Ухвала суду № 44503233, 02.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

02 червня 2015 року м. Київ № 826/10212/15

Cуддя Окружного адміністративного суду міста Києва Нагорянський С.І., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

до Державної виконавчої служби України

про визнання незаконними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України, в якому просив:

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 07 травня 2015 року (ВП № 46540644);

- визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання Державної виконавчої служби України про накладення штрафу від 07 травня 2015 року (ВП № 46540644).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, зокрема, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно ч. 1 ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 4 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Тобто, визначення юрисдикції суду щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень, залежить від юрисдикційної належності суду, який видав виконавчий документ, а також від статусу позивача як сторони у виконавчому провадженні.

Так, відповідно до частин 1 та 2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Як вбачається з адміністративного позову та доданих до нього документів, позивач оскаржує постанову про стягнення з боржника виконавчого збору та постанову про накладення штрафу, що прийняті в ході виконавчого провадження № 46540644 з виконання виконавчого листа № 2604/16702/12, виданого 26 грудня 2014 року Дніпровським районним судом міста Києва.

При цьому, згідно матеріалів виконавчого провадження № 46540644, позивач - Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є боржником у даному виконавчому провадженні.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 6 п. 181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

При вирішення питання щодо підсудності даної справи, суд враховує правову позицію, викладену в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» (із змінами і доповненнями).

Зокрема, згідно п. 2 зазначеної постанови, до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.

Відповідно до п. 9 постанови, за приписами пункту 5 частини першої статті 18, частини шостої статті 181 КАС України, адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист, незалежно від статусу позивача у виконавчому провадженні. Справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконавчих документів, виданих цими судами в інших справах, крім передбачених пунктами 1 - 4 частини першої статті 18 КАС України, підлягають розгляду місцевими загальними судами як адміністративними судами, які видали виконавчий лист, у разі звернення сторін виконавчого провадження.

З огляду на те, що позивач, як боржник, є стороною виконавчого провадження та оскільки спір виник з приводу оскарження рішень державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору та про накладення штрафу з виконання виконавчого листа місцевого загального суду, суд приходить до висновку, що даний спір не підсудний Окружному адміністративного суду міста Києва, а повинен розглядатись місцевим загальним судом як адміністративним.

Пунктом 6 частиною 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Відповідно до частини 6 статті 108 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 18, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повернути позивачу.

2. Ухвалу про повернення позовної заяви надіслати позивачу негайно.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський