всі необхідні заходи щодо реалізації арештованого майна лише за умови закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки.

Так, заявка на реалізацію арештованого майна була надана відповідачем разом з усіма документами до ДП "Інформаційний центр" 16 жовтня 2014 року, а 05 грудня 2014 року направлені результати рецензування на звіт з супроводжуючим листом. Згодом, було оголошено прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1.

Однак, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем той факт, що з результатами рецензування звіту боржниця ознайомилась лише 06 березня 2015 року.

Отже, судова колегія вважає, що на момент подачі заявки на реалізацію арештованого майна відповідачем неправомірно не ознайомлено ОСОБА_2 з результати рецензії на звіт про оцінку майна та взагалі проігноровано її право на оскарження такої рецензій.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, судова колегія вважає дії другого Київського ВДВС щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 такими, що не відповідають вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

Отже, як результат таких неправомірних дій відповідача, судова колегія вважає позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання зняти квартиру з прилюдних торгів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.п.3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 17 березня 2015 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов'язати другий Київський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції зняти квартиру АДРЕСА_1 з прилюдних торгів, які організовані ДП "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України на підставі листа другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 07 жовтня 2014 року №05-42/24/27.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 травня 2015 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.