Постанова № 44501490, 27.05.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2015 р. Справа№ 910/935/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ропій Л.М.

суддів: Калатай Н.Ф.

Рябухи В.І.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Греськів І.І. - старший прокурор відділу, посв. № 002668 від 05.09.2012;

від позивачів: 1. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

2. не викликався, не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: ОСОБА_3 - представник, дов. №201 від 26.02.2015;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Першого заступника прокурора міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2015

у справі № 910/935/15-г (суддя Отрош І.М.)

за позовом Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про виселення та зобов'язання вчинити дії

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.04.2015 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/935/15-г відкладено на 27.05.2015.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі № 910/935/15-г у позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що лист вих. № 1172/37 від 12.04.2012 містить заперечення щодо продовження строку дії договору № 953/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009, однак, позивачами та прокурором не надано суду належних і допустимих доказів, які підтверджують факт направлення відповідачу відповідного листа або будь-яких інших листів із запереченнями щодо поновлення договору № 953/Ч оренди нерухомого майна на новий строк, ні станом на 31.03.2012, ні протягом місяця після закінчення строку дії договору; як вбачається з копії фіскального чеку від 12.04.2012, долученого представником прокуратури до позовної заяви в якості доказу надсилання відповідачу листа вих. № 1172/37 від 12.04.2012, на ім'я відповідача був відправлений рекомендований лист (номер рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0318603836650), однак, ні прокуратурою, ні позивачами суду не було надано оригінал вказаного фіскального чеку для огляду; належним доказом направлення саме листа вих. № 1172/37 від 12.04.2012 на адресу відповідача може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку; другим позивачем не надано суду бланку опису вкладення в цінний лист, який би підтвердив факт здійснення поштового відправлення на адресу відповідача 12.04.2012; ухвалою від 09.02.2015 суд зобов'язав другого позивача надати належним чином засвідчену копію витягу з книги (журналу) реєстрації вихідної кореспонденції другого позивача для підтвердження факту направлення листа вих. № 1172/37 від 12.04.2012 відповідачу, однак, прокуратурою та позивачами не було надано суду відповідну копію витягу з книги реєстрації вихідної кореспонденції; відповідач у відзиві на позовну заяву та у судових засіданнях заперечував факт отримання ним листа вих. № 1172/37 від 12.04.2012; лист вих. № 674/38 від 19.03.2014 також містить заперечення щодо продовження строку дії договору № 953/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009; у якості доказу направлення вказаного листа, прокурором надано копію фіскального чеку № 8093 від 20.03.2014; однак, судом встановлено, що отримувачем поштової кореспонденції у вказаному фіскальному чеку зазначено ПП Бумек, а не відповідача; прокурором та позивачами не були надані належні та допустимі докази надсилання відповідачу листа вих. № 674/38 від 19.03.2014 (опису вкладення в цінний лист, витягу з книги реєстрації вихідної кореспонденції) та докази отримання вказаного листа відповідачем (рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення); суд дійшов висновку, що прокурором та позивачами не доведено належним чином факту закінчення строку дії договору № 953/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва від 24.02.2009, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог про виселення відповідача та його зобов'язання передати орендоване приміщення по акту прийому-передачі відсутні.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі № 910/935/15-г скасувати з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку прокурора, судом всупереч вимогам ст. 4-2 ГПК України надано перевагу доводам відповідача та невірно застосовано до спірних правовідносин вимоги ст. 764 ЦК України, ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Прокурор вказує на те, що як доказ направлення листа від 12.04.2012 № 1172/37 до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку від 12.04.2012 УДППЗ "Укрпошта" на поштове відправлення рекомендованого листа на адресу відповідача; судом не враховано, що приписами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовами укладеного між сторонами договору не встановлено обов'язку орендодавця направляти повідомлення орендарю цінними листами з описом вкладення та повідомленням про вручення; направлення рекомендованого листа є одним із належних способів подання заяви чи направлення іншого юридично значимого повідомлення, при цьому суд не врахував, що орендодавець не повинен доводити саме факт отримання орендарем листа із запереченнями на продовження дії договору оренди, а лише підтвердити виконання свого обов'язку щодо направлення такого листа в передбачений законом строк, відповідним засобом поштового зв'язку.

На думку прокурора, судом не враховано, що другим позивачем також направлявся на адресу відповідача лист від 19.03.2014 № 674/38 щодо необхідності звільнення орендованих приміщень, за відсутності погодження на подальше використання, який 20.03.2014 направлено засобами поштового зв'язку за юридичною адресою відповідача (фіскальний чек від 20.03.2014 УДППЗ "Укрпошта" на поштове відправлення рекомендованого листа на адресу відповідача); судом зроблено необґрунтований висновок про ненаправлення другим позивачем повідомлення щодо припинення договору та, відповідно, неправомірно відмовлено у позові про звільнення орендованих приміщень.

У відзиві на апеляційну скаргу перший позивач повідомив, що підтримує апеляційну скаргу в повному обсязі, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі № 910/935/15-г, вимоги апеляційної скарги задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скарги, вказує на те, що не отримував листа № 117/37 від 12.04.2012, а докази, які були надані на підтвердження надсилання листа, не є належними засобами доказування, адже, розрахунковий документ, виданий поштовим відділенням, є доказом надання (оплати) послуг поштового зв'язку, проте, він не дає можливості перевірити вміст поштового відправлення і не містить повної адреси одержувача; також відповідачем не було одержано листа вих. № 674/38 від 19.03.2014, копію якого було долучено до позовної заяви і прокурором та позивачами не були надані належні та допустимі докази надсилання відповідачу цього листа; оскільки протягом місяця після закінчення строку дії договору, жодна зі сторін, не зверталась до іншої сторони про зміну чи припинення дії договору, то він був продовжений на той самий строк на тих самих умовах.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора, представника відповідача, враховуючи доводи відзивів на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Прокурор подав до Господарського суду міста Києва позовну заяву з вимогою зобов'язати відповідача звільнити орендоване приміщення за договором оренди № 953/Ч про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.02.2009 загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41; судові витрати покласти на відповідача.

05.02.2015 прокурором подано заяву про зміну предмету позову (шляхом доповнення) у якій прокурор просив виселити відповідача з орендованого приміщення за договором оренди № 953/Ч про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.02.2009 загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41; зобов'язати відповідача передати другому позивачу за актом приймання-передавання орендоване приміщення за договором оренди № 953/Ч про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.02.2009 загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41; судові витрати покласти на відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.02.2009 між другим позивачем та відповідачем укладено договір № 953/Ч оренди нерухомого майна (нежитлових будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва, відповідно до п.п. 1.1, 2.1 якого, другий позивач, за договором орендодавець, та відповідач, за договором орендар, на підставі розпоряджень Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007, № 224 від 24.02.2009 передає, а відповідач приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41; об'єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 303,1 кв.м.

Згідно із п. 4.1 договору оренди № 953/Ч другий позивач зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а відповідач прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди.

В п. 9.1 договору оренди № 953/Ч сторони погодили, що строк дії договору встановлено з 24.02.2009 до 24.01.2012.

12.12.2011 другим позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 953/Ч до договору оренди № 953/Ч, згідно із п. 3 якої сторони домовились внести зміни до п. 9.1 договору оренди № 953/Ч, виклавши його в редакції: "Цей договір діє до 31 березня 2012 року включно".

Згідно із ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено в ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.1992 № 2269-XII, із змінами (далі - Закон № 2269), орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В ч. 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону № 2269 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно із п. 4.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Як вбачається із умов договору оренди № 953/Ч, із врахуванням додаткової угоди від 12.12.2011, другий позивач та відповідач погодили умову про закінчення терміну договору оренди до 31.03.2012.

У позовній заяві прокурором стверджується про надсилання другим позивачем відповідачу листа № 1172/37 від 12.04.2012 та, крім цього, у матеріалах справи є копія листа другого позивача від 19.03.2014 № 674/38, адресованого відповідачу.

Відповідач стверджує про те, що листи за № 1172/37 від 12.04.2012 та від 19.03.2014 № 674/38 не одержував.

В ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається із копій листів від 12.04.2012 № 1172/37, від 19.03.2014 № 674/38, ці листи мають однаковий текст, який містить пропозицію відповідачу, для продовження договору оренди у 20-ти денний термін звернутись у відповідності до встановленого порядку до відділу з питань майна комунальної власності Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації; відділу з питань майна КП "Дирекція"; у випадку відсутності погодження на використання зазначеного приміщення другий позивач просив звільнити його, передавши по акту прийому-передачі представникам другого позивача та оплатити орендну плату та інші платежі, які передбачені договором по день фактичної здачі приміщення.

На зворотній стороні зазначених листів виготовлені фотокопії фіскальних чеків від 12.04.2012 та від 20.03.2014, відповідно.

У фіскальному чеку від 20.03.2014 найменування одержувача вказано: "ПП "Бумек", що не відповідає найменуванню відповідача.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно із п.п.1.1, 5.7 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі - документи) - постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі - організацій); відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Таким чином, зазначеним ДСТУ передбачено засвідчення копії документу особою, уповноваженою на це організацією, яка створила цей документ в результаті діяльності.

Отже, фотокопії фіскальних чеків від 12.04.2012 та від 20.03.2014 є неналежно засвідченими копіями, оскільки не засвідчені особою, яка ці документи створила, тому не мають юридичної сили доказу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що на вимогу господарського суду подаються оригінали документів.

Згідно із ст. 77 ГПК України однією із обставин, що є підставою для відкладення розгляду справи, є необхідність витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 у справі № 910/935/15-г було витребувано від прокурора та позивачів належні докази направлення листа вих. № 674/38 від 19.03.2014 відповідачу (опис вкладення) та/або отримання відповідачем вказаного листа (рекомендоване повідомлення про вручення); оригінал листа № 1172/37 від 12.04.2012 (для огляду); витяг з книги реєстрації вихідної кореспонденції другого позивача, що підтверджує факт направлення листа № 1172/37 від 12.04.2012 відповідачу.

З огляду на заперечення одержання листів відповідачем, зазначені докази були потрібними.

Однак, прокурором, позивачами витребувані докази не були надані суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Однак, матеріалами справи не доведено того, що орендодавець у строк, встановлений ч. 1 ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 1 ст. 17 Закону № 2269, повідомив орендаря про припинення договору оренди, таким чином, договір оренди № 953/Ч вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, підстави для задоволення позовних вимог про виселення відповідача з орендованого приміщення за договором оренди № 953/Ч про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.02.2009 загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41; зобов'язання відповідача передати другому позивачу за актом приймання-передавання орендоване приміщення за договором оренди № 953/Ч про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 24.02.2009 загальною площею 303,1 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський, 41, відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених нормами законодавства та відповідно до матеріалів справи, для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни рішення господарського суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 у справі № 910/935/15-г залишити без змін, апеляційну скаргу Першого заступника прокурора міста Києва без задоволення.

2. Справу № 910/935/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 02.06.2015.

Головуючий суддя Л.М. Ропій

Судді Н.Ф. Калатай

В.І. Рябуха