Рішення № 44501254, 02.06.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2015 р.Справа № 924/614/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Димбовського В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія-Агро", м. Київ

до фермерського господарства „Дружба", смт. Білогір'я

про стягнення 65034,11 грн. - курсової різниці, 2537,96 грн. - 36% річних, 2071,60 грн. - пені

Представники сторін:

від позивача: Бонтлаба В.В. - за довіреністю від 29.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 65034,11 грн. - курсової різниці, 2537,96 грн. - 36% річних, 2071,60 грн. - пені.

В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №ЗР-128/14 від 07.04.2014р. щодо строків оплати поставленого товару. Нарахування зазначених сум обумовлює наявністю відповідних умов договору щодо їх застосування.

Присутній у судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, письмовий відзив на позов не подав. Повідомляючи відповідача про розгляд справи в суді, йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, яка згідно витягу з ЄДР є його реєстраційною адресою. Повідомлення ж за реєстраційною адресою, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму ВГС України від 26 грудня 2011 року №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" є належним повідомленням про розгляд справи в суді.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

07.04.2014р. між ТОВ „Імперія-Агро" (постачальник) та ФГ „Дружба" (покупець) укладено договір поставки №ЗР-128/14, згідно умов якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму, визначену договором (п. 1.1).

За даним договором постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору, ціна продукції, що поставляється за цим договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (засоби захисту рослин (ЗЗР), насіння, насіння вітчизняного виробництва, міндобрива та мікродобрива). Для товару ЗЗР, насіння та мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США.

Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п. 2.1 договору та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна (п. 2.3 договору).

Позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 300200,11 грн., що підтверджується видатковими накладними №2080 від 18.04.2014р. на суму 10261,74 грн., №2081 від 18.04.2014р. на суму 43007,94 грн., №3248 від 07.05.2014р. на суму 74959,56 грн., №3878 від 19.05.2014р. на суму 11066,11 грн., №3879 від 19.05.2014р. на суму 50835,79 грн., №4003 від 20.05.2014р. на суму 60953,76 грн., №5160 від 10.06.2014р. на суму 4093,49 грн., №6197 від 21.07.2014р. на суму 4905,12 грн., №6957 від 04.09.2014р. на суму 9852,60 грн., №7723 від 01.10.2014р. на суму 30264,00 грн.

Згідно п. 3.1 порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатках до даного договору.

Як свідчать підписані між сторонами додатки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 до договору, кінцевою датою розрахунку за поставлений товар є 28.11.2014р.

Відповідач розрахувався за поставлений товар, однак з порушення строків оплати, зокрема, по 28.11.2014р. відповідач розрахувався в сумі 214185,55 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №16 від 08.04.2014р. на суму 13492,80 грн., №18 від 11.04.2014р. на суму 10261,74 грн., №69 від 13.05.2014р. на суму 11066,11 грн., №48 від 11.06.2014р. на суму 11708,51 грн., №100 від 01.08.2014р. на суму 882,92 грн., №134 від 05.09.2014р. на суму 1773,47 грн., №114 від 27.10.2014р. на суму 50000,00 грн., №119 від 31.10.2014р. на суму 50000,00 грн., №133 від 20.11.2014р. на суму 50000,00 грн., №153 від 28.11.2014р. на суму 15000,00 грн.

Борг відповідача перед позивачем станом на 29.11.2014р. складав 86014,56 грн.

У подальшому відповідачем сплачено 86020,94 грн., про що свідчать платіжні доручення №159 від 04.12.2014р. на суму 30000,00 грн., №166 від 10.12.2014р. на суму 5120,94 грн., №240 від 10.12.2014р. на суму 11100,00 грн., №173 від 10.12.2014р. на суму 12800,00 грн., №218 від 18.02.2015р. на суму 27000,00 грн.

Згідно п. 7.1.1. договору, покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

В разі невиконання покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього договору покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості 36% річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним додатком до договору (п. 7.8 договору).

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 (трьох) років (п. 7.9 договору).

У зв'язку з прострочкою в оплаті поставленого товару позивачем відповідачу нараховано пеню в розмірі 2071,60 грн. (за період з 29.11.2014р. по 17.02.2015р.) та 36% річних в розмірі 2537,96 грн.

У пункті 3.2 договору сторони погодили застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, в тому випадку коли курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу долара США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу:

С = А1/А2 х В, де С - сума належна до оплати, В - ціна товару на момент підписання додатку, А1 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу долара США до гривні) на день перерахування коштів, А2 - (курс на міжбанківській валютній біржі, щодо продажу долара США до гривні) на день підписання відповідного додатку.

При проведенні розрахунків, сума в гривнях, яку покупець зобов'язаний сплатити постачальнику, як належну оплату повної вартості товару, визначається з врахуванням умов ч. 1 цього пункту шляхом множення грошового еквівалента вартості неоплаченого товару в доларах США на курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу долара США до гривні на день проведення оплати.

Всі платежі за цим договором здійснюються покупцем з урахуванням п. 3.3. договору (п. 3.4).

Згідно додатків №1-7 максимальний курс долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні, на день їх підписання, становив 12,7 грн. за 1 долар США.

Згідно витягу із сайту „Архів курсів міжбанка" за період з 05.09.2014р. по 10.12.2014р.: станом на 05.09.2014р. (день сплати відповідачем 1773,47 грн.) курс долара становив 13.3000; станом на 27.10.2014р. (день сплати відповідачем 50000,00 грн.) курс долара становив 13.1300; станом на 31.10.2014р. (день сплати відповідачем 50000,00 грн.) курс долара становив 13.4800; станом на 20.11.2014р. (день сплати відповідачем 50000,00 грн.) курс долара становив 15.5600; станом на 28.11.2014р. (день сплати відповідачем 15000,00 грн.) курс долара становив 15.3800; станом на 04.12.2014р. (день сплати відповідачем 30000,00 грн.) курс долара становив 15.7100; станом на 10.12.2014р. (день сплати відповідачем 29020,94 грн.) курс долара становив 16.0000; станом на 18.02.2015р. (день сплати відповідачем 27000,00 грн.) курс долара становив 27.3000.

Позивачем відповідачу за формулою, яку сторони передбачили у договорі, нараховано 65034,11 грн. - курсової різниці.

Детальний розрахунок зазначених вище нарахувань знаходиться в матеріалах справи.

Дослідивши надані докази, оцінивши їх в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

У відповідності до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки, і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідач прийняв від позивача товар і зобов'язаний був оплачувати його вартість у встановлені в додатках до договору строки. Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач в повному обсязі розрахувався за отриманий товар. Однак, розрахунок проводився з порушенням строків, визначених у додатках до договору.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У договорі сторони передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань з оплати поставленого товару у вигляді сплати пені у граничному розмірі, встановленому Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд не погоджується із сумою боргу, на яку здійснювалось нарахування.

Як встановлено судом, борг відповідача перед позивачем станом на 29.11.2014р. (дата, з якої здійснювалось нарахування пені) складав 86014,56 грн., а не 86020,94 грн., як зазначено позивачем. Відповідно, після здійсненої проплати, станом на 05.12.2014р. борг складав 56014,56 грн.; а 11.12.2014р. 26993,62 грн.

Здійснивши перерахунок пені, з врахуванням суми боргу, яка встановлена судом, правомірно заявленою сумою пені є 2071,20 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір відсотків, який сторони передбачили у договорі, становить 36%. Здійснивши перерахунок 36% річних (за період, який заявлено позивачем), з урахуванням суми боргу, яка була на момент заявленого періоду нарахування, правомірним розміром 36% річних є 2537,47 грн.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі статтею 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Положення чинного законодавства не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Як свідчать матеріали справи, сторонами у належній формі досягнуто згоди щодо можливості зміни обумовленої ціни у визначених ними випадках та визначено спосіб перегляду ціни відповідно до формули, за якою вираховується зміна ціни (п.п. 3.2, 3.3, 3.4 договору). Отже, спосіб визначення сторонами належної до сплати суми з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, який буде встановлений на міжбанківській валютній біржі на день фактичної оплати покупцем вартості товару, встановлено умовами договору та не суперечить чинному законодавству.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 29.04.2015р. по справі №910/14136/14.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок курсової різниці, суд погоджується з даними нарахуваннями.

З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню частково в частині стягнення 65034,11 грн. - курсової різниці, 2537,47 грн. - 36% річних, 2071,20 грн. - пені.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 0,49 грн. - 36% річних та 0,40 грн. пені належить відмовити.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія-Агро", м. Київ до фермерського господарства „Дружба", смт. Білогір'я про стягнення 65034,11 грн. - курсової різниці, 2537,96 грн. - 36% річних, 2071,60 грн. - пені задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства „Дружба" (смт. Білогір'я, вул. Шевченка, 78А; код 14162338) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Імперія-Агро" (м. Київ, вул. Ямська, 8; код 35472893) 65034,11 грн. (шістдесят п'ять тисяч тридцять чотири гривні 11 коп.) - курсової різниці, 2537,47 грн. (дві тисячі п'ятсот тридцять сім гривень 47 коп.) - 36% річних, 2071,20 грн. (дві тисячі сімдесят одну гривню 20 коп.) - пені, 1826,82 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість гривень 82 коп.) - витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У частині позовних вимог про стягнення з відповідача 0,49 грн. - 36% річних та 0,40 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 03 червня 2015 року.

Суддя В.В. Димбовський

Віддруковано 3 примірника:

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (смт. Білогір'я, вул. Шевченка, 78А).