Постанова № 44503057, 02.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 червня 2015 року № 826/5480/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції

у Київській області

про визнання неправомірною та скасування постанови ВП № 43543869

від 20.03.2015

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання неправомірною та скасування постанови ВП № 43543869 від 20.03.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що розмір виконавчого збору з боржника - майнового поручителя при виконанні виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки повинен бути визначений виходячи від розміру фактично стягнутої суми на користь боржника, розміру коштів, що підлягають перерахуванню коштів за результатами розподілу коштів, та в межах вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні 05.05.2015 підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов.

У судове засідання 05.05.2015 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось та суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача , суд, -

В С Т А Н О В И В:

08.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. вчинено виконавчий напис № 2814, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на нерухоме майно - частину нежитлової будівлі літера "Ж", загальною площею 3 827,6 (три тисячі вісімсот двадцять сім і шість десятих) м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Біла Церква, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, яке передано в іпотеку на підставі договору № 09/1-121 від 28.07.2008, яким забезпечується виконання Генерального договору № 06-10/222 про здійснення кредитування укладеного 28.07.2008та за рахунок коштів від його реалізації задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у сумі 7 421 877, 24 грн.

02.06.2014 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 43543869, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 2814 виданого 08.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. про : "звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: частину нежитлової будівлі літера "Ж", загальною площею 3 827,6 (три тисячі вісімсот двадцять сім і шість десятих) м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Біла Церква, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, реєстраційний номер НОМЕР_1. За рахунок коштів отриманих від реалізації частини нежитлової будівлі літера "Ж", загальною площею 3 827,6 (три тисячі вісімсот двадцять сім і шість десятих) м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" у сумі 7 421 877, 24 грн."

Суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська експертна група" складено висновок з незалежної оцінки майна частини нежитлової будівлі літера "Ж", загальною площею 3 827,6 (три тисячі вісімсот двадцять сім і шість десятих) м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_1 відповідно до якого ринкова вартість (початкова ціна майна на прилюдних торгах (аукціоні) станом на 01.10.2014 становить 5030640,00 грн.

Відповідно до протоколу ведення електронних торгів № 58976 від 06.03.2015 було проведено торги щодо майна: частина нежитлової будівлі літера "Ж", загальною площею 3 827,6 (три тисячі вісімсот двадцять сім і шість десятих) м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за результатами яких ціна продажу склала 4 527 576,00 грн.

20.03.2015 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 43543869, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 742 187,74 грн.

ОСОБА_1 вважаючи неправомірною та такою, що підлягає скасуванню постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 43543869 від 20.03.2015 звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною першою статті 6 зазначеного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з частиною другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини першої та третьої статті 28 зазначеного Закону у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом. Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Позивачем факт невиконання в добровільному порядку рішення з примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження № 43543869 не заперечується.

Крім того, зазначене підтверджується протоколом проведення електронних торгів №58976 від 06.03.2015, який також засвідчує факт вчинення державним виконавцем дій спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Таким чином, у державного виконавця були наявні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору.

Частинами четвертою та п'ятою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі. У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

Пунктом 3 частини першої статті 43 зазначеного Закону встановлено, що розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку, зокрема, у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Відповідно до підпункту 3.7.4 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 у разі повернення виконавчого документа з підстави, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 47 Закону, постанова про стягнення виконавчого збору в окреме виконавче провадження не виділяється та залишок нестягнутої суми виконавчого збору не стягується.

Таким чином, у разі якщо стягнутої з боржника внаслідок реалізації майна суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми, а виконавче провадження закінчується. Отже, фактичний розмір виконавчого збору за наслідками вчинення виконавчих дій визначається в залежності від стягнутої суми боргу.

Виконавчим написом № 2814 виданим 08.05.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О., з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 43543869, було звернено стягнення на нерухоме майно - частину нежитлової будівлі літера "Ж", загальною площею 3 827,6 (три тисячі вісімсот двадцять сім і шість десятих) м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке на підставі договору № 09/1-121 від 28.07.2008 було передано в іпотеку.

Таким чином, хоча судовий збір було стягнуто з позивача постановою ВП № 43543869 від 20.03.2015 у розмірі 742187,74грн., водночас він підлягає сплаті не в повному обсязі, а пропорційно до стягнутої суми у розмірі 4 527 476,00 грн. та зазначена постанова не підлягає виділенню в окреме провадження.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 43543869 від 20.03.2015.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України №К/800/29816/13 від 19.03.2015.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов