Ухвала суду № 44503572, 21.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2015 рокусправа № 804/19219/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Чепурнова Д.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради про визнання протиправними дій та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради в якому просила:

- визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровську рад з приводу невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію у розмірі 10 місячних посадових окладів згідно ст.37 Закону України "Про державну службу";

- стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровську радна користь ОСОБА_1 грошову допомогу державним службовцям при виході на пенсію, що передбачена ст.37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 9600 (дев'ять тисяч шістсот грн.).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1, у період з травня 2011 р. по 29.08.2011 р. перебувала на державній службі працюючи в Управлінні праці та соціального захисту Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради та на час звільнення обіймала посаду головного спеціаліста відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальної допомоги, мала 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної сьомої категорії посад.

29 серпня 2011 року наказом начальника Управління праці та соціального захисту Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради №331 - К ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу прийому громадян з питань надання всіх видів соціальної допомоги, на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України, а саме за невідповідність займаній посаді внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

При звільнені позивачу не було виплачену грошову допомогу в розмірі 10 посадових окладів відповідно до положень статті 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.

Частиною тринадцятою статті 37 цього Закону передбачено, що державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.

Статтею 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" встановлено, що особам передпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку зі змінами у організації виробництва і праці, а також у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають страховий стаж для чоловіків - 25 років, для жінок - 20 років, а для осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах - стаж роботи, що дає право на даний вид пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працювала на державній службі у період 03 січня 1996 року по 29 серпня 2011 рік, отже стаж державної служби становить 15 років.

Відповідно до Довідки №2193/10-15-2 від 10.10.2011 р. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, позивач з 30.08.2011 р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська та отримання нею пенсії згідно Закону України "Про державну службу".

Згідно висновку, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями пункту 2 частини першої, частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України, статті 21 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні", необхідно розуміти так, що у разі дострокового виходу на пенсію державного службовця з посади в органах державної влади відповідно до чинного законодавства державний службовець за наявності стажу державної служби не менше 10 років і страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, яке не пов'язане з досягненням пенсійного віку, визначеного в частині першій статті 37 Закону України "Про державну службу".

Таким чином, суди першої інстанцій дійшов обгрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду, апеляційний суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.

Так, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року було поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним позовом. Доводів на спростування висновків суду викладених в зазначеній ухвалі апелянтом наведено не було.

Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Також апеляційний суд вважає доводи апелянта про те, що позивач раніше звертався до суду з порушеного у позовній заяві питання, такими що не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Дійсно, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2013 року по справі № 2а-6573/11 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо виплати грошової допомоги при звільненні у розмірі 10 посадових окладів. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що необхідною умовою для для отримання грошової допомоги передбаченою ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу" єнаявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.

Проте, як вбачається з рішення Конституційного Суду України від 26 листопада 2013 року № 11-рп/2013 такий висновок ґрунтувався на помилковому трактуванні норми ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Оскільки відповідач допустив порушення права позивача на отримання належної грошової допомоги державним службовцям при виході на пенсію, що передбачена ст.37 Закону України "Про державну службу", в той час коли норма даної статті діяла проте невірно трактувалась як відповідачем так і судом, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність розгляду даного адміністративного позову для повного захисту порушених прав позивача.

Крім того, апеляційний суд вважає безпідставним посилання апеляційної скарги на Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні» яким виключено ч. 13 ст. 37 Закону України "Про державну службу", оскільки цей закон набрав чинності 01 квітня 2014 року, тобто після виникнення у позивача права на отримання зазначеної виплати.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: С.В. Сафронова