Ухвала суду № 44504677, 28.05.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20042/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 травня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі: Гуменюк Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА» до Державної податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА» звернулися в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2014 року № 0017011504.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 березня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА» за 2013 рік, за результатами якої 24 листопада 2014 року складений акт № 1501/2655-15-04.

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно грошового зобов'язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у розмірі 895 795,90 грн..

Відповідачем 24 листопада 2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017011504, яким за затримку на 35 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 895 795,90 грн. ТОВ «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА» зобов'язане сплатити штраф у розмірі 20%, що складає 179159,18 грн..

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Пунктом 57.1 статті 57 названого Кодексу закріплено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Позивачем 03 березня 2014 року подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № 9091156800, згідно якої задекларовано суму до сплати у розмірі 896 507,00 грн. Граничний термін сплати 11 березня 2014 року.

При цьому, згідно КОР платника код платежу 11021000 станом на 11 березня 2014 року існувала переплата в сумі 711,12 грн., частина нарахованих до сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2013 року погашено даною переплатою. На суму 895 795,88 грн. виникла недоїмка.

Позивачем 15 квітня 2014 року подана уточнююча податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік № 9091313276, згідно якої задекларовано податок на прибуток на зменшення в сумі 115 173 грн. за рахунок суми нарахованого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України протягом 2013 року в сумі 1 011 680 грн..

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що граничний строк сплати відповідно до чинного законодавства настав 11 березня 2014 року, при цьому, сума в розмірі 895 795,88 грн. є самостійно задекларованою сумою, а отже є узгодженим податковим зобов'язанням.

Відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач порушив строки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток із затримкою на 35 днів, а тому до останнього правомірно було застосовану штрафну санкцію у розмірі 20% від суми податкового боргу, який обліковувався згідно даних зворотного боку облікової картки платника податку.

Отже, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного позивачем рішенні.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИЗАЙН ІНЖІНІРІНГ ІНТЕРПРАЙС ІНТРА» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 03.06.2015 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Желтобрюх І.Л.

Мамчур Я.С.

.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.