ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2015 року Справа № 925/629/15
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого – судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача – не з’явився, відповідача – не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" до товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" про стягнення 59685,50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про стягнення 59685,50 грн. заборгованості по договору поставки товару №90 від 21.04.2014, з яких 46980,00 грн. основна заборгованість, 1531,03 грн. пені, 1069,60 грн. 3% річних та 10104,87 грн. інфляційних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що за умовами укладеного 21.04.2014. між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (відповідачем) договору поставки відповідач не виконав свого обов’язку щодо оплати за поставлений товар.
Представники позивача та відповідача були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідач відзиву на позов суду не подавав.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників позивача та відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Суд, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" (відповідачем) було укладено договір поставки товару № 90 від 21.04.2014.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язався постачати та передавати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами п. 6.3. договору у строки визначені п. 6.1. даного договору.
Поставка товару здійснюється на підставі видаткової накладної, відповідно до заявки відповідача (п. 4.2. договору).
Відповідно до п. 5.1. договору, відповідач оплачує поставлений позивачем товар за узгодженою сторонами ціною, зазначеною у видаткових накладних на кожну партію товару, які є невід’ємною частиною договору.
Згідно з п. 6.1. договору, розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому в термін 45 календарних днів з моменту отримання товару відповідачем.
У відповідності до п. 11.2. договору, за несвоєчасну оплату товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення оплати.
На виконання умов договору, 15 травня 2014 року позивачем було поставлено відповідачу товар (вино) у кількості 290 ящиків, 1740 пляшок на загальну суму 46980,00 грн. відповідно до видаткової накладної №21 від 15 травня 2014 року та товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 15 травня 2014 року.
Поставлений товар був прийнятий уповноваженим представником відповідача, що підтверджується підписами та відтисками печатки у видатковій накладній та товарно-транспортній накладній.
Однак відповідач взяті на себе зобов’язання щодо повного та своєчасного розрахунку за придбаний товар не виконав.
Позивач направляв на адресу відповідача претензію від 05.03.2015 з вимогою сплатити заборгованість за отриманий товар.
Проте, дана претензія залишена відповідачем без відповіді, а вимога – без задоволення.
Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення:
Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати:
- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений іншим строк оплати товару, та сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.
Господарські зобов’язання між сторонами виникли на підставі укладеного договору поставки товару № 90 від 21.04.2014. Даний договір, виходячи з його умов, є договором поставки. Свої зобов’язання за цим договором позивач виконав належним чином та поставив відповідачу товар на загальну суму 46980,00 грн.
Таким чином, у відповідача виникло зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару на умовах договору.
Однак відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530, 692 ЦК України свої зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу на час розгляду справи 46980,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Крім того, у відповідності до ст. ст. 549, 625 ЦК України та п. 11.2 договору, відповідач зобов’язаний сплатити нараховану позивачем пеню в розмірі 1531,03 грн. 3% річних в розмірі 1069,60 грн. та інфляційні в розмірі 10104,87 грн.
Розрахунок зроблено вірно, а тому він підлягає до стягнення у заявлених сумах.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені останнім витрати на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-85 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Родоніт Стоун" вул. Леніна, 89, м. Христинівка, Черкаська область, 20000, ідентифікаційний код 37313320 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1", вул. Колгоспна, 25, корпус Д, м. Хуст, Закарпатська область, 90400 ідентифікаційний код 36731785 – 46980,00 грн. основної заборгованості, 1531,03 грн. пені, 1069,60 грн. 3% річних, 10104,87 грн. інфляційних. та 1827, 00 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 02.06.2015.
СУДДЯ К.І.Довгань
Судове рішення № 44501230, Господарський суд Черкаської області було прийнято 26.05.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 925/629/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: