Постанова № 44502088, 26.05.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Львів № 813/603/15

10 год. 52 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Кулак І.О.;

відповідача: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Новоушицький консервний завод» до Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції (Новоушицьке відділення) ДФС в Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Новоушицький консервний завод» (далі - ПАТ «Новоушицький консервний завод») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції (Новоушицьке відділення) ДФС в Хмельницькій області (далі - Дунаєвецька ОДПІ (Новоушицьке відділення)) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182200 від 18.11.2014 року та №0000172200 від 18.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення прийнято на підставі акта перевірки №0380/2200/00374284 від 03.11.2014 року, у якому податковий орган покликається на звернення громадянина ОСОБА_2 із долученою до нього копією документа від 14.08.2012 року, який підтверджує отримання директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 готівки в розмірі 20652 грн. від громадянина ОСОБА_4 Проте, вказана сума не була проведена по реєстрах бухгалтерського обліку за перевіряємий період.

Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки вищевказаний документ, на який посилається контролюючий орган не може підтверджувати факт порушення податкового законодавства ПАТ «Новоушицький консервний завод», та не може застосовуватись як підстава для донарахування суми грошового зобов'язання. Вказує, що твердження відповідача базуються на оціночних поняттях та не відповідають чинному законодавству, а тому прийняте на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №0380/2200/00374284 від 03.11.2014 року, складеного за наслідками позапланової документальної виїзної перевірки ПАТ «Новоушицький консервний завод» (код ЄДРПОУ 00374284) з питань взаємовідносин між ПАТ «Новоушицький консервний завод» та громадянином ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. В процесі даної перевірки встановлено, що 12.08.2014 року на адресу Новоушицького відділення Дунаєвецької ОДПІ надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 про те, що 14.08.2012 року ПАТ «Новоушицький консервний завод» уклав договори про надання і порядок експлуатації житлової площі в гуртожитку з квартиронаймачами та взяв з них кошти не сплачуючи при цьому ніяких податків. До звернення було додано копію договору між ПАТ «Новоушицький консервний завод» та громадянином ОСОБА_4 про надання і порядок експлуатації житлової площі в гуртожитку ПАТ «Новоушицький консервний завод» від 14.08.2012 року та копію документа від 14.08.2012 року, що підтверджує отримання директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 від громадянина ОСОБА_4 готівки у розмірі 20652 грн.

У підсумку відповідач вказав, що позивачем порушено ст.135, ст.137 Податкового кодексу України, а саме, не вірно визначались суми доходів від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), що відображається в рядку 02 Декларації з податку на прибуток підприємства, що призвело до заниження даного показника всього в сумі 20652 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року в сумі 20652 грн., а також порушено вимоги п. 185.1, ст. 185, п. 187.1, ст.187 ПК України, внаслідок чого ПАТ «Новоушицький консервний завод» занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4130 грн., в розрізі звітних періодів: за серпень 2012 р. - 4130 грн. за рахунок не включення до складу податкового зобов'язання готівки отриманої директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 від громадянина ОСОБА_4 у розмірі 20652 грн. про що, свідчить документ від 14.08.2012 року наданий громадянином ОСОБА_2 до свого звернення.

Відтак, оскаржувані податкові повідомлення винесено правомірно і підстав для їх скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

ПАТ «Новоушицький консервний завод» зареєстроване як юридична особа 09.07.1998 року.

У період з 21.10.2014 року по 27.10.2014 року Дунаєвецькою ОДПІ (Новоушицьке відділення) проведено позапланову документальну виїзну перевірку ПАТ «Новоушицький консервний завод» (код ЄДРПОУ 00374284) з питань взаємовідносин між ПАТ «Новоушицький консервний завод» та громадянином ОСОБА_4 за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р., за наслідками якої складено акт перевірки №0380/2200/00374284 від 03.11.2014 року (далі - акт перевірки від 03.11.2014 року).

У висновках акта перевірки від 03.11.2014 року відповідач зазначив про порушення ПАТ «Новоушицький консервний завод»:

ст. 135, ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із внесеними змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 4337 грн., в тому числі за 3 квартал 2012 року у сумі 4337 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 4130 грн., в розрізі звітних періодів: за серпень 2012 року - 4130 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.11.2014 року №0000182200, яким ПАТ «Новоушицький консервний завод» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем 4130,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2065,00 грн., всього на суму 6195,00 грн. та від 18.11.2014 року №0000172200, яким ПАТ «Новоушицький консервний завод» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем 4337,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2168,50 грн., всього на суму 6505,50 грн.

Вирішуючи спір, суд керується наступними нормами податкового законодавства.

Статтею 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено порядок визначення доходів та їх склад.

Відповідно до п. 135.1. ст. 135 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. (п. 135.2 ст. 135 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п. 135.4 ст. 135 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу; дохід банківських установ.

Інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи (пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно ст. 137 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу. Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пунктах 57.1 та 57.1 1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

При вирішенні спору, суд враховує наступне.

Як вбачається із акта перевірки від 03.11.2014 року, 12.08.2014 року на адресу Новоушицького відділення Дунаєвецької ОДПІ надійшло звернення громадянина ОСОБА_2 в якому зазначено, що 14.08.2012 року ПАТ «Новоушицький консервний завод» уклав договори про надання і порядок експлуатації житлової площі в гуртожитку з квартиронаймачами та взяв з них кошти не сплачуючи при цьому ніяких податків.

До звернення було додано копію договору між ПАТ «Новоушицький консервний завод» та громадянином ОСОБА_4 про надання і порядок експлуатації житлової площі в гуртожитку ПАТ «Новоушицький консервний завод» від 14.08.2012 року та копію документа від 14.08.2012 року, що підтверджує отримання директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 від громадянина ОСОБА_4 готівки у розмірі 20652 грн.

В той же час, у відповідь на запит №390/6/22-022 від 26.09.2014 року, ПАТ «Новоушицький консервний завод» листом від 13.10.2014 року №12 повідомив Новоушицьке відділення Дунаєвецької ОДПІ, що впродовж 2012 року не мав господарських відносин із фізичною особою ОСОБА_4, а відтак, у товариства відсутні будь-які документи по вказаних взаємовідносинах. Вказане також зазначено в довідці №50 від 23.02.2015р.

Також, як вбачається із письмових пояснень голови правління ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3, такий зазначає, що з 2012 року грошових коштів в сумі 20652 грн. від громадянина ОСОБА_4 не отримував; документ від 14.08.2012 року не підписував.

Крім цього, громадянин ОСОБА_4 у своєму письмовому поясненні від 07.04.2015 року, яке долучене до матеріалів справи на виконання судового доручення, зазначив, що домовленості з ОСОБА_5 щодо надання в експлуатацію житлової площі в гуртожитку заводу немає; не може пригадати чи підписував договір від 14.08.2012 року про надання і порядок експлуатації житлової площі в гуртожитку ПАТ «Новоушицький консервний завод», оскільки пройшло три роки; жодної оплати за надання житлової площі в гуртожитку не здійснював, грошових коштів голові правління ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_5 не передавав; документ, який підтверджує передачу коштів в розмірі 20752 грн. голові правління ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_5 не підписував.

Відтак, документ від 14.08.2012 року не можна вважати належним та допустимим доказом, який підтверджує отримання директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 готівки в розмірі 20652 грн. від громадянина ОСОБА_4

Також, суд, при вирішенні спору, враховує, що згідно з п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до п.78.7 ст.78 ПК України перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Так, судом встановлено, що підставою для висновків, викладених в акті перевірки №0380/2200/00374284 від 03.11.2014 року, став, зокрема, документ від 14.08.2012 року, який підтверджує отримання директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 готівки в розмірі 20652 грн. від громадянина ОСОБА_4 за надання в експлуатацію житлової площі в гуртожитку ПАТ «Новоушицький консервний завод».

Проте, суд зазначає, що такий документ не є первинним документом у розумінні ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак, є неналежним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції.

Інших документів та матеріалів, передбачених ст. 83 ПК України, на підтвердження висновків відповідача про порушення позивачем ст. 135, ст. 137, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 ПК України в акті перевірки від 03.11.2014 року №0380/2200/00374284 не зазначено, не надано таких і під час розгляду справи.

Враховуючи з'ясовані обставини та аналізуючи вищезазначені норми закону, є підстави вважати, що оскаржувані рішення відповідача прийнято без належної перевірки та поспішно і ґрунтуються на припущеннях, а аргументи, якими відповідач доводить наявність господарської операцій, є безпідставними і не обгрунтовують правомірність збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Із урахуванням вищевикладеного, контролюючим органом не наведено переконливих доводів та існування обставин, які підтверджують, що позивачем занижено податок на прибуток в сумі 4337 грн. та податок на додану вартість в сумі 4130 грн., а тому не доведено належним чином правомірність податкових повідомлень-рішень, оскільки є причини вважати, що вони прийняті на підставі недостатньо обґрунтованих та передчасних висновків щодо отримання директором ПАТ «Новоушицький консервний завод» ОСОБА_3 грошових коштів від громадянина ОСОБА_4 відповідно до договору про надання і порядок експлуатації житлової площі в гуртожитку.

Відтак, прийняті на основі висновків акта перевірки від 03.11.2014 року податкові повідомлення - рішення №0000182200 та №0000172200 від 18.11.2014 року не відповідають критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняті необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що таке податкові повідомлення-рішення слід скасувати як протиправні.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції (Новоушицьке відділення) №0000182200 від 18.11.2014 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дунаєвецької об'єднаної державної податкової інспекції (Новоушицьке відділення) №0000172200 від 18.11.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Новоушицький консервний завод» (вул. Авіаційна, 111/54, м. Городок, Львівська область, 81500, код ЄДРПОУ 00374284) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.06.2015 року.

Суддя Клименко О.М.