Постанова № 44500819, 28.05.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 р. Справа №805/1628/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови:

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання – Мангуш З.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод»

до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів

у Донецькій області

про визнання недійсним та скасування рішення

за участю:

представників сторін: від позивача – не з`явився

від відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» (надалі – позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі – відповідач), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 року за № 00000111501 з податку на додану вартість (надалі ПДВ) на загальну суму 16806,25 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивачем фактично податковий кредит сформований на підставі двох податкових накладних, отриманих від ПАТ «Донецькоблгаз» від 27.10.2014 року за № 116/08 на суму 50000 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн. та № 117/08 на суму 40000 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн., які не потрібно реєструвати у єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та посилається на наступне. Позивачем неправомірно до податкового кредиту за жовтень 2014 року включена податкова накладна на суму ПДВ 15000 грн., яка не зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушені вимоги п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (надалі ПК України) та р. 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Позивач зареєстрований у якості юридичної особи 19.11.2003 року, свідоцтво про державну реєстрацію серія А00 № 180362, код ЄДРПОУ 32616997, знаходиться на податковому обліку відповідача. Згідно свідоцтва № 100108636 є платником ПДВ.

19.11.2014 року позивачем надана податкова декларація з ПДВ за жовтень 2014 року.

20.03.2015 року відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у вказаній податковій звітності позивача за жовтень 2014 року, за результатами якої складений акт за № 12/15/32616997, яким зафіксовані порушення позивачем п. 198.6. ст.. 198 ПК України, абз. 1 п. 6 р. 111 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, а саме: арифметична (методологічна) помилка (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом, а також були застосовані штрафні (фінансові) санкції на підставі абз. 2 п. 123.1. ст.. 123 ПК України у сумі 3361,25 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем були надані заперечення від 03.04.2015 року № 147, які відповіддю на заперечення від 09.04.2015 року за № 290/10/05-10-15-01 були залишені без розгляду.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 09.04.2015 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000111501, яким позивачеві збільшено грошове зобов’язання з ПДВ у сумі 13445 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 3361,25 грн.

При вирішенні питання про законність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення суд виходить з наступного.

У вказаному акті перевірки розділи «суть помилки» та «результати перевірки» не співпадають за діючими нормам, що були порушені позивачем.

Під час судового розгляду справи судом з’ясовано, що відповідач вважає порушення позивачем п. 198.6. ст.. 198, п. 201.10. ст.. 201 ПК України та р. 5 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626 (надалі Порядок), а саме: неправомірне включення до податкового кредиту за жовтень 2014 року податкову накладну на суму ПДВ 15000 грн., яка не зареєстрована у єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 198.6. ст.198 ПК України, у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п. 201.10. ст.. 201 ПК України податкова накладна видається платнику податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєстрованти її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов’язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов’язань за відповідний звітний період.

П. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить, зокрема, понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Аналіз наведених норм доводить, що платник податків має право включення до податкового кредиту податкових накладних на суму ПДВ більше 10000 грн., які, зокрема, повинні бути зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі реєстр), а також податкових накладних на суму ПДВ менше 10000 грн., які не підлягають реєстрації.

З матеріалів справи вбачається наступне. Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних до декларації позивача з ПДВ за жовтень 2014 року у рядку 106 зазначена податкова накладна ПАТ «Донецькоблгаз» від 27.10.2014 року за № 116/08 на суму 90000 грн., у тому числі ПДВ 15000 грн.

Фактично до матеріалів справи позивачем надані дві податкові накладні ПАТ «Донецькоблгаз» від 27.10.2014 року за № 116/08 на суму 50000 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., а також № 117/08 на суму 40000 грн., у тому числі ПДВ 6666,67 грн. від цієї ж дати.

Тобто у даному випадку, позивач припустився помилки під час заповнення податкової декларації.

Суд зазначає, що фактично позивач сформував податковий кредит до двом податковим накладним, які не повинні бути зареєстровані у реєстрі, а не по одній податковій накладній, яка повинна бути зареєстрована в реєстрі. Тобто, позивач фактично не включав до податкового кредиту податкову накладну ПАТ «Донецькоблгаз» від 27.10.2014 року за № 116/08 на суму 90000 грн., у тому числі ПДВ 15000 грн.

У даному випадку відсутнє порушення позивачем вимог ПК України, оскільки не було ніякого неправомірного включення до податкового кредиту податкової накладної, яка не зареєстрована в реєстрі. Позивач фактично може підтвердити податковий кредит двома реальними податковими накладними, які не потрібно реєструвати в реєстрі, оскільки сума ПДВ по кожній з них менше ніж 10000 грн.

Крім цього, суд зазначає, що вказаний випадок ніяким чином не вплинув на розрахунки позивача з бюджетом, як це вказано у акті перевірки.

Так, у акті перевірки зазначено, що по декларації позивача за жовтень 2014 року у рядку 25 «сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду» сума складає 0 грн., у рядку 25.1. «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету» сума також складає 0 грн., а з урахуванням виявленого порушення вказані рядки повинні містити суму 13445 грн. Відповідачем позивачеві була збільшена сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті до бюджету.

Тобто, по декларації позивача за жовтень 2014 року сума, яка повинна бути сплачена до бюджету складає 0 грн., а з урахуванням виявленого порушення позивач повинен сплатити до бюджету 13445 грн.

Але, позивачем до відповідача наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунок коригувань сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ. Згідно вказаних документів, після здійснених коригувань у рядках 25 та 25.1. сума, яка повинна сплачуватися до бюджету складає 0 грн.

Таким чином, як вже зазначалося, вказаний випадок ніяким чином не вплинув на розрахунки позивача з бюджетом.

Аналіз викладеного доводить, що відсутнє порушення позивачем вимог ПК України, а висновки відповідача є необґрунтованими.

Стосовно застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

У акті перевірки визначено застосування штрафних санкцій згідно абз. 2 п. 123.1. ст.. 123 ПК України у сумі 3361,25 грн., а у спірному рішенні зазначено, що штрафні санкції застосовані згідно п. 120.1. ст.. 120 ПК України у тій же сумі.

Судом встановлено, що фактично до позивача застосовані штрафні санкції згідно п. 123.1. ст.. 123 ПК України у розмірі 25% від визначеного грошового зобов’язання.

У відповідності до вимог п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як вже зазначалося, позивач припустився помилки під час заповнення податкової декларації, але вказане порушення не тягне за собою відповідальність ані згідно п. 123.1. ст.. 123 ПК України, ані згідно п. 120.1. ст.. 120 ПК України.

Крім цього, з огляду на відсутність порушення позивачем вимог ПК України, відповідні штрафні (фінансові) санкції застосовані безпідставно.

Ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем суду не доведена правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 182 грн. 70 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись Податковим кодексом України, Порядком заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 року за № 2094/24626, ст. 2, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у м. Дружківка Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 09.04.2015 року за № 00000111501 на загальну суму 16806,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружківський фарфоровий завод» судові витрати у сумі 182 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 28.05.2015 року.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 29 травня 2015 року.

Суддя Маслоід О.С.