Постанова № 44503027, 27.05.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 травня 2015 року № 826/7739/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

та представників сторін:

від позивача - Печерного С.Л.,

від відповідача - Малієнко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідівдоПублічного акціонерного товариства «Укртрансгаз»простягнення адміністративно-господарських санкцій і пені, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2015 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2014 рік у розмірі 19 523 307,36 грн. і пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 2273 326,34 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі даних, зазначених відповідачем у звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма №10-ПІ) відділенням Фонду соціального захисту інвалідів визначено суму адміністративно-господарських санкцій у наведеному розмірі за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів (відповідно до 4-х відсоткового нормативу відповідач повинен був працевлаштувати 928 осіб з обмеженими можливостями, а працевлаштовані 715).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, вказавши на невиконання відповідачем не виконано покладений на нього обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. При цьому, з наданих відповідачем звітів вбачається, що більшість філій відповідача надавала до центрів зайнятості звіти, в яких відсутня інформація про наявність вакансій для можливого працевлаштування інвалідів, а ті відокремлені підрозділи підприємства, якими зазначається у звітах про наявність вакансій для інвалідів, засвідчують невиконання відповідачем нормативу, визначеного у статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Представник відповідача проти позову заперечив і просив відмовити у його задоволені з огляду на відсутність вини відповідача у невиконанні нормативу створення робочих місць. Представник стверджує про виконання відповідачем свого обов'язку по направленню звітів до центрів зайнятості та вказує на прийняття у 2014 році на роботу інвалідів. На обґрунтування своєї позиції відповідачем надано копії документів, долучених судом до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Згідно ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (надалі - Закон №875-XII), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно поданого ПАТ «Укртрансгаз» (зареєстрованого 02.03.2015р. за №7/3290) звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма №10-ПІ поштова річна) середньооблікова кількість штатних працівників, ким відповідно до чинного законодавств встановлена інвалідність у 2014 році складає 715 робочих місць для. Відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 23 189 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону №875-XII визначена ПАТ «Укртрансгаз» у кількості 928 осіб.

Частиною 1 статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (частина 4 статті 20 Закону №875-XII).

Посилаючись на наведені положення зазначених норм законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, позивач при зверненні до суду наполягав на необхідності стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 19 523 307,36 грн., а також пеню в сумі 273 326,34 грн. за порушення строків сплати санкцій.

У судовому засіданні представник відповідача не заперечила і не спростувала з посиланням на належні і допустимі докази факт не працевлаштування підприємством у 2014 році 213 інвалідів. Дана обставина підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша). Учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення (частина друга).

Верховним Судом України неодноразово висловлювалась правова позиція (постанови 02 лютого 2010 року, від 14 квітня 2011 року, від 20 червня 2011 року), згідно з якою адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов'язковим платежем), а за змістом статті 18 Закону 875-XII обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування. При цьому Верховним Судом України зроблено висновок про неможливість покладення відповідальності на підприємство в разі вжиття ним усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Водночас, Верховним Судом України у постановах від 28.05.2013 року, від 09.07.2013 року, 19.11.2013 року, від 11.02.2014 року і від 21.04.205 року наголошено на тому, що висновок про належне виконання підприємством свого обов'язку по вжиттю усіх залежних від нього заходів щодо утворення робочих місць для працевлаштування інвалідів, може бути визнаний таким, що ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права тільки у випадку встановлення судом здійснення підприємством передбачених чинним законодавством заходів щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходів щодо інформування уповноважених органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів для забезпечення можливості виконання органами, зазначеними в ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів.

У відповідності до статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На підтвердження вжиття Публічним акціонерним товариством «Укртрансгаз» заходів для працевлаштування протягом 2014 року інвалідів представником відповідача надано копії звітів форми №3-ПН по відокремленим структурним підрозділам підприємства за окремі місяці 2014 року: Херсонське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів Філії «УМГ Харківтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» «НАК «Нафтогаз України», Криворізьке ЛВУМГ, Куп'янське ЛВУМГ, Пролетарське ВУПЗГ, Запорізьке ЛВУМГ, Макіївське ЛВУМГ, Гайсинське ЛВУМГ, Кременчуцьке ЛВУМГ, Олександрівське ЛВУМГ, Бердичівська МЦЗ Філія УМГ «Київтрансгаз», Диканське ЛВУМГ філії «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», Мринське ВУПЗГ, Волинське ЛВУМГ, Долиньске ЛВУМГ Хустське ЛВУМГ, Оздоровчий Комплекс «Ялта», «Риб'янцівський сільськогосподарський комплекс» філії «Агрогаз» ПАТ «Укртрансгаз», УМГ «Донбастрансгаз», УМГ «Черкаситрансгаз», УМГ «Львівтрансгаз», Шебелинське ЛВУМГ, Первомайське ЛВУМГ, Сумське ЛВУМГ, Стрийське ВУПЗГ, філія УМГ «Прикарпаттрансгаз», ВРТП «Укргазенгосервіс», Філія «Дирекція з будівництва та реконструкції газотранспортної системи».

Згідно з вимогами «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом (абзац третій пункту 2).

На час подання відповідачем звітів про наявність вакансій протягом 2014 року форма звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та порядок її подання були затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013р. №316.

Відповідно до вказаного наказу, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 червня 2013 р. за №988/23520, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником (п.2.1 Порядку подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)»).

Як убачається з наданих представником відповідача звітів про наявність вакансій форми №3-ПН по відокремленим структурним підрозділам Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз», лише 6 із 27 відокремлених підрозділів підприємства повідомили про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. При цьому лише одним з них - Макіївським ЛВУМГ було зазначено про наявність більше однієї вакантної посади для працевлаштування інвалідів.

Представник відповідача вказувала на те, що при поданні відокремленими структурними підрозділами Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» до служби зайнятості звітів про наявність вакансій форми №3-ПН в розділі I в графі 5 зазначалось про укомплектування вакансій роботодавцем самостійно.

Водночас, надані відповідачем звіти не надають можливості встановити, що наведені в них вакантні посади, які мають укомплектуватись підприємством самостійно, можуть бути зайняті інвалідами. Однак, наводилась інформація щодо можливості працевлаштування на зазначені позивачем посади одного з батьків або особи, яка їх замінює і має на утриманні дітей віком до шести років, молоді тощо.

Доказів в підтвердження вжиття відповідачем заходів з метою доведення до населення інформації щодо наявності вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів (надання відповідних оголошень у засобах масової інформації, здійснення співробітництва із управліннями праці та соціального захисту населення регіональних відділень Фонду соціального захисту інвалідів та різноманітними громадськими об'єднаннями інвалідів, товариствами тощо) відповідачем суду також не надано.

Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку про підтвердження наявними у матеріалах справи доказами факту невиконання відповідачем протягом 2014 року вимоги Закону №875-XII щодо працевлаштування інвалідів та невжиття всіх залежних від товариства заходів щодо працевлаштування інвалідів, що призвело до не працевлаштування 213 інвалідів.

При цьому, судом взято до уваги, що відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідачем не надано інших доказів, які б свідчили про намагання відповідача виконати вимоги Закону №875-XII стосовно повідомлення протягом 2014 року відокремленими структурними підрозділами Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» відповідних центрів зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів, фактичне працевлаштування ними інвалідів, тощо.

Згідно з «Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2007 року №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (пункт 2). Порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення (пункт 4).

Як убачається зі звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік форми №10-ПІ, поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньорічна заробітна плата штатного працівника (код рядка 05) - 91 659,00 грн., не працевлаштовано протягом 2014 року відповідачем - 213 інвалідів.

Таким чином, розмір адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році становить 19 523 307,36 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату суми адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня за 14 днів існування боргу (з 16.04.2015 по 29.04.2015) у розмірі 273 326,34 грн.

Станом на час розгляду справи, відповідачем зазначену суму адміністративно-господарських санкцій та пені не сплачено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році в розмірі 19 523 307,36 грн. та 273 326,34 грн. пені, а всього - 19 796 633,70 грн., відтак позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» (код за ЄДРПОУ 30019801, адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (адреса: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 104, код за ЄДРПОУ 37993783) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі 19 523 307 (дев'ятнадцять мільйонів п'ятсот двадцять три тисячі триста сім) гривень 36 коп. і пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у сумі 273 326 (двісті сімдесят три тисячі триста двадцять шість) гривень 34 коп., всього на суму 19 796 633 (дев'ятнадцять мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч шістсот тридцять три) гривні 72 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.А. Добрівська